Технічні умови на виконання машинних робіт

1. Всі внутрішні строчки виконують нитками у колір тканини верху.

2.Номера ниток, машинних голок і частота строчки при виконанні машинних робіт повинні відповідати товщині тканини й характеру виконуваних операцій.

3.Кінці верхніх ниток оздоблювальних строчок виводять на виворітну сторону, зав'язують вузлом й (або) закріплюють трьома-чотирма ручними стібками.

4.Кінці всіх внутрішніх строчок, що виконуються на зшивальній швейній машині, закріплюють подвійною зворотньою строчкою (закріпкою) довжиною 0,7-1 см;
на спеціальних машинах - довжиною 1,5 - 2 см.

5.При прокладанні строчок по замкнутих контурах строчки наприкінці швів повинні заходити одна на одну не менш ніж на 2 - 2,5 см.

6.При з'єднанні двох деталей, одна з яких із прямим зрізом, а інша з косим, деталь із косим зрізом необхідно покласти знизу (на рейку –механізм пересування тканини), а деталь із прямим зрізом - зверху.

7.При з'єднанні двох деталей із тканин різної товщини, наприклад тканина верху й тканина підкладки, униз треба покласти деталь із товстої тканини.

8.При з'єднанні двох деталей з посадкою однієї з них деталь, яку потрібно посадити, варто покласти вниз на рейку машини.

9.Зрізи повинні бути обметані, чи висічені, або оброблені швом у підгин з відкритим зрізом.

Контрольні запитання:

1. Яка довжина закріпки на стачуючій машинці в кінці строчки?

2. Якими нитками прокладають оздоблювальну строчку?

3. Як закріплюють машинні строчки?

4. Дайте визначення терміну розстрочити.

5. Дайте визначення терміну застрочити.

6. На якій відстані і в яку сторону від строчки зметування стачують деталі?

Тема№4

Волого-теплова обробка виробів.

Лекція до уроку №21

Тема уроку: Організація робочого місця для виконання прасувальних робіт. Режими і параметри ВТО.

1. Волого-теплова обробка.

2. Організація робочого місця для волого-теплових робіт.

3. Устаткування й пристосування для волого-теплових робіт.

Волого-теплова обробка.

Під волого-тепловою обробкою (ВТО) швейних виробів розуміють спеціальну обробку деталі або виробу вологою, теплом і тиском за допомогою спеціального устаткування. Розрізняють волого-теплову обробку внутрипроцесну й остаточну.

Сутність волого-теплової обробки полягає:

1) у розм'якшенні волокон тканини вологою й теплом;

2) наданні тканині певної форми тиском;

3) закріпленні отриманої форми шляхом видалення вологи за допомогою тепла й тиску.

Процеси волого-теплової обробки розділяються:

1) на прасувальні роботи;

2) відпарювання;

3) пресування.

Поиск по сайту: