Загальна характеристика патентного права та його джерел

План.

Загальна характеристика патентного права та його джерел.

Об’єкти патентного права.

Суб’єкти патентних правовідносин.

Патент: поняття, види та межі чинності.

Заявка на видачу патенту.

Визнання патенту недійним.

Загальна характеристика патентного права та його джерел.

Важливим інститутом права інтелектуальної власності є патентне право. Об’єктами правовідносин, що регулюються патентним правом, є результати науково-технічної творчості та художнього конструювання – винаходи, корисні моделі та промислові зразки. В основу правової охорони вказаних об’єктів покладено те, що виникнення права інтелектуальної власності на них пов’язується з одержанням охоронного документа, яким засвідчуються права на винаходи, корисні моделі та промислові зразки – патенту. Власне, звідси і походить сам термін “патентне право”.

Патентне право можна розглядати в об’єктивному та суб’єктивному значенні.

В першому випадку патентне право є одним із інститутів права інтелектуальної власності. Тому патентне право в об’єктивному розумінні – це сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини, які виникають при створенні і використанні винаходів, корисних моделей та промислових зразків.

В суб’єктивному розумінні патентне право можна визначити, як певні юридично забезпечені можливості суб’єкта щодо винаходу, корисної моделі, промислового зразка.

Патентне право має ряд відмінностей від авторського права, основні з яких такі:

1) об’єктами патентного права є результати науково-технічної творчості та художнього конструювання, тоді як об’єкти авторського права – це результати духовної творчості (літературної, наукової, художньої). Для патентного права характерним є чіткий перелік об’єктів, правова охорона яким може бути надана лише за умови їх відповідності передбаченим законом вимогам. На відміну від цього, для авторського права характерною є відсутність вичерпного переліку його об’єктів, а також поширення правової охорони на твори, незалежно від їх достоїнства, завершеності мети тощо;

2) для виникнення прав на винаходи, корисні моделі, промислові зразки крім створення цих об’єктів необхідним також є одержання охоронного документа – патенту, який видається компетентним державним органом за результатами проведеної експертизи. На противагу цьому, виникнення авторського права не пов’язується з будь-якими формальностями – достатнім є сам факт створення твору.

Основними джерелами патентного права України є:

Конституція України;

ЦК, в якому право інтелектуальної власності на винахід, корисну модель та промисловий зразок врегульоване окремою Главою 39;

спеціальні закони - ЗУ “Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” від 15 грудня 1993 р. в редакції закону від 1 червня 2000 р. та ЗУ “Про охорону прав на промислові зразки” від 15 грудня 1993 р.

Діє також низка підзаконних нормативно-правових актів, зокрема, Порядок сплати коштів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 р. № 1716; Правила складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 22 січня 2001 р. №22; Правила складання і подання заявки на промисловий зразок, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України від 18 лютого 2002 р. №110 та ін.

Відповідно до ст.9 Конституції України, міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, становлять частину її національного законодавства. До основних міжнародних договорів у сфері патентного права, в яких бере участь Україна, належать: Паризька конвенція з охорони промислової власності (1883 р.), Договір про патентну кооперацію (РСТ) (1970 р.), Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів для цілей патентної процедури (1977 р.), Договір про патентне право (PLT) (2000 р.).

Поиск по сайту: