Консультування батьків у дошкільному віці дитини

Взаємодія дорослого з дітьми в дошкільному віці будується з орієнтуванням на особливу чутливість дитини до соціальних впливів, які характерні для її найближчого оточення. Основною формою взаємодії є паритетне, рівноправне співробітництво і спілкування при стимуляції дитячої самостійності й ініціативи. Зміст цього спілкування зв'язаний з ігровими і пізнавальними інтересами, пробудження, формування і розвиток яких стає для батьків однією з домінуючих задач виховання.

У дошкільника активно розвиваються багато психічних процесів — увага, довільна пам'ять, сфера образів-уявлень, опосередковане запам'ятовування, зорове орієнтування в просторі, уява, емоційний контроль, удосконалюється наочно-образне мислення і формуються розумові операції словесно-логічного рівня. Бурхливо розвивається мовна діяльність.

Відбуваються істотні зміни і в діяльності дітей: вона стає більш довільною, цілеспрямованою і самостійною. Усі ці якості найбільш повно представлені у ведучій діяльності — у грі, що перетворюється із сюжетної в сюжетно-рольову. Але і продуктивна, і трудова діяльність також змінюються. Дитина стає повноправним партнером і дорослому, і одноліткові, яка вміє співробітничати і кооперуватися в процесі виконання зображень або різних трудових дій.

Взаємодія дорослого з дітьми повинна пробуджувати і стимулювати виникнення в дитини образу Я, Я-позиції.

У дошкільному віці виникає дуже важлива складова особистісного розвитку дитини — супідрядність мотивів, тобто здатність вибирати з безлічі одночасно діючих спонукань те, що найбільш важливе або істотне, що буде визначати її поводження і діяльність.

На консультацію до психолога часто звертаються батьки дошкільників зі скаргами на їхнє агресивне поводження. Путівником по складній проблемі дитячої агресивності для починаючого психолога може бути книга Е. Фромма «Анатомія людської деструктивності». Видатний психолог і філософ, основоположник «гуманістичного психоаналізу» підрозділяв агресію на «злоякісну» — «пристрасть до абсолютного панування над іншою живою істотою і бажання руйнувати» і «доброякісну» — «поводження, зв'язане із самообороною і з відповідною реакцією на погрозу».

Загальноприйнятим вважається, що в дітей дошкільного віку відзначається в основному доброякісна агресія, що представлена псевдоагресією і оборонною агресією.

До псевдоагресії відносяться такі види, як ненавмисна агресія й агресія як самоствердження.

Ненавмисна агресія — це випадкове нанесення шкоди людині.

Агресія як спроба самоствердитися виявляється в дошкільників і в грі, і в спілкуванні з родичами (частіше з батьками, ніж з літніми родичами).

Оборонна агресія дуже типова для дітей дошкільного віку. Її специфічна особливість у тому, що вона супроводжується гнівом. А гнів — це реакція дитини на порушення значимої для неї системи вітальних цінностей

Відомий ще один вид дитячої агресивності — «інструментальна агресія», що переслідує визначену мету: забезпечити, дістати те, що необхідно або бажано.

Поиск по сайту: