 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Об’ємне регулювання
У гідроприводах із замкнутою системою циркуляції робочої рідини зазвичай застосовують об’ємне регулювання, яке може бути здійснено за допомогою насоса, гідромотора або насоса і гідромотора одночасно шляхом зміни їх робочих об’ємів.
У порівнянні з дросельним регулюванням при об’ємному регулюванні забезпечується значно більший ККД, особливо ї гідроприводах великої потужності. ККД гідроприводу з об’ємним регулюванням дорівнює:
(4.33)
де ηн – ККД насоса;
ηд – ККД гідродвигуна;
ηг – гідравлічний ККД гідролінії.
Зважаючи на відсутність дроселювання при об’ємному регулюванні нагрів в робочої рідини набагато менше, ніж при дросельному регулюванні, а діапазон регулювання швидкості в кілька разів вище.
Існує три основних варіанти об’ємного регулювання.
У гідроприводах із замкнутою системою циркуляції рідини об’ємне регулювання здійснюється зміною робочого об’єму насоса, тобто подачі насоса. Напрямок руху вихідної ланки тут виконується реверсом подачі насоса. Щоб справити реверс вихідної ланки гідроприводу, подачу насоса зменшують до нуля, а потім збільшують до потрібних розмірів, але в протилежному напрямку.
При роботі гідроприводу напірна і зливна гідролінії міняються своїми місцями. Для компенсації витоків використовують допоміжні гідробачок або насос підживлення, які подають рідину в зливні гідролінії через зворотні гідроклапани. Розглянута схема гідроприводу забезпечує незалежність навантаження від швидкості руху силового органу.
Для об’ємного регулювання, здійснюваного за схемою рис. 4.19, б, серійно випускають гідропривід обертового руху типу ІІ-Н (табл. 4.8).
Таблиця 4.8 – Технічна характеристика гідроприводів типу ІІ-Н
| Показники | Номер гідроприводу | |||||
| 0,5 | 1,5 | 2,5 | ||||
| Частота обертання привідного вала nпр, об/хв | ||||||
| Мінімальна частота обертання вихідного вала nвих, об/хв | ±2950 | ±2950 | ±2950 | ±1440 | ±1440 | ±1440 |
| Номінальний крутний момент на вихідному валу Мкр, Н∙м | 3,3 | 17,5 | ||||
| Мінімальний час розгону вихідного вала від 0 до максимуму t, с | 0,1 | 0,12 | 0,15 | 0,2 | 0,3 | 0,35 |
У гідроприводах обертового руху об’ємне регулювання здійснюється за допомогою зміни робочого об’єму гідромотора (рис. 4.19, а) при постійній потужності, оскільки із зменшенням робочого об’єму гідромотора швидкість робочого органу збільшується, що викликає відповідне зменшення крутного моменту, що розвивається на робочому органі.
Об’ємне регулювання за допомогою зміни робочих обсягів і насоса і гідродвигуна-гідромотора застосовують в гідроприводу обертального руху (рис. 4.19, б). Діапазон регулювання при цьому дорівнює добутку діапазону регулювання насоса і гідродвигуна.
Рисунок 4.19 – Об’ємне регулювання гідромотора
У багатьох випадках об’ємне регулювання виконують без додаткових стабілізуючих пристроїв, так як зміна швидкості вихідної ланки при змін навантаження становить 12-14 % від швидкості холостого ходу, що відповідає точності стабілізації при застосуванні регулятора потоку. Гідропривід з об’ємним регулюванням в даний час не знайшов широкого застосування, проте в перспективі, можливо, він буде впроваджуватися більш інтенсивно.
Поиск по сайту: