Суб’єкти господарської діяльності

РЕФЕРАТ

з предмету: Правознавство

на тему: Господарство i право

Виконав: студент 1 курсу,

Групи ПК-10

М.А.Приймак

Житомир - 2013

План

1. Вступ

2. Суб’єкти господарської діяльності.

3. Підприємство, як суб’єкт господарювання.

4. Господарське товариства.

5. Список викорыстаноi лiтератури

Вступ

Господарство — сукупність всіх чинників (матеріальних і духовних), які є у розпорядженні людини чи людської спільноти (господаря) і використання яких дозволяє отримувати засоби для виживання.

Ведення господарства — господарська діяльність особи, групи, народу, регіону, держави чи світу загалом з метою задоволення особистих чи суспільних потреб.

Відомі такі типи господарств:

· Домашнє господарство (Домогосподарство, середньовічна назва — Домострой) — господарство окремого дому, окремої сім'ї.

· Міське господарство — це складна сукупність підприємств, служб, інженерних споруд і мереж, розташованих на території міста і призначених задовольняти повсякденні комунальні, побутові, матеріальні та соціально-культурні потреби жителів міста. Складовою частиною міського господарства є житлово-комунальне господарство.

· Особисте селянське господарство — це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму. (за Законом України)

· Народне господарство — господарство суспільства окремої країни світу.

· Суспільне господарство — господарство певного суспільства.

· Світове господарство (глобальне господарство) — господарство загальнолюдського суспільства нашої планети, господарство глобального суспільства. До його складу входять всі господарства окремих країн світу, об'єднані міжнародним поділом праці та системою МЕВ.

Цікаво звернути увагу, що в середньовіччі назва господарства використовувалась також для позначення держави — государства. В наш час слово государство позначає державу в російській мові. Слово государь первісно означало господар.

Суб’єкти господарської діяльності.

Суб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію(сукупність господарських прав і обов’язків),мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Основними ознаками суб’єктів господарської діяльності є такі:

- певна організаційно0правова форма;

- наявність майна;

- легітимність майна;

- господарська правосуб’єктність.

Відповідно до ст.55 Господарського кодексу України до суб’єктів господарювання належать:

- господарські організації – юридичні особи, державні, комунальні та інші підприємства, а токож інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність і зареєстровані у встановленому законом порядку;

- громадяни України, іноземці й особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці;

- філії, представництва, інші відокремлені підрозділи господарські організацій (структурні одиниці),утворені ними для здійснення господарської діяльності.

Розглянемо окремо з цих суб’єктів.

Індивідуальні підприємці. Одним із суб’єктів господарського права є фізичні особи – підприємці. Здатність громадян бути суб’єктами підприємницької діяльності виникає не з моменту їхнього народження, а з отриманням ними повної цивільної дієздатності, що прямо передбачено ст 50 Цивільного кодексу України. Це пояснюється тим, що право займатися підприємництвом є правом на власну господарську діяльність цього носія, а отже, й особисту самостійну участь у його здійсненні.

Однак законом встановлені певні обмеження права фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності. Такі обмеження насамперед визначені ст 42 Конституції України:»Підприємницька діяльність депутатів, посадових і службових і осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом».

Усі зазначені категорії громадян не просто обмежені щодо здійснення підприємницької діяльності в конкретних сферах її прояву, а повністю позбавлені спеціальної підприємницької правосуб’єктності. Обмеження правоздатності у сфері підприємництва можна використовувати щодо громадян, які відповідно до закону можуть безпосередньо займатися підприємницькою діяльністю, але обмежені в цьому на підставі рішення суду. Так, особи, яким суд заборонив займатися певною діяльністю, не можуть бути зареєстровані як підприємці з правом здійснення відповідного вироком суду. Крім того, особи, яким заборонив займатися певним видом діяльності, не можуть бути посадовими особами господарських товарів, які здійснюють цей вид діяльності.

Поиск по сайту: