Загальне визначення, переваги та недоліки гідропривода

Для приведення в дію якого механізму або машини застосовують різні види приводів.

Приводом називають сукупність пристроїв, призначених для приведення в дію механізмів або машин.

Гідроприводом називають сукупність пристроїв, призначених для приведення в дію механізмів і машин за допомогою рідини.

При механізації та автоматизації різних операцій і технологічних процесів для передачі енергії робочим органам різноманітних машин і механізмів застосовують приводи: механічні, електричні, пневматичні, гідравлічні і комбіновані (електромеханічні, гідроелектричні) та ін.

Механічний привід має широке застосування, однак він має низку істотних недоліків. Відомо, що в автоматичних та напівавтоматичних верстатах особливе значення мають приводи безступінчастого регулювання швидкостей і подач. Але в безступінчастих механічних приводах фрикційного типу виникають значні тиску на поверхнях, що труться, що призводить до швидкого зносу фрикційних передач.

У механічному приводі рух передається і перетвориться допомогою твердих тіл, внаслідок чого механічне безступінчасте регулювання швидкостей є дорогим, складним і громіздким. Крім того, механічні автоматичні пристрої мають обмежені можливості застосування.

В електричному приводі рух передається і перетвориться допомогою електрики. Електричні приводи достатньо широко застосовують у машинобудуванні, проте вони менш компактні, ніж гідравлічні, що дає вельми високу масову віддачу, що припадає на одиницю переданої потужності. Наприклад, для насоса при частоті обертання n=2500...3000 об/хв і тисках 20-25 МПа вагова віддача не перевищує (2...3) Н на 1 кВт потужності, що віддається.

Електричні приводи володіють великими перевагами при передачі енергії на великі відстані, але в багатьох випадках вони мають більш складний пристрій і менш надійні в роботі, ніж гідравлічні. Пневматичні приводи застосовують у випадках, коли рівномірність руху не має особливого значення. У пневматичному приводі рух передається і перетвориться стисненим повітрям. Нерівномірність же рухів виходить внаслідок великого зміни об’єму повітря при збільшенні або при зменшенні тиску, що і призводить до різкого коливання швидкості руху робочих органів.

Щоб уникнути великої витоку повітря і надмірного зниження його температури при різкому розширенні, що призводить до перетворення вологи, що міститься в повітрі, у воду або на лід в пневматичних приводах застосовують тиск не більше 7...0,8 МПа.

Об’ємний гідропривід – це сукупність пристроїв, в число яких входить один або кілька об’ємних гідродвигунів, призначених для приведення в рух механізмів і машин за допомогою рідини під тиском. Об’ємний гідропривід розрізняють насосний, акумуляторний та магістральний.

Гідравлічний об’ємний привід володіє наступними перевагами:

- має меншу масу і габарит в порівнянні з механічним та електричним приводами, тому що в більшості випадків у ньому відсутні редуктори, муфти, фрикціони, канати та ін.;

- він просто і досконаліше компонується незалежно від розташування валів і вузлів;

- має малу інерційність, що забезпечує довговічність і дозволяє здійснювати реверсування робочих рухів за дуже короткий проміжок часу;

- забезпечує безступінчасте регулювання швидкості руху робочих органів;

- має надійне і просте оберігання від перевантажень робочих органів і двигуна;

- дає можливість широко застосовувати стандартизовані та уніфіковані вузли, що дозволяє знизити собівартість гідроприводу і полегшує його експлуатацію та ремонт.

В якості робочих рідин тут застосовуються мінеральні масла, які одночасно забезпечують змащення деталей гідроприводу, підвищує їх зносостійкість.

Однак гідравлічний привід має деякі недоліки. Наприклад, внаслідок проникнення повітря в робочу рідину його рух може супроводжуватися поштовхами, що негативно впливає на рівномірність рухів робочих органів.

Стиснення і розширення труб, що виникає при гідравлічних ударах в процесі швидких перемикань особливо при тисках понад 25 МПа, розхитують з’єднання і ущільнення у вузлах гідроприводу.

Щоб уникнути великих витоків рідини, зазори між сполучаються деталями повинні бути мінімальними, а це забезпечується високою точністю їх виготовлення, що призводить до підвищення вартості гідроприводу. Ущільнення не забезпечують повної герметизації вузлів, що зменшує ККД і забруднює робоче місце.

Одним з недоліків гідроприводу є зміна в’язкості робочої рідини в залежності від зміни температури, що порушує роботу гідроприводу.

Проте в даний час розроблені рідини з високим індексом в’язкості і створені ущільнення, які забезпечують тривалу роботу без витоків. А виконання вузлів і з'єднань гідроприводу на високому технічному рівні і належний догляд під час експлуатації майже повністю усувають наведені вище недоліки гідроприводу.

Поиск по сайту: