Еволюція прокаріот. Гіпотези виникнення еукаріот, колоніальних і багатоклітинних організмів

Кайнозойська ера: антропоген

неоген

палеоген
Мезозойська ера: крейдовий

юрський

тріасовий
Палеозойська ера: пермський

кам'яно-вугільний

девонський

силурійський

ордовицький

кембрійський Протерозойська ера: вендський Архейська ера

Архейська ера (4,5-2,5 млрд р.т.)

Знайдені перші залишки живих організмів – прокаріоти представлені рештками оболонок ціанобактерій та клітинними стінками бактерій.

Внаслідок фотосинтезуючої діяльності ціанобактерій наприкінці ери в атмосфері накопичився 0₂ і виник озоновий екран, тобто виникло аеробне розщеплення поживних речовин живими організмами і захист поверхні Землі від шкідливого опромінення.

Первинні бактеріальні екосистеми докорінно змінили умови впродовж архейської ери та самі пристосувались до них, у свою чергу змінившись.

Аналізуючи викопні рештки прокаріот і сучасні бактерії, можна сказати, що еволюції будови прокаріот не було, а відбувалась лише біохімічна (функціональна) еволюція.

Протерозойська ера (2,5 млрд - 0,6 млрд. р. т.)

Прокаріоти освоїли весь світовий океаном. Виникли первісні одноклітинні сукаріоти (джгутикові), які швидко дивергували на рослини (водорості), тварини (найпростіші) та гриби.

Найпопулярніша гіпотеза походження еукаріот – симбіотична (декілька видів прокаріот жили в симбіозі і в результаті утворилися еукаріоти).

Формування складного геному, ядерної оболонки, домінування статевого способу розмноження та здатності до ускладнення організації еукаріот зумовило їхні широкі адаптивні можливості та подальшу бурхливу еволюцію.

На думку багатьох вчених, багатоклітинні організми виникли від колоніальних предків. Ймовірно шляхи походження багатоклітинних пояснюють гіпотези „гастреї" (Е.Геккель, спираючись на біогенетичний закон говорив про існування колись гіпотетичної тварини „гастреї" – гастуляція шляхом інвагінації, утворення первинного рота та кишечника, тобто „гастрея" схожа на мішок, два шари клітин, захоплювала "їжу ротом і перетравлювала її в кишечнику) та „фагоцители" (Мечников вважав, що первинним способом травлення багатоклітинних був фагоцитоз. Досліджуючи гоструляцію кошковопорожнинних він встановив, що вона іде шляхом міграції клітин всередину, тобто первісною багатоклітинною твариною була гіпотетична „фагоцитела", вкрита шаром війчастих клітин, здатних до захоплення поживних часток за допомогою фагоцитозу).

Останній період ери - вендський: на великих глибинах світового океану виникла багата на види біота, основними продуцентами були ціанобактерії та зелені водорості, а консументами - різноманітні кишковопорожнинні, несегментові та сегментові тварини нез'ясованої систематичної належності. Всі вендські тварини не мали скелета.

Наприкінці ери внаслідок біосферної кризи вендська біота зруйнувалась, більшість видів зникло, за винятком ціанобактерій, зелених водоростей та частини кишковопорожнинних (подібно до сучасних медуз).

Поиск по сайту: