|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Поняття «детермінологізація»Особливості творення нових термінів 1. Перевірка домашнього завдання 2. Нова тема (для групи 611мг тільки термінологізація та детермінологізація). Поняття «термінологізація» Відомо, що більша частина термінів була загальновживаною лексикою. Тому одна й та ж лексична одиниця може існувати і як термін, і як нетермін, наприклад: ніс (людини) – ніс (корабля), супутник (людина, що поруч з вами) – супутник (космічний об’єкт, що обертається навколо планети). Процес переходу лексичної одиниці зі стану нетерміна до стану терміна називається термінологізацією. Під час термінологізації лексична одиниця отримує значення певного поняття у певній системі понять. До термінів у процесі термінологізації можуть надходити: 1) слова з загальновживаної лексики; наприклад, слово «муфта» (вид жіночого одягу з хутра для зігрівання рук) сьогодні є технічним терміном – «деталь у вигляді невисокого циліндра для поздовжнього з’єднування валів, труб, зубчастих коліс та інших циліндричних або призматичних частин машин чи споруд»; слово «утома» (стан людини)зараз також стало технічним терміном – «утома металів»: «механічна», «термічна», «ударна» тощо; 2) квазітерміни; наприклад, так звані терміни з науково-фантастичної літератури: «гелікоптер» (те саме, що й вертоліт), автор терміна – видатний італійський художник, архітектор, скульптор, інженер, вчений 15 століття Леонардо да Вінчі; «зомбі» (люди-роботи, які автоматично виконують чужі накази, не замислюючись над їхніми наслідками); 3) професійні просторіччя; наприклад, «кривошия» (сьогодні існують медичні терміни – «лівобічна кривошия», «правобічна кривошия»); 4) терміни з інших терміносистем; наприклад, термін «хвиля» (у фізиці з гідравліки), термін «резонанс» (в ядерній фізиці з акустики), термін «мова» (в інформатиці з мовознавства); 5) номенклатурні одиниці; наприклад, лампа «Юпітер» (зараз термін «юпітер» позначає потужний освітлювальний прилад для кінознімання при штучному освітленні); 6) власні імена; наприклад, прізвище Ампер – термін «ампер» (одиниця виміру сили електричного струму), прізвище Джоуль – термін «джоуль» (одиниця виміру енергії, роботи й кількості теплоти).
Поняття «детермінологізація» Зворотній процес – перехід терміна до стану загальновживаної лексики – називається детермінологізацією. Такий перехід відбувається у випадку розпаду певної терміносистеми внаслідок отримання нових даних у певній галузі наукового знання. Наприклад, раніше термін «флюїд» позначав уявну невагому рідину, за допомогою якої пояснювали до 18 століття теплові, електричні й оптичні явища, а також горіння. Сьогодні ми вживаємо це слово як нетермін: «флюїди добра» та ін. Проте термін може одночасно брати участь у процесі детермінологізації й залишатися терміном. Наприклад, слово «атмосфера» вживається як термін у фізиці (газоподібна оболонка Землі й деяких інших планет або одиниця вимірювання тиску) та у переносному значенні як нетермін (умови, що породжуються соціальним становищем, колективом, родиною, наприклад, «атмосфера доброзичливості»); слово «клімат» вживається як термін у географії (метеорологічні умови властиві певній місцевості) та у переносному значенні як нетермін («мікроклімат у колективі»); слово «орбіта» вживається як термін в астрономії (шлях руху небесного тіла або штучного супутника Землі, орбітальної станції і т. ін. у космічному просторі навколо іншого тіла), в анатомії (заглибина, в якій міститься очне яблуко) та у переносному значенні як нетермін (сфера впливу, діяльності, поширення кого-, чого-небудь, наприклад, «орбіти дружби»). Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |