Алгоритми виконання команд

Для написання програм використовуються спеціальні команди, які записують у скоро­ченому мнемонічному вигляді.

Всі команди поділяють на п’ять груп:

– команди пересилки даних – використовують для передачі даних із регістра у регістр або із пам’яті у регістр і навпаки;

– арифметичні команди – використовуються для додавання, віднімання, порівняння;

– логічні команди НІ, І, АБО і комплексні;

– команди переходів – використовуються для умовних і безумовних переходів, виклику підпрограм і повернення із них;

– команди управління, вводу-виводу і роботи із стеком – використовуються для уп­рав­ління перериваннями, вводом-виводом інформації і виконання команд переходів.

Команди пересилки даних:

Пересилка із регістру в регістр

MOV R ₁, R ₂ – переслати дані із регістра R ₂ в регістр R ₁. Довжина команди – 1 байт.

Наприклад, MOV А, С – переслати дані із регістру А в регістр С. Вміст регістру С при цьому не змінюється.

Безпосередня пересилка числа

MVI R, < байт > – вміст другого байту команди переслати в регістр R. Довжина ко­ман­ди – 2 байти.

Наприклад, MVI А, 56 – переслати число 56 в регістр А.

Завантаження регістра А із пам’яті

LDA < байт > < байт > – вміст комірки пам’яті, адреса якої знаходиться у другому і тре­тьому байті команди завантажити в регістр А. Довжина команди – 3 байти.

Наприклад, LDA 0950 – завантажити в регістр А вміст комірки пам’яті за номером 0950.

Увага! У трибайтних командах при запису команди в кодах завантажується спочатку молодший байт, а да­лі старший

Вивантаження вмісту регістру А у пам’ять

STA < байт > < байт > – вивантажити вміст регістру А в комірку пам’яті, номер якої позначено у другому і третьому байті команди. Довжина команди – 3 байти.

Наприклад, STA 0850 – вивантажити вміст регістру А в комірку пам’яті з номером 0850.

Арифметичні команди:

Команда додавання вмісту регістра

ADD R – вміст регістру R додати до вмісту регістру А. Результат

залишається в ре­гістрі А. Вміст регістру R при цьому не змінюється. Довжина команди – 1 байт.

Наприклад, ADD С – вміст регістру С додати до вмісту регістру А.

Команда безпосереднього додавання

ADI < байт> – вміст другого байту команди додати до вмісту регістру А. Довжина ко­манди – 2 байти.

Наприклад, ADI 24 – число 24 додати до вмісту регістру А.

Команда віднімання вмісту регістра

SUB R – вміст регістру R відняти від вмісту регістру А. Результат залишається в ре­гіс­т­рі А. Вміст регістру R при цьому не змінюється. Довжина команди – 1 байт.

Наприклад, SUB С – вміст регістру С відняти від вмісту регістру А.

Команда безпосереднього віднімання

SUІ < байт> – вміст другого байту команди відняти від вмісту регістру А. Довжина ко­манди – 2 байти.

Наприклад, SUІ 32– число 32 відняти від вмісту регістру А.

Команда збільшення вмісту регістра на одиницю

INR R – додати одиницю до вмісту регістру R. Довжина команди – 1 байт.

Наприклад, INR А – додати одиницю до вмісту регістру А.

Команда зменшення вмісту регістру на одиницю

DCR R – відняти одиницю від вмісту регістру R. Довжина команди – 1 байт.

Наприклад, DCR C – додати одиницю до вмісту регістру C.

Команда порівняння із вмістом регістру

СМР R – порівняти вміст регістру R з вмістом регістру А. При виконанні команди вміст регістру R віднімається від вмісту регістру А. Вміст регістру R при цьому не зміню­ється. За результати віднімання установлюються стани при виконанні таких умов: стан знаку S, якщо знаковий біт результату операції дорівнює одиниці (число від’ємне),стан ну­ля Z, якщо результат операції дорівнює нулю, стан додаткового переносу AC, якщо є пере­ніс із третього розряду, стан парності P, якщо результат вміщує парне число одиниць, стан переносу CY, якщо є переніс (при складанні) або займання (при відніманні) із старшого роз­ряду. Довжина команди – 1 байт

Наприклад, СМР С (в регістрі С записано число 24, в регістрі А – число В 3). Виконан­ня: В 3 – 24 = 8 F. Записуємо результат у двійковому коді 10001111. S = 0 (знаковий біт ре­зультату операції дорівнює нулю, так як результат операції додатний), Z = 0 (так як ре­зультат операції не дорівнює нулю), АС = 0 (так як переніс із третього розряду відсутній), Р = 0 (так як результат операції непарний), CY = 1 (так як є займання із старшого розряду).

Команда порівняння із числом

СРІ <байт> – порівняти вміст регістру А із числом, що знаходиться у другому байті. Довжина команди – 2 байти.

Наприклад, СРІ АВ (в регістрі А записано число С 9). Виконан­ня: C 9 – AB = 1 E. Запи­суємо результат у двійковому коді 00011110. S = 0 (знаковий біт ре­зультату операції дорів­нює нулю, так як результат операції додатний), Z = 0 (так як ре­зультат операції не до­рівнює нулю), АС = 0 (так як немає переносу із третього розряду), Р = 1 (так як ре­зуль­тат операції парний), CY = 1 (так як є займання із старшого розряду).

Логічні команди:

Команда НІ (інверсія)

СМА <байт> – виконати операцію НІ з числом, що знаходиться у другому байті. Опе­ра­ція виконується із кожним розрядом окремо. Довжина команди – 2 байти.

Наприклад, СМА 43. Виконання: записуємо число у двійковому коді 01000011. Вико­нуємо інверсне перетворення 10111100. Переводимо у шістнадцятковий код. Відповідь – ВС.

Команда І (логічне множення)

ANA R – виконати операцію І між числами, що знаходяться у регістрі А і в регістрі R. Опе­ра­ція виконується із кожним розрядом окремо. Довжина команди – 1 байт

Наприклад, ANA Е (в регістрі А записано число 53, в регістрі Е число 9 А). Виконання: записуємо числа у двійковому коді 53 – 01010011, 9 А – 10011010. Вико­нуємо логічне мно­ження за матрицею таблиці 4.1

Таблиця 4.1

Матриця виконання команди ANA R.

Результат: 00010010. Переводимо у шістнадцятковий код. Відповідь – 12.

Команда АБО (логічне додавання)

ОRA R – виконати операцію АБО між числами, що знаходяться у

регістрі А і в регістрі R. Опе­ра­ція виконується із кожним розрядом окремо. Довжина команди – 1 байт

Наприклад, ОRA С (в регістрі А записано число В 9, в регістрі С число 39). Виконання: записуємо числа у двійковому коді В 9 – 10111001, 37– 00110111. Вико­нуємо логічне мно­ження за матрицею таблиці 4.2.

Таблиця 4.2

Матриця виконання команди ОRA R.

Результат: 10111111. Переводимо у шістнадцятковий код. Відповідь – ВF.

Команда АБО – НІ

ХRA R – виконати операцію АБО – НІ між числами, що знаходяться у регістрі А і в регістрі R. Опе­ра­ція виконується із кожним розрядом окремо. Довжина команди – 1 байт.

Наприклад, ХRA В (в регістрі А записано число 74, в регістрі С число 93). Виконання: записуємо числа у двійковому коді 74 – 01110100, 93– 10010011. Вико­нуємо логічне множення за матрицею таблиці 4.3.

Таблиця 4.3. Матриця виконання команди ХRA R.

Результат: 11100111. Переводимо у шістнадцятковий код. Відповідь – Е 7.

Команди переходів:

Безумовний перехід до виконання команди

JMP <байт> <байт> – перейти до виконання команди, адреса якої знаходиться у дру­гому і третьому байті. Довжина команди – 3 байти.

Наприклад, JMP 080 А – перейти до виконання команди, яка знаходиться за адресою 080 А.

Умовний перехід до виконання команди

J <умова> <байт> <байт> – перейти до виконання команди, адреса якої знаходиться у дру­гому і третьому байті, якщо умова виконується. Довжина команди – 3 байти. В залеж­но­сті від умов команди мають вигляд:

JС – перехід, якщо є переніс;

JNС – перехід, якщо переносу немає;

JZ – перехід, якщо результат дорівнює нулю;

JNZ – перехід, якщо результат не дорівнює нулю;

JP – перехід, якщо результат додатний;

JM – перехід, якщо результат від’ємний;

JPE – перехід при парності;

JPO – перехід при непарності.

Наприклад, JNZ 0908– перейти до виконання команди, яка знаходиться за адресою 0908, якщо результатне дорівнює нулю.

Команди безумовного переходу до підпрограм

CALL <байт> <байт> – перейти до виконання підпрограми, яка починається з адреси, що знаходиться у дру­гому і третьому байті. Довжина команди – 3 байти.

Наприклад, CALL 0850– перейти до виконання підпрограми, яка починається з адреси 0850.

Команди умовного переходу до підпрограм

C <умова> <байт> <байт> – перейти до виконання підпрограми, яка починається з адреси, що знаходиться у дру­гому і третьому байті, якщо умова виконується. Використо­вуються також умови, як і при переході до команд. Довжина ко­манди – 3 байти.

Наприклад, CP 0950– перейти до виконання підпрограми, яка починається з адреси 0950, якщо результат додатний.

Команди безумовного повернення з підпрограм

RET – повернутися до виконання основної програми. Адреса повернення знаходиться в регістрі стеку. Довжина команди – 1 байт.

Команди умовного повернення з підпрограм

R <умова> – повернутися до виконання основної програми, якщо умова виконується. Адреса повернення знаходиться в регістрі стеку. Довжина команди – 1 байт.

Наприклад, RZ – повернутися до виконання основної програми, якщо результат дорів­нює нулю.

Команди управління, вводу-виводу і роботи із стеком:

Команда зупинки

HLT – зупинити виконання програми. Довжина команди – 1 байт.

Команда відсутності операції

NOP – відсутність операції. Довжина команди – 1 байт

Команди введення-виведення

IN <байт> – ввести інформацію з порту введення, адреса якого наведена у другому байті. Довжина команди – 2 байти.

Наприклад, IN F 8– ввести інформацію з порту введення за адресою F 8.

OUT <байт> – вивести інформацію у порт виведення, адреса якого наведена у другому байті команди. Довжина команди – 2 байти.

Наприклад, IN FВ – вивести інформацію у порт введення за адресою FВ.

Поиск по сайту: