Розширення функцій предмета

Ведучий називає якийсь предмет, наприклад, «диван». Слід подумати, які принципово нові, не властиві йому функції він міг би виконувати, якщо його дещо змінити в конструкції. Наприклад, до дивана можна додати функції велосипеда (рухаючи ногами, людина могла б кататися лежачи), будильника (в потрібний момент диван трусив би сплячого) тощо. Перема­гає той, хто випише найбільшу кількість подібних відповідей.

16. Змішування ознак різних предметів

Задається якийсь предмет (істота, явище), наприклад, «зелений коник». Необхідно об'єднати, змішати його ознаки з ознаками інших, зовсім не схожих на нього довільних предметів, і коротко описати результати. Так, коника можна об'єднати з «трамваєм»: великий, рухається на лапках-колесах по рейках, усередині тулуба—салон із сидіннями для пасажирів; з «рікою»:

великий, довгий, повільно повзе по руслу, на поверхні його спини пливуть човни, купаються діти.

Під час обговорення особливу увагу звертають на образне уявлення всіх деталей отриманих синтезів.

17. Формулювання запитань за двома заданими словами

Називають будь-які два предмети, наприклад, «газета» і «верблюд». Необхідно скласти якомога більше запитань, у яких обов'язково вико­ристовувалися б задані слова. Запитання повинні бути нестандартни­ми, іноді смішними. Так, у даному випадку можна запитати: «Скільки верблюдів можна загорнути в одну. газету?», «Чому ти, читаючи газету, сутулишся, як верблюд?» Переможцями стають автори трьох найоригінальніших запитань.

18. Формулювання незвичних запитань про предмет

Задається якийсь предмет, наприклад, «квітка». Потрібно скласти якомога більше різних запитань про неї, причому найбільш незвичних. Наприклад: «Чи правда, що під час народження кожної людини десь розцвітає квітка?», «Чому квітка не може, як птах, злетіти на своїх пе­люстках?».

19. Послідовні перетворення предметів

Називаються будь-які два не схожих один на одного предмети, напри­клад, «стовп» і «нора». Потрібно знайти кілька способів поетапного пере­творення одного предмета на інший. На кожному етапі можна змінювати тільки одну ознаку предмета. Так, наприклад, стовп можна спочатку зро­бити порожнім, потім зменшити його довжину, після чого округлити, потім закопати в землю і, нарешті, перетворити бетонні стінки на ґрунт. В обго­воренні результатів гравцям пропонують якомога яскравіше уявити собі всі проміжні фігури і відібрати кілька найбільш удалих.

20. Почергова зміна ознак предметів

Задається будь-який предмет, наприклад, «стовп». Змінюючи якусь його ознаку, необхідно утворити з нього якомога більше інших, нових предметів. Наприклад, зробивши його порожнім, використати його як трубу; або, зро­бивши його конусоподібним, використати його як спуск для катання на лижах. Перемагає той, у кого найбільше подібних змін ознак предмета.

21. Закінчення речень або коротких оповідань

Зачитується початок речення або перші дві-три фрази оповідання. Завдання гравців — скласти якомога більше різних варіантів його закінчення. Варіанти повинні бути короткими (2—3 речення), незвичними, іноді фан­тастичними.

22. Пошук проміжних подій

Вибираються дві довільні, не пов'язані між собою події, наприклад:

«Білка, сидячи на дереві, скинула шишку» та «Школярі не змогли поїхати на екскурсію в інше місто». Потрібно знайти зв'язок між ними, тобто про­слідкувати ряд послідовних переходів від першої події до другої, а потім — навпаки. При цьому необхідно дотримуватися того, щоб кожна попередня подія була причиною наступної. Бажано запропонувати кілька варіантів відповіді. Перемагає той, хто запропонував найбільшу кількість ланцюжків переходу. Додаткові бали нараховують за оригінальність.

23. Перелік наслідків події

Вибирається якась подія, наприклад: «Мисливець підняв гвинтівку і вистрілив у повітря». Потрібно виписати якомога більше наслідків цієї події.

24. Передача наслідків події по ланцюжку

Гравці розташовуються у ланцюжок. Ведучий передає першому грав­цю смужку паперу з написаною на ній подією. Наприклад: «У велосипеда проколото камеру». Перший гравець повинен швидко написати на іншій смужці паперу один із наслідків цієї події та передати її другому гравцеві. Другий, прочитавши повідомлення, швидко записує на своєму папері один із наслідків цієї події й передає третьому і т.д.

25. Пошук причини за двома наслідками

Називають дві не пов'язаних одна з одною події, наприклад: «Кімната наповнилася димом» і «Хлопчик отримав двійку за невивчений урок». Ці події потрібно розглядати як два наслідки якоїсь невідомої третьої події, яка одночасно є причиною їх обох. Цю причину і потрібно встановити. Так, у даному прикладі це можуть бути перегорілі запобіжники (загорілися елек­тропровідники, згасло світло, і хлопчик не вивчив уроки).

Поиск по сайту: