Витрати на виробництво поділяються за календарними періодами на поточні та одноразові

Поточними називають звичайні витрати або витрати з періодичністю, меншою за один місяць.

Одноразові витрати — це ті витрати, які здійснюються одноразово або з періодичністю понад один місяць, і спрямовуються на забезпечення процесу виробництва протягом тривалого часу.

На наступному етапі аналізу вивчається собівартість продукції за калькуляційними статтями (рис. 1).

Витрати за статтями калькуляції — це витрати на окремі види виробів, а також витрати на основне й допоміжне виробництво.

Групування витрат за призначенням, тобто за статтями калькуляції, показує, де саме, на які цілі, в якому обсязі використано ресурси. Воно необхідне для визначення собівартості окремих виробів, установлення центрів зосередження витрат і пошуку резервів їхнього скорочення.

Залежно від способу включення витрат у собівартість продукції усі витрати (за статтями) на виробництво продукції класифікують як прямі та як накладні (непрямі).

Прямі витрати відносять на вироби за прямою ознакою, і вони утворюють одноелементні статті.

Накладні витрати попередньо групують у кошторисах з утворенням комплексних статей витрат, які потім розподіляють між виробами пропорційно до певних ознак.

Аналіз собівартості фактично випущеної продукції за калькуляційними статтями проводять, порівнюючи фактичні витрати з минулорічними та плановими. При цьому визначають абсолютне та відносне відхилення щодо кожної калькуляційної статті і дають їм оцінку.

Зміна собівартості всієї продукції й одиниці окремих виробів складаються з економії за одними статтями і перевитрат за іншими. Вивчають причини перевитрат. Аналізуючи собівартість одиниці продукції, суму перевитрат помножують на фактичний випуск виробу і встановлюють загальний розмір перевитрат. Розробляють заходи для їх усунення.

В процесі аналізу витрат за статтями калькуляції фактичну собівартість одиниці продукції порівнюють з собівартістю даного виду продукції в попередньому періоді, плановою.

Визначають відхилення за кожною калькуляційною статтею і з’ясовують причини цих відхилень. Порівняння витрат за статтями калькуляції дає можливість виявити збільшення чи зменшення витрат за кожною статтею калькуляції та віднайти резерви їх зменшення.

Рис. 14.3. Схема формування й аналізу собівартості за статтями калькуляції

Наступним етапом аналізу є виявлення впливу факторів на зміну кожної статті калькуляції.

Зміна витрат на матеріали може бути отримана за умови зміни норми витрат матеріалів та зміни ціни на матеріали.

Вплив факторів на зміну витрат матеріалів знаходиться таким чином:

1. Зміна норми витрат на матеріали

DВ_{итрат(Н)} = (Н_звіт - Н_поп.)*Ц_мат.по

2. Зміна ціни на одиницю виміру матеріалу

DВ_{итрат(Цмат.)} = (Ц_{мат.звіт.} - Ц_{мат.поп.}) * Н_звіт.

Вплив факторів визначається по кожному з факторів окремо, а потім знаходиться загальний результат.

При аналізі витрат за комплексними статтями (загальновиробничі витрати, адміністративні витрати) обов’язково необхідно розглянути всі складові, що входять до їх складу та проаналізувати їх динаміку, з’ясувати причини збільшення витрат та запропонувати заходи щодо їх зменшення.

Поиск по сайту: