Основні закономірності політики змін

Отже, сучасне життя повне змін. І для того, щоб не тільки вижити, але і домогтися успіху, на підприємстві повинна реалізовуватися сучасна політика розвитку.

Основні закономірності (принципи) такої політики наступні [1]:

Перший принцип (як фундамент для всієї політики) передбачає відмову від тих напрямків діяльності, які уже не сприяють підвищенню продуктивності й ефективності функціонування підприємств. Саме це є запорукою успіху.

Другий принцип політики змін виражається в плановій, організованій політиці ліквідації виробництва товарів, що є безперспективними.

Ліквідація правомірна в трьох випадках:

- якщо життєздатність товару (послуги) характеризується фразою: ”Кілька років ще напевно протримається”. Найчастіше ця характеристика не ”умираючого”, а небіжчика;

- якщо єдиний аргумент на користь збереження виробництва товару наступний: ”Усе одно ми на нього вже нічого не витрачаємо”;

- якщо збереження старого товару гальмує розвиток нового і перспективного товару.

Третій принцип передбачає безупинне удосконалювання усього, що пов'язано з виробництвом і реалізацією товару (виробничого процесу, технології, маркетинг і т.д.). Удосконалювання повинне плануватися. Японський досвід показує, що планове удосконалювання повинне охоплювати не менш 3% виробництва щорічно.

Четвертий принцип – використання успіху. Він передбачає зосередження основної уваги керівників на успішних досягненнях фірми з метою її розвитку і множення (при цьому неприємні результати також не ігноруються, але вони відсуваються на другий план).

П'ятий принцип – політика керівництва підприємства повинна бути спрямована на ініціювання змін. Організація повинна виробити політику систематизованої інноваційної діяльності.

Шостий принцип – вивчення ”вікон можливостей”, тобто змін, що можуть обернутися новими придбаннями:

- несподівані успіхи чи невдачі самої організації чи конкурентів;

- зміни у виробничих процесах;

- зміни в структурі галузі (ринку);

- демографічні зміни;

- поява нових областей знань.

Усі ці зміни повинні бути використані на предмет можливості впровадження яких-небудь інновацій.

Сьомий принцип – запобігання пасток:

- помилкова інновація, що не відповідає ключовим реаліям;

- ”відновлення”, що маскуються під нововведення. Критерієм для розпізнання є корисність для споживача і його бажання платити за ”відновлення”;

- реорганізація, що починається до того, як розроблена її програма.

Слід відзначити, що вказані принципи не є панацеєю від усіляких проблем. У розділі V будуть дані й інші заходи.

Але дотримання зазначених принципів, на думку Друкера [1], у значній мірі полегшить роботу керівника підприємства в умовах, що змінюються, в умовах переходу світового співтовариства до нової історичної формації – інформаційного суспільства.

Поиск по сайту: