Зміна народжуваності в розвинутих країнах

РОЗДІЛ І. Менеджмент виробничих процесів на підприємствах зв’язку в глобальних суспільних змінах

Основні зміни у людському суспільстві на рубежі ХХ та ХХІ століть

На порозі ХХІ сторіччя світ опинився в умовах швидких змін і великої невизначеності, що є результатом науково-технічного прогресу й еволюційного (іноді й революційного) розвитку людського суспільства. У цих умовах стало дуже важко використовувати звичні методи управління підприємствами й організаціями.

Які ж події (явища) варто вважати визначальними в розвитку людського суспільства і суспільного виробництва?

П.Ф.Друкер [1] називає наступні 5 основних явищ, які можна вважати визначальними:

· різке зниження народжуваності в розвинутих країнах;

· зміна визначення ефективності;

· глобалізація конкуренції;

· зростаюча невідповідність між економічною інтеграцією і політичною роз'єднаністю;

· зміна пріоритетів у процвітаючих галузях виробництва.

Розглянемо кожний з цих факторів окремо.

Зміна народжуваності в розвинутих країнах

Сама характерна риса нашого часу — хоча б у силу абсолютної безпрецедентності у світовій історії — це різке зниження народжуваності в розвинутих країнах. У Західній і Центральній Європі й у Японії коефіцієнт народжуваності давно вже упав нижче межі, необхідного для простого відтворення населення, точніше нижче 2,1 дитини на одну жінку дітородного віку. У деяких найбагатших регіонах Італії; наприклад у Болоньї, коефіцієнт народжуваності в 1999 році знизився до 0,8; у Японії він склав 1,3. Можна сказати, що Японія і вся Південна Європа (Португалія, Іспанія, Південна Франція, Італія, Греція) рухаються прямо до загальнонаціонального самогубства, що повинне наступити десь наприкінці XXI століття. На той час населення, скажемо, Італії, що складає сьогодні 60 мільйонів осіб, може знизитися до 20-22 мільйонів; населення Японії, що складає сьогодні 125 мільйонів, упаде до 50—55 мільйонів. Та й у Західній і Північній Європі коефіцієнт народжуваності складає сьогодні 1,5 і менше.

У США коефіцієнт народжуваності теж не перевищує показник 2; більш того, він стійко знижується. Додайте до цього те, що сьогоднішній не занадто низький коефіцієнт досягається за рахунок великого числа недавніх іммігрантів, що будучи американцями в першому поколінні, по інерції підтримують високий рівень народжуваності, властивий їхнім рідним країнам, наприклад, Мексиці.

У Японії й у Південній Європі чисельність населення досягла свого максимуму, як і в Німеччині. У США вона ще буде зростати в найближчі 20-25 років. Правда, після 2015 року більшість населення вже складуть люди у віці 55 років і більше.

Але важлива навіть не чисельність населення сама по собі, а співвідношення людей - різних віків. Наприклад до 2080 року серед приблизно 20 мільйонів італійців буде дуже мало людей у віці до 15 років, зате дуже багато — як мінімум одна третина – тих, кому за 70. У Японії співвідношення між молоддю і людьми традиційного пенсійного віку буде приблизно таким же, якщо не гірше. У США кількість молоді вже сьогодні збільшується повільніше, ніж кількість людей похилого віку, що перевалили за пенсійний вік. І все-таки приблизно до 2015 року чисельні показники кількості молодих людей у США будуть збільшуватися. Правда, у наступні роки стануть знижуватися, причому дуже швидко.

Що ж нас очікує в майбутньому в результаті цього безпрецедентного явища?

1. У найближчі 20-30 років демографічна ситуація в розвинутих країнах буде визначати політичну. І політика буде дуже нестабільною.

2. Протягом найближчих 20—30 років жодна з розвинутих країн — із причин, викладених вище, — не буде мати сильного уряду і стабільної політики. Швидше за все, нормою стане політична нестабільність.

3. Поняття «пенсія» набуде два різних значення. Цілком імовірно, що тенденція «раннього виходу на пенсію» збережеться. Але вихід на пенсію не буде означати, що пенсіонер припиняє працювати. Це буде означати, що пенсіонер більше не зобов'язаний працювати повний робочий день і цілий робочий рік як звичайний працівник; пенсіонер одержить право працювати лише кілька місяців у році. Трудові відносини, - швидше за все, набудуть нової форми і стануть більш гнучкими, принаймні, стосовно літніх працівників. Зміна трудових відносин стане особливо актуальною після того, як більшість літніх співробітників складуть не працівники фізичної праці, а люди, що ніколи не заробляли на життя фізичною працею, і особливо високоосвічені працівники розумової праці.

Організація яка перша встигне залучити, і утримати фахівців, що переступили традиційний пенсійний вік, і яка зуміє домогтися від них максимальної продуктивності, отримає неймовірну конкурентну перевагу. Так чи інакше, сьогодні стратегія будь-якої організації повинна базуватися на цілому ряді нових уявлень: зокрема, що через 20-30 років великий і до того ж постійно збільшуваний обсяг робіт — включаючи виконання життєво важливих для організації функцій - буде виконуватися співробітниками, вік яких перевищить традиційний пенсійний; що ці співробітники не будуть ні «начальниками», ні «підлеглими», просто не будуть мати певного рангу. Ці співробітники взагалі не будуть «працівниками» у звичному змісті цього слова і не будуть працювати повний робочий день, як звичайні працівники які щодня ходять на роботу.

4. Кінцевий висновок полягає в тому, що у всіх розвинутих країнах необхідно якомога швидше підвищити продуктивність праці працівників, які працюють повний робочий день, так і зайнятих частково, і особливо продуктивність працівників розумової праці. У противному випадку країна — і всі її організації — втратить свій потенціал і стане убожіти.

Зниження народжуваності несе із собою також гігантські політичні і соціальні наслідки, про які ми поки не маємо ніякого уявлення. Але цей процес неминуче позначиться на економіці і бізнесі — деякі аспекти впливів сьогодні уже вивчаються, і деякі результати досліджень навіть застосовуються на практиці. Крім того, будь-який вид підготовки сьогоднішніх ресурсів до можливостей, що можуть відкритися в майбутньому, — а саме це і називається стратегією, — повинний починатися з демографії, а точніше з розгляду проблеми падіння народжуваності в розвинутих країнах. З усіх сучасних процесів цей найбільш помітний, непередбачений і абсолютно безпрецедентний.

Поиск по сайту: