Вокзали всіх видів транспорту

Вокзали, як правило, є великими суспільними спорудами загальноміського значення й часто визначають собою перше враження від міста.

Вокзали класифікуються за рядом загальних для них ознак:

- за видами використовуваного транспорту й призначенням;

- за розташуванням на магістралі;

- за пропускною здатністю й відповідною їй місткістю;

- за категоріями пасажирів.

За видами транспорту й призначенням вокзали підрозділяються на:

- залізничні вокзали і павільйони;

- річні й морські вокзали та павільйони;

- автобусні вокзали і павільйони;

- аеровокзали в аеропортах, міські агентства і аеровокзали.

За розташуванням на магістралі розрізняють вокзали:

- кінцеві, де відбувається формування поїздів, судів, автобусів, літаків;

- вузлові, як правило, з великими потоками пасажирів, що пересаджуються;

- проміжні, розташовані між великими станціями або портами.

Відповідно до пропускної здатності (кількість пасажирів, що пройшли за одиницю часу) і місткості вокзали підрозділяються на:

- малі, що одночасно обслуговують від 25 до 300 пасажирів;

- середні - від 300 до 700 пасажирів;

- більші - від 700 до 1500 пасажирів;

- великі - 1500 і більше пасажирів.

Існує кілька основних категорій пасажирів: далекі, місцеві, транзитні, приміські, міжнародні, які різняться за принципами організації їхнього обслуговування.

Потоки приміських пасажирів відрізняються високою інтенсивністю й великою нерівномірністю за часом доби й року. Їх доцільно відокремлювати від пасажирів далекого прямування, а зупинки приміського транспорту наближати до зупинок міського транспорту.

Обслуговування міжнародних пасажирів передбачається тільки на прикордонних станціях і тих портах чи аеропортах, з яких транспорт відправляється безпосередньо за кордон. Особливістю таких вокзалів є повне відділення пасажирів внутрішніх ліній від пасажирів міжнародних ліній, пов'язане з проведенням прикордонних і митних формальностей.

Річні, морські і автобусні вокзали і центральні міські транспортні агентства доцільно розміщувати переважно в центральній частині міста або близько до неї, в зоні масового пішохідного руху. Вокзали зв'язуються із центром міста, як правило, магістральними вулицями загальноміського значення. У зв'язку з цим на підходах до великих вокзалів транспортні перетинання повинні бути в різних рівнях. Іноді під'їзди до великих вокзалів здійснюються за більш складними схемами. Так, в аеровокзалі у Вашингтоні (арх. Э. Сааринен) під'їзди з боку міста організовані в трьох рівнях. Верхній призначений для пасажирів, що вилітають, середній - для тих, що прибувають, нижній - для стоянок автомобілів, таксі й автобусів.

Вокзали різних видів транспорту відрізняються головним чином рішеннями перонів, які визначають пропускну здатність всього вокзального комплексу і його планувальну схему.

Залізничні вокзали залежно від рішення перону підрозділяються на: тупикові, острівні й берегові. Тупикові розташовуються у тупиках станційних колій і збереглися як виключення в окремих містах. Нечисленні й вокзали острівного типу, розташовані між залізничними коліями. Найбільш поширені вокзали берегового типу, розташовані паралельно шляхам і збоку від них. Вокзали берегового типу з'єднуються з перонами або тунелями, або перехідними містками.

На річних вокзалах при сезонно змінюючому рівні води використовують вертикальні причальні стінки, набережні з посадковими площадками, розташованими в різних рівнях, і плавучі причали-дебаркадери.

На морських вокзалах повинен бути повний розподіл потоків руху пасажирів і потоків перевезення вантажів, що доцільно здійснювати по вертикалі. Звичайно для вантажів приділяється нижній ярус, пов'язаний із залізничними платформами, а для пасажирів - верхній.

На автобусних вокзалах для чіткої організації потоків пішоходів і транспорту потрібні спеціальні перони, ізольовані від загальноміських проїздів. На цих перонах пасажирські платформи можуть бути береговими, безпосередньо пов'язаними з вокзалом, напівострівними, оточеними з 2 сторін стоянками автобусів, або з окремими острівними платформами, відділеними від вокзалу проїздами. При проектуванні платформ відправлення на кожний автобусний пост потрібна ділянка 15-18м. Для скорочення довжини платформ відправлення використовують пилкоподібні, зубчасті й гребінчаті форми з розміщенням автобусівпід кутом 30, 45, 60 і 90^о. Найбільш економічні й зручні для маневрів автобусів зубчасті форми платформ під кутом 45⁰. Перони великих автобусних вокзалів можуть вирішуватися багатоярусними.

У малих аеровокзалах перон майже завжди вирішується одноярусним з розміщенням літаків в один або кілька рядів. В аеровокзалах середньої й великої пропускної здатності для безпечного виходу пасажирів на посадку використовують тунелі або перехідні галереї й містки.

Вокзали різного призначення, як правило, мають ті самі групи приміщень:

- основні пасажирські приміщення (операційні зали, зали очікування, кімнати матері й дитини, ресторани, кафе, буфети, торговельні кіоски, довідкові бюро);

- адміністративно-службові приміщення (диспетчерські, кімнати чергових станції й вокзалу, кімнати лінійного персоналу, відділення зв'язку, тощо);

- підсобно-технічні приміщення (котельні, бойлерні, трансформаторні й вентиляційні камери, склади, пакгаузи й т.п.).

У вокзалах малої місткості каси й довідкові бюро розміщають у невеликому вестибюлі-холі, або в загальному залі. У вокзалах середньої й великої місткості влаштовують спеціальні операційні приміщення з послідовно розташованими за рухом пасажирів довідковими бюро, касами й кімнатами адміністрації. У вокзалах великих міст при розділенні потоків далеких і приміських пасажирів рекомендується влаштовувати окремі операційні зали, що полегшує орієнтацію пасажирів при підходах до вокзалу. Каси доцільно розташовувати або проти входу, або в торцях операційного залу. В операційних залах великих вокзалів розміщують поштові відділення з телеграфом, міжміськими й міськими телефонами, ощадну касу, а в окремих випадках агентства туристичних фірм і кіоски представників готелів.

Приміщення для прийому й видачі багажу, а також камери схову доцільно розташовувати поблизу основних шляхів руху пасажирів.

Велика група приміщень вокзалів призначена для очікування й відпочинку пасажирів: це зали чекання й кімнати тривалого перебування, кімнати матері й дитини, представницькі кімнати. Їх доцільно розташовувати у відносно тихій, непрохідній зоні із забезпеченням гарного огляду основних залів перону, що дозволяє пасажирам спостерігати за рухом транспорту. Безпосередньо в залі чекання розташовують підприємства громадського харчування (буфети, кафе, ресторани, закусочні), туалети, перукарні, а у залі прибуття - медпункт з кімнатою-боксом для захворілих пасажирів. У найбільш великих вокзалах, що обслуговують транзитних пасажирів, наприклад, в аеропортах, влаштовують зали перегляду телепередач і кінофільмів.

При проектуванні вокзалів застосовують централізовані, блоковані й павільйонні композиційні схеми. Централізовані схеми характерні для «багатофункціональних» будівель вокзалів, а блоковані - для об'єднаних вокзалів. Павільйонні композиції вимагають великої площі забудови з протяжними пішохідними й інженерними комунікаціями і використовуються рідко. У цей час перспективними є так звані об'єднані вокзали, призначені для послідовного обслуговування пасажирів двох або декількох видів транспорту. Відомі залізнично-автобусні, автобусно-річні, аэроавтобусні й інші вокзали. Сполучення різних видів транспорту можуть бути найрізноманітнішими. Найпоширеніші залізнично-автобусні вокзали, у яких залізничні й автобусні перони наближені друг до друга. У них пасажири можуть користуватися не тільки загальним перонним навісом, але й загальними приміщеннями. Більша частина великих морських вокзалів безпосередньо пов'язана із залізничними (Одеса, Рига, Владивосток і ін.). Для пересадження з морського судна на поїзд і навпаки досить спуститися (піднятися) на ескалаторі або перейти платформу.

Сучасні аеропорти відокремлені від міст і пов'язані з ними в основному автобусним повідомленням. У зв'язку із цим одержує розвиток обслуговування авіапасажирів у міських аеровокзалах, які не пов'язані з літаками.

У цей час поширені як симетричні, так і асиметричні планувальні схеми вокзалів. Залежно від розташування основних обсягів будівлі вокзалу може бути додані цілісність або розчленованість, статичність або динамічність. При цьому можуть бути використані прийоми контрасту з різким протиставленням декількох обсягів.

Поиск по сайту: