 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Автоматичні ІС
За ступенем автоматизації
В залежності від ступеня (рівня) автоматизації виділяють ручні, автоматизовані й автоматичні інформаційні системи.
Ручні ІС
характеризуються тим, що всі операції з переробки інформації виконуються людиною.
Автоматизовані ІС
частина функції (підсистем) керування або опрацювання даних здійснюється автоматично, а частина — людиною.
Автоматичні ІС
усі функції керування й опрацювання даних здійснюються технічними засобами без участі людини (наприклад, автоматичне керування технологічними процесами).
[ред.]За сферою призначення
Оскільки ІС утворюються для задоволення інформаційних потреб в межах конкретної предметної галузі, то кожна предметна галузь (в сфері призначення) відповідає свій тип ІС. Перераховувати всі ці типи немає змісту, оскільки кількість предметних галузей велика, але можна вказати наприклад такі типи ІС:
§ Економічна ІС — інформаційна система призначена для виконання функцій управління на підприємстві;
§ Медична ІС — інформаційна система призначена для використання в лікувальному або лікувально-профілактичному закладі;
§ Географічна ІС — інформаційна система, забезпечуюча збір, збереження, обробку, доступ, відображення і розповсюдження даних;
§ Адміністративні;
§ Виробничі;
§ Навчальні;
§ Екологічні;
§ Криміналістичні;
§ Військові та інші.
[ред.]За місцем діяльності ІС
Класифікація інформаційних систем за місцем діяльності:
§ наукові ІС — призначені для автоматизації діяльності науковців, аналізу статистичної інформації, керування експериментом.
§ ІС автоматизованого керування — призначені для автоматизації праці інженерів-проектувальників і розроблювачів нової техніки (технології). Такі ІС допомагають здійснювати:
§ розробку нових виробів і технологій їхнього виробництва;
§ різноманітні інженерні розрахунки (визначення технічних параметрів виробів, видаткових норм — трудових, матеріальних і т. д.);
§ створення графічної документації (креслень, схем, планувань);
§ моделювання проектованих об'єктів;
§ створення керуючих програм для верстатів із числовим програмним керуванням.
§ ІС організаційного керування — призначені для автоматизації функції адміністративного (управлінського) персоналу. До цього класу відносяться ІС керування як промисловими (підприємства), так і непромисловими об'єктами (банки, біржа
, страхові компанії, готелі і т. д.) і окремими офісами (офісні системи).§ ІС керування технологічними процесами — призначені для автоматизації різноманітних технологічних процесів (гнучкі виробничі процеси, металургія, енергетика тощо).
Інформаційна система, як система управління, тісно пов’язується, як з системами збереження та видачі інформації, так і з іншої — з системами, що забезпечують обмін інформацією в процесі управління. Вона охоплює сукупність засобів та методів, що дозволяють користувачу збирати, зберігати, передавати і обробляти відібрану інформацію.
[ ред. ] За функціональним призначенням
В залежності від функціонального призначення можна виділити такі системи:
§ Керувальні (АСКТП, АСКВ);
§ Проектувальні (САП);
§ Наукового пошуку (АСНД, експертні системи);
§ Діагностичні, моделювальні;
§ [[ Систем підготовки прийняття рішення ]] (СППР).
Автоматизо́вана систе́ма (АС) (англ. automated system) — сукупність керованого об'єкта й автоматичних керуючих пристроїв, у якій частину функцій керування виконує людина
7. Інформаційні технології можна класифікувати за рядом ознак:
за способом реалізації в АІС;
за ступенем охоплення задач управління;
за класом реалізуючих технологічних операцій;
за типом користувацького інтерфейсу;
за способом побудови мережі;
за обслуговуючими предметними сферами.
Інфор. Технологія це технологія збирання,оброблення та передачі інфор.
8. Інформатиза́ція (Informatisation) — сукупність взаємопов'язаних організаційних, правових, політичних, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих процесів, що спрямовані на створення умов для задоволення інформаційних потреб громадян та суспільства на основі створення, розвитку і використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та інформаційних технологій, які побудовані на основі застосування сучасної обчислювальної та комунікаційної техніки
Інформаційне суспільство (англ. Information society) — теоретична концепція постіндустріального суспільства, історична фаза можливого еволюційного розвитку цивілізації, в якій інформація і знання продукуються в єдиному інформаційному просторі. Головними продуктами виробництва інформаційного суспільства мають стати інформація і знання.
10. Важливими методами аналізу стану забезпечення інформаційної безпеки є методи описи і класифікації. Для здійснення ефективного захисту системи управління НБ слід, по-перше, описати, а лише потім класифікувати різні види загроз та небезпек, ризиків та викликів і відповідно сформулювати систему заходів по здійсненню управління ними.
У якості розповсюджених методів аналізу рівня забезпечення інформаційної безпеки використовуються методи дослідження при чинних зв'язків. За допомогою даних методів виявляються причинні зв'язки між загрозами та небезпеками; здійснюється пошук причин, які стали джерелом і спричинили актуалізацію тих чи інших чинників небезпеки, а також розробляються заходи по їх нейтралізації. У числі даних методів причинних зв'язків можна назвати наступні: метод схожості, метод розбіжності, метод сполучення схожості і розбіжності, метод супроводжувальних змін, метод залишків.
На сучасному етапі особливо актуальною проблемою стає забезпечення захисту інформації. її необхідно розв'язувати у таких напрямах:
1. Захист інформації, яку науковці використовують у процесі досліджень, а також захист результатів досліджень у вигляді інтелектуальної власності.
2. Захист інформації від руйнування і втрати у зв'язку з технологічними неполадками в комп'ютерних системах.
3. Захист інформації, яка стосується життєдіяльності особистості, груп людей або суспільства загалом і є конфіденційною, тобто такою, що може принести їм шкоду, коли стане легкодоступною для загалу.
4. Захист інформації, що висвітлює відкриття або є комерційною, технічною чи технологічною таємницею.
5. Захист інформації, яка є державною таємницею.
Поиск по сайту: