Від імені улюбленого та нелюбимого героїв

Казка, що вплинула на людину в дитинстві, «може виявити глибокі зв'язки з долею, переживаннями, вчинками, хворобами і слабкостями, а також із достоїнствами і сильними сторонами людини. Часто саме таку роль відіграє казка або казкова історія, що зачарувала людину в дитинстві, яка особливо любима нею або лякала її в той час. Пізніше вона була забута або витиснена й тим самим занурена в несвідоме, де, проте, продовжувала мати значну енергію, про що доросла людина могла і не підозрювати».

Методика переказу улюбленої казки від імені героя і його антагоніста виводить назовні дві протилежні сторони особистості клієнта. «Дублювання» дозволяє виявити установки й цінності, які лежать в основі принципу конструювання клієнтом своєї унікальної «системи координат» і деяких компонентів ядра особистості (уявлення про сенс життя, систему цінностей, ідеали, прагнення та ін.). У результаті одержуємо дихотомію конструктів - Я- «хороший» і Я-«поганию>. Крім того, акцент розповіді, найімовірніше, відображує актуальну сферу психічного життя оповідача або стійкий

життєвий сценарій. Тут можна застосовувати юнгіанський аналіз, методику дослідження індивідуального стилю А. Адлера або гештальт-підхід.

Спільне створення казки

Методика спільного створення казки дозволяє визначати наявний рівень актуальних проблем у потребнісно-мотиваційній і ціннісно-смисловій сферах даної особистості. Однією з діагностичних можливостей методики є оцінка загального розвитку особистості в порівнянні з віковими нормами, характерними для даного соціокультурного середовища. Також методика може бути розглянута як вид проби на тип і спосіб інтеракції з іншою людиною (ініціатива, дистанція, підстроювання, типові форми поведінки). Проте для констатації якої-небудь властивості особистості або форми взаємодії дослідження тільки однієї спроби явно недостатньо, оскільки значну роль у цьому випадку відіграють ситуаційні чинники й особистісні переваги. Ця методика також дозволяє виявляти проблемні зони клієнта, його установки та стереотипи, відносини й емоційний тон, який супроводжує події казки.

У результаті виконаної нами практичної роботі із застосуванням вищевказаних методик були одержані такі основні результати:

1. Найбільш актуальні теми проходять червоною ниткою практично через кожну з методик з високою частотою згадування про них.

2. Найбільш значущими для клієнта стали: проблема відокремлення від батьківської сім'ї й батьківського дому; жіночність, краса і прагнення створювати затишок; проблема інтимно-особистісного спілкування зі своїм обранцем; проблема спілкування з однолітками й оточуючими людьми взагалі.

3. Менш вираженими, але значущими виявилися проблеми: суб'єктивного переживання браку безтурботності, властивої дитинству; формування світогляду, збігу власних установок і бажань з дійсним рівнем відносин із близькими й однолітками; матеріального достатку та вільного часу.

Резюме. Діагностична казка належить до проективних методів. Багатьма авторами оспорюється достовірність одержаних цим методом даних. Проте без оволодіння психологом-консультантом теорією і практикою дослідження несвідомого психічна реальність клієнта, на нашу думку, так і залишиться невизнаною. Більше того, навички роботи з діагностичною казкою можуть бути з успіхом перенесені на різні ситуації спілкування, де майстерний «тлумач» зможе ніби читати між рядків приховані повідомлення несвідомого іншої людини.

Ознайомлення на практиці з можливостями діагностичної казки дозволяє виділити такі її переваги:

1. Взаємодія клієнта і консультанта виключає ставлення до клієнта як до об'єкта. У клієнта активізується момент творчості й право бути значущим на території своїх фантазій - уже ця'якість методики надає людині приємне відчуття й можливість «побачити» (об'єктивувати, опредметити) свої потенційні сили, ресурси та можливості.

• Комунікація з несвідомим - це, по суті, звернення до Ід, або до «дитини» всередині особистості клієнта. За К. Юнгом, розуміння й прийняття цієї сторони своєї особистості - основа психічного благополуччя та нормального розвитку, а звернення до казки якраз і будить це «дитяче». У повсякденному житті невизначене насторожує, лякає, у чарівній же казці майже все не визначене, але дає відчуття комфорту і відчуття того, що сам клієнт «знає як». Це результат підключення до колективного несвідомого, сила, енергія і мудрість якого невичерпні.

• Діагностична казка в її варіаціях - незамінний метод пізнання внутрішнього життя дітей дошкільного віку.

• У ході діагностичної сесії психолог до можливостей клієнта «пізнати себе» додає свої можливості, забезпечуючи у випадку хорошого контакту, розширення свідомості клієнта, його вихід за межі його власного «психічного огляду».

• Клієнт може осягнути деякі прийоми, «коди доступу» для подальшої внутрішньопсихічної комунікації та інтеграції особистісного досвіду на основі розуміння й прийняття власного несвідомого (спостерігається пролонгований ефект від консультацій).

• Користь від роботи з діагностичною казкою можлива лише в разі глибокого володіння психологом теоретичним матеріалом, професійної взаємодії з клієнтом на стадії інтерпретації одержаних результатів, дотримання етичних принципів. Несвідоме клієнта - це тільки його територія, і лише він сам компетентний у розумінні значень і шляхів, підказаних йому несвідомим. Консультант тут лише помічник.

Список літератури до звіту

• Биркхойзер-Оэри, С. Мать. Архетипический образ в волшебных сказках [Текст] / С. Биркхойзер-Оэри. - М.: Когито-Центр, 2006. - 256 с.

• Гордон, Д. Терапевтические метафоры. Оказание помощи другим посредством зеркала [Текст] / Д. Гордон. - СПб.: Белый кролик, 1995. - 196 а

• Дикманн, X. Сказание и иносказание: Юнгианский анализ волшебных сказок [Текст] / X. Дикманн. - СПб.: Акад. проект, 2000. - С. 87-

116.

• Елисеева, Е. Что скрывает в себе волшебная сказка? [Электронный ресурс] / Е. Елисеева. - Режим доступа: http://www.lib.eliseeva.com.ua/view book.php?id=288.

• Зинкевич-Евстигнеева, Т. Д. Основы сказкотерапии [Текст] / Т. Д. Зинкевич-Евстигнеева. - СПб.: Речь, 2006. - 170 с.

• Миллс, Дж. Терапевтические метафоры для детей и внутреннего ребенка /Дж. Миллс, Р. Кроули [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.lib.eliseeva.com.ua.

• 7. Петрова, Е. Волшебные русские сказки и гештапьт-подход • [Электронный ресурс] / Е. Петрова. - Режим доступа: http://www.gestalt.sp.ru/noframes/tales/tales_3.htm.

• Ранк, О. Миф о рождении героя [Текст] / О. Ранк. - М.: Рефл-бук, К.: Ваклер,1997. - 252 с.

• Франц, М. Психология сказки. Толкование волшебной сказки [Электронный ресурс] / М. Франц. - Режим доступа: http://www.lib.eliseeva.com.ua/view book.php?id=317.

• Фрейд, А. Введение в детский психоанализ. Норма и патология детского развития. «Я» и механизмы защиты [Текст] / А. Фрейд. - М.: Попурри, 2004. - 447 с.

• Фрейд, 3. Толкование сновидений [Текст] / 3. Фрейд. - К.: Здоровье, 1991.-384 с.

• Эстес, К. Бегущая с волками / К. Эстес [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http:// www.vusnet.ru.

• Юнг, К. Г. Феноменология духа в сказках [Текст] / К. Г. Юнг //Душа и миф. - К.: Порт-Рояль; М.: Совершенство, 1997. - С. 288-337. - [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.gumer.mfo/bibliotek_Buks/Psihol/Yung/fen_duh.php.

Поиск по сайту: