Консультування батьків у підлітковому віці дитини

Підлітковий вік — самий важкий для батьків, саме в цей період у них виникає безліч проблем з дітьми. Старші та й молодші підлітки радикально міняються в період пубертатного дозрівання. Спокійні, урівноважені діти стають буйними, агресивними, некерованими. Не даремно існує вираження «важкий підліток». Це він для нас важкий, а для себе він нормальний. Набагато гірше, коли і для себе дитина стає ненормальною. Вона може ненавидіти свої прищі, свій ріст, колір волосся. Так мало що може придумати дитина, особливо з розвинутим інтелектом і багатою уявою. Соціально дезадаптовані діти самозатверджуються в «зграї». Діти з інтелігентних сімей «воюють» з батьками і із собою. З ними-то і виникають численні проблеми, із приводу яких звертаються батьки.

По-перше, необхідно вислухати їхні скарги.

По-друге, треба чітко виділити проблему, що заявлена батьком або виявлена в ході спільного обговорення.

По-третє, психологічна допомога не повинна бути постійною.

У результаті консультант повинний навчити батьків за внутрішніми проявами дитячих учинків бачити їхні мотиви. А в мотивах убачати тип сімейних відносин, що у першу чергу з їхньою допомогою склалися в сім’ї. Такий погляд на наявні в дітей проблеми допомагає батькам краще усвідомлювати свої власні труднощі, а отже, закладає основу для подолання негативних наслідків власного виховання. У роботі з батьками застосовуються:

Ø групові форми психолого-педагогічної підтримки батьків;

Ø індивідуальне психологічне консультування;

Ø групові психологічні тренінги.

Психолого-педагогічна підтримка. Психолог повинний бути готовим до проведення різних зборів з батьками і батьківською громадськістю. Ефективність батьківських зборів прямо залежить від рівня підготовки фахівців до їх організації і від правильної оцінки місця і ролі запропонованої теми в цілісній структурі психолого-педагогічної роботи.

Кожні батьківські збори необхідно завершувати конкретними рекомендаціями, що зрозумілі людям з різним рівнем батьківської мотивації і реально ними можуть бути виконані.

На батьківських зборах доцільно демонструвати фрагменти відеозапису занять, що проводилися з дітьми, супроводжуючи їх коментарями фахівців, приводити конкретні приклади з життя дітей групи або класу.

Широко використовується індивідуальне консультування, що містить у собі кілька етапів. На кожнім етапі реалізуються власні задачі і використовуються відповідні прийоми.

Задача першого етапу — створити довірчі, відверті відносини з батьками, особливо з тими, хто заперечує можливість і необхідність співробітництва. З цією метою застосовується така форма індивідуального консультування, як бесіда.

Другий етап проводиться за підсумками всебічного обстеження дитини. Він містить у собі кілька цілей:

Ø докладний аналіз загального стану психічного розвитку й особистісних особливостей дитини, а також характеру, ступеня і причин виявлених труднощів, обережно обговорюються перспективи розвитку і навчання дитини, а увага батьків зосереджується на їхніх можливостях надання допомоги дитині;

Ø роз'яснення конкретних мір цієї допомоги з обліком специфіки розвитку дитини, пояснення необхідності участі батьків у загальній системі психолого-педагогічної підтримки;

Ø обговорення проблем батьків, їх відносини до труднощів, які виявляються в поводженні, спілкуванні або навчанні дитини;

Ø планування наступних зустрічей з метою виявлення динаміки просування дитини в умовах впливу різнопланових факторів.

На третьому етапі проводиться корекційна робота, міняються задачі консультування, що припускають формування в батьків педагогічної компетентності через розширення кола їхніх психолого-педагогічних знань і уявлень; залучення до конкретних корекційних заходів з їхньою дитиною як активних учасників цього процесу.

Найбільш ефективними формами індивідуального впливу на цьому етапі є:

Ø спільне обговорення з батьками ходу і результатів корекційної роботи;

Ø аналіз причин незначного просування в розвитку окремих сторін психічної діяльності і спільне вироблення рекомендацій з подолання негативних тенденцій у розвитку дитини;

Ø індивідуальні практикуми по навчанню батьків спільним формам діяльності з дітьми, що носять корекційну спрямованість (різні види продуктивної діяльності, артикуляційна гімнастика, психогімнастика, розвиваючі ігри і завдання);

Ø допомога батькам у вирішенні їхніх власних проблем і у визначенні перспектив особистісного саморозвитку.

Серед групових форм роботи добре зарекомендували себе семінари-практикуми, тематичні консультації, психологічні тренінги, «Школа молодого батька» і ін.

Семінари-практикуми, як правило, присвячуються якійсь конкретній проблемі, актуальній для батьків. Вільна форма їхнього проведення припускає, однак, ненав'язливе запрошення батьків «важких» дітей, наприклад, на семінарське заняття «Корекція агресивного поводження в дітей».

Тематичні консультації зазвичай торкають питання корекційних технологій, що можуть бути використані батьками в домашній обстановці. У ході таких консультацій обговорюються, наприклад, конкретні прийоми розвитку уваги дітей, способи порівняння предметів, прийоми розвитку наочно-діючого і наочно-образного мислення. Батьків знайомлять із правилами активного слухання, з можливостями розвитку просторових уявлень дітей під час прогулянок, зі спрямованістю всього сімейного життя на активізацію їхньої пізнавальної діяльності.

Батьківські тренінги призначені для найбільше «просунутих» батьків, для тих, хто розуміє, що допомогти дитині можна лише в тому випадку, якщо змінюєшся сам. Ці тренінги може проводити тільки висококваліфікований психолог, форми занять різні — контакт-групи, тренінги особистісного росту, групи психодрами, арт-терапія і т.д.

«Школа молодого батька» сполучає у собі усі вищезгадані аспекти й у цілому спрямована на підвищення батьківської компетентності і соціально-педагогічної грамотності тих, чиї діти відвідують дошкільну або спеціалізовану дошкільну установу, школу або реабілітаційний центр.

Поиск по сайту: