|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Безліфтові галерейні й коридорні житлові будинки
Галерейні й коридорні житлові будинки в основі своєї планувальної структури мають розвинену горизонтальну комунікацію - галерею або коридор, за допомогою якої квартири з'єднуються зі сходами. Вони мають мінімальне число сходів і відрізняються простотою конструктивних схем. Галерейний тип будинку призначений тільки для теплого клімату. Основне його достоїнство полягає в тому, що всі квартири в ньому мають двосторонню орієнтацію, що створює гарні умови для інсоляції й наскрізного провітрювання. У галерейних і коридорних будинках можуть розміщатися як невеликі квартири, так і квартири з більшим числом кімнат. Планувальні схеми галерейних безліфтових будинків можна звести до трьох основних груп: лінійні, зчленовані й просторові. Конфігурація лінійних будинків може бути: прямокутною, зі зміщенням квартир і криволінійнюї. Довжина будинків з одними сходами звичайно не перевищує 40м, однак зустрічаються будинки довжиною 50м. Іншим різновидом галерейних будинків є галерейні будинки терасової структури. У галерейних будинках тераси звичайно бувають з одного боку, а галереї розташовуються із протилежною. Просторові схеми галерейних будинків застосовуються в основному при створенні житлових комплексів і мають найрізноманітніші форми в плані, замкнуті й напівзамкнуті з внутрішніми дворами. У будинках коридорного типу коридори для створення необхідних санітарно-гігієнічних умов повинні мати відповідну ширину, освітленість і провітрювання. Ширина коридору повинна бути не менше 1,4м при його довжині не більше 40м і 1,6м - при довжині понад 40м. Коридори повинні мати природне висвітлення, для чого в їх торцях роблять вікна, а при великій довжині коридору - додатково світлові кишені. При одному освітленому торці довжина коридору не повинна перевищувати 24м, а при двох - 48м. Відстань між двома світловими кишенями повинне бути не більше 30м. Коридорні будинки середньої поверховості в основному прямокутні або прямокутні зі зміщенням у плані будинку. Але зустрічаються й більш складні форми плану. До недоліків коридорних будинків можна віднести недостатню ізоляцію квартир від коридору, як джерела шуму, обмежену орієнтацію й відсутність наскрізного провітрювання.
2.5. Змішані структури безліфтових будинків Найбільш характерні комбінації змішаного типу безліфтових будинків - це сполучення зблокованих квартир, пов'язаних із землею, зі звичайною побудовою галерейного або коридорного будинку. Сполучення різнохарактерного житла по горизонталі може відбуватися шляхом звичайного блокування різних типів будинків (наприклад, у середній частині можуть розташовуватися секції, а по краях блок-квартири). Малоповерхові житлові будинки підвищеної щільності для міської забудови. Найважливішою перевагою великоплотної одно-чотириповерхової міської забудови є її архітектурно-планувальні якості. Малоповерхова забудова із включенням будинків середньої поверховості, як правило, відрізняється різноманіттям об'ємно-просторових побудов, виразним силуетом, розмаїтістю типів будинків, максимальним злиттям архітектури із природою, масштабністю всіх елементів забудови з людиною. Ця забудова також дає економію дорожніх покриттів до 20-25%. Практика закордонного будівництва дає безліч прикладів великоплотної забудови, які можна звести до чотирьох основних типів: 1. Традиційна малоповерхова забудова з підвищеною щільністю розміщення будинків відносно один одного із включенням будинків середньої поверховості. 2. Традиційна терасова забудова на рельєфі з одне-, двоповерховими, а іноді й каскадними будинками. 3. Забудова із застосуванням терасних будинків на рівнинній місцевості. 4. Щільна, іноді суцільна забудова з квартирами в одному або двох рівнях, як правило, на рівному місці. Підвищена щільність створюється максимальним зближенням будинків.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |