Гідробаки

Гідробаки спеціальної конструкції призначені для утримання запасу робочої рідини гідроприводу. За допомогою гідробаків робоча рідина охолоджується дякуючи поліпшенню тепловідведення в процесі роботи гідроприводу, усувається емульсійні рідини, відбувається очищення рідини внаслідок осідання механічних та інших домішок на дно.

Гідробак виготовляють з листової сталі товщиною 0,8...2 мм. З внутрішньої сторони гідробак перегороджують однією або двома некрізними перегородками, що розділяють його на два або три відсіки. У перегородках проробляють отвори для збільшення швидкості вирівнювання рівнів.

Робоча рідина з гідросистеми зливається у великий відсік, а з меншого відсіку відбувається забір рідини насосом (всмоктування). Всмоктуючий патрубок знаходиться на відстані 50-60 мм від дна гідробака, щоб осідавші на дно домішки не потрапляли у всмоктувальну лінію. Зливний патрубок розташований також на відстані 50-60 мм від дна гідробака. Цим виключається насичення робочої рідини повітрям при поступлені в бак, крім того, гаситься натиск. Кінці всмоктуючого і зливного патрубків зрізаються під кутом 45°, причому зрізи зливного патрубка спрямовані до стінки, а всмоктуючого від стінки, що зменшує змішаністю рідини з повітрям і потрапляння домішок у всмоктувальну лінію.

Зазвичай в зливний лінії на верху бака встановлюють фільтр. Дно гідробака має отвір для спуску рідини з метою її зміни і промивки гідробака. Крім того, в ньому можуть бути отвори з магнітними пробками (магнітні фільтри типу С43-1) для затримання металевих частинок в робочої рідини. Для заливки рідини гідробак має отвір з сіткою або спеціальний заливний фільтр.

На гідробаку зазвичай монтують насосну станцію, яка має насос з усіма необхідними пристроями управління і допоміжними пристроями. Нашої промисловістю випускаються насосні станції типу Г88-22 з застосуванням регулюючої гідроапаратури стикового приєднування.

Для забезпечення нормальної роботи гідроприводу рідину в гідросистемі повинна мати температуру 60 °С, а в окремих випадках до 80 °С. При нагріванні робочої рідини понад 80 °С її в’язкі і змащувальні якості значно знижуються, об’ємний ККД зменшується, може виникнути тертя в елементах, що мають взаємне переміщення, від чого вони швидко вийдуть з ладу.

Тому необхідно, щоб температура рідини в гідросистемі знаходилася в межах 60-70 °С, а для цього при роботі гідроприводу потрібно забезпечити нормальний тепловий режим, що можливо при відповідному обсязі гідробака. При виборі обсягу бака необхідно керуватися таким.

Для стаціонарних машин і верстатів, що працюють в приміщенні, обсяг гідробака приймається рівним 2-3 -хвилинної подачі насоса. Цей обсяг повинен бути не менше трьох об’ємів рідини, що циркулює в гідросистемі.

Для машин, що працюють на відкритому повітрі, обсяг гідробака приймається рівним не менше хвилинної подачі насоса, але не менше 1,5-2 об’ємів рідини, що циркулює в гідросистемі.

Для транспортних і пересувних машин, що працюють на відкритому повітрі, обсяг бака приймається рівним 0,3...1 хвилинної подачі насоса, але не менше 1,5...2 об’ємів рідини, що циркулює в гідросистемі машини.

При безперервній роботі гідроприводу протягом t температура робочої рідини в гідробаку визначається за наступною формулою:

(4.25)

де Т₀ – температура навколишнього повітря, °С;

Q_т – кількість тепла, що виділяється в гідросистемі (1,16∙10^-3 кВт);

ΣΩ_i – сума площ, що омиваються рідиною, м²;

α – коефіцієнт тепловіддачі гідробака і трубопроводів навколишньому повітрю;

V – об’єм рідини в залежності від умов роботи гідроприводу, зазвичай рівний 2 -хвилинної подачі насоса, м³.

Потужність, що витрачається на нагрівання рідини в гідросистемі, дорівнює:

(4.26)

де N – потужність приводу, кВт;

η – ККД гідропривода.

Якщо потужність виражена в кВт, то вона еквівалентна кількості тепла, рівному:

(4.27)

Площа бака, що омивається рідиною, складається із суми площ, так як гидробак зазвичай має прямокутну форму з відношенням сторін 1:1:1 до 1:2:3. Тоді площа гідробака можна визначити через його обсяг за формулою: ∑Ω=~ 0,065 .

Коефіцієнт тепловіддачі α приймається:

для гідробака, розташованого в ніші або поблизу стін в опалювальному приміщенні, α=(4...6)∙1,16 Вт/м²∙град;

для гідробаків стаціонарних машин, розташованих на відкритих місцях, α=(10...15)∙1,16 Вт/м²∙град;

для гідробаків на пересувних машинах, встановлених зовні і обдуваються вітром, α=(15...20)∙1,16 Вт/м²∙град.

У разі отримання недопустимої високої >70 °С температури рідини в гідробаку в гідросистемі встановлюють теплообмінник.

Поиск по сайту: