Добровільна відмова дійове каяття

В) Особливості добр. відмови при співучасті врегульовані на законодавчому рівні окремою статтею КК (ст.. 31 КК), де мова йде про можливість добровільної відмови з боку всіх співучасників, але за певними умовами, на які чітко вказує крим. закон.

1. Так, якщо виконавець (співвиконавець) добровільно відмовився від вчинення злочину, він не підлягає крим. відповідальності за наявності умов, що передбачають добровільну відмову (ст. 17 КК). Тоді як інші співучасники (організатор, пособник, підбурювач) підлягають крим. відповідальності за готування до злочину або за замах на той злочин, від вчинення якого відмовився виконавець.

2. Інші співучасники ((організатор, пособник, підбурювач)) не підлягають крим. відповідальності при добровільній відмові, якщо вони:

- відвернули вчинення злочину, або

- своєчасно повідомили відповідні органи держ. влади про злочин, що готується або вчиняється.

Причому добровільною відмовою пособника є також:

- ненадання ним засобів чи знарядь вчинення злочину, або

- не усунення перешкод вчиненню злочину.

3. Виконавець в такому разі підлягає крим. відповідальності за готування чи замах залежно від того, на якій стадії його діяння було припинено.

47. Поняття співучасті у злочині, її об’єктивні та суб’єктивні ознаки. Види співучасників.

А) Поняття співучасті визначено в КК (ст.. 26)

Співучастю у злоч ині є умисна спільна участь декількох суб’єктів у вчиненні умисного злочину.

ОЗНАКИ співучасті за законодавчим визначенням такі:

· декілька суб’єктів злочину (тт. особи, яким притаманні ознаки суб’єкта – вік, осудність, у випадках, передбачених законом – спеціальний суб’єкт), їх має бути два і більше, при цьому закон не встановлює кількісну максим. межу

· умисна спільна участь їх у

· вчиненні умисних злочинів.

Для з’ясування змісту цих ознак виділяють

Б) Форми співучасті – їх поняття в крим. законодавстві не визначено. В теорії під формами співучасті розуміють –об’єднання співучасників,які різняться між собою за характером виконуваних ролей і за стійкістю суб’єктивних зв’язків між ними (Бажанов М. І.)

Є і інші визначення, які характеризують форми співучасті у злочинах. Вважають, що форми співучасті – це типи спільної діяльності декількох осіб у процесі вчинення злочину, які розрізняються за способом їх взаємодії і ступенем узгодженості дій.

В КК (ст. 28) описується чотири форми співучасті:

1. Співучасть без попередньої змови співучасників (злочин визнається таким, що вчинений групою осіб, якщо в ньому брали участь декілька /два або більше/ виконавців без попередньої змови (В теорії і на практиці цю форму співучасті називають ще простою співучастю або спів виконавством)

2. Співучасть за попередньою змовою групою осіб є тоді, коли злочин вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовились про спільне його вчинення.

3. Організованагрупа – якщо в готуванні або вчиненні злочину брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувались у стійке об’єднання для вчинення злочину (-нів), об’єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

4. Злочинна організація. Злочин визнається вчиненим злочинною організацією, якщо він вчинений стійким ієрархічним об’єднанням декількох осіб (п’ять і більше), члени якого за попередньою змовою зорганізувались для спільної діяльності з метою безпосереднього вчинення тяжких чи особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництва чи координації злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп.

В) Значення форм співучасті.

1. Окремі типи спільної діяльності співучасників (т.т форми) утворюють самостійні склади злочинів (наприклад, бандитизм – ст.. 257 – банда є озброєна група, метою якої є напад …..) або є альтернативним видом об’єктивної сторони в конкретних злочинах (наприклад, ст.. 109 – змова на вчинення дій, спрямованих на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади)

2. В багатьох складах злочинів такі типи злочинної діяльності як «група осіб», «за попередньою змовою групою осіб», «організованою групою» виступають в якості кваліфікуючих ознак, що в свою чергу підвищує ступінь сусп.. небезпеки, впливає на кваліфікацію вчинених посягань і на вибір виду і розміру покарання

(див. ч.3 ст.152 –зґвалтування групою осіб;

ч. 2 ст. 121 – умисні тяжкі тілесні ушкодження, вчинені групою осіб

ч.2 ст. 185 - крадіжка

ч. 2 ст. 186 – грабіж вчинене за попередньою змовою групою осіб

ч. 2 ст. 187 – розбій

ч. 5 ст.185 – крадіжка

ч.5 ст. 186 – грабіж вчинене організованою групою

ч. 4 ст. 190 – шахрайство

3. якщо злочин вчинено за попередньою змовою групою осіб, або організованою групою, то при призначення покарання співучасникам ця ознака може бути врахована як обставина, що обтяжує покарання.

А) Законодавець називає (ч.1 ст. 27) співучасниками злочину поряд з виконавцем, організатора, підбурювача та пособника, розкриваючи зміст цих понять через характеристику їх функціональних ролей, які вони виконують, вчиняючи спільними зусиллями умисний злочин.

Отже, виконавець (співвиконавець) – це особа, яка у співучасті з іншими суб’єктами злочину безпосередньо або шляхом використання інших осіб, що за законом не підлягають крим. відповідальності за скоєне, вчинила злочин, передбачений КК.

Можна тепер виокремити ті характерні ознаки, які притаманні виконавцю:

Це особа, яка:

· самостійно виконала об’єктивну сторону злочину, про який домовилась з іншими співучасниками

або це особа, яка

· разом з іншими особами виконала спільними зусиллями об’єктивну сторону злочину (частково, поділивши її між собою) – так зване спів виконання

· особа, яка використала інших осіб, які за законом не підлягають крим. відповідальності або через недосягнення віку крим. відповідальності, або через неосудність, або використала особу, яка діяла без вини. (в цьому випадку говорять про так зване опосередковане виконання злочину. Відповідальності тоді буде притягнута особа, яка використала інших непридатних як суб’єктів злочину осіб)

Виконавець (співвиконавець) діє як з прямим, так і не з прямим умислом.

Другим видом співучасників є організатор, це особа, яка:

- організувала вчинення злочину (-нів), або

- керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням

- утворила організовану групу чи злочинну організацію, або

- керувала нею, або особа, яка

- забезпечувала фінансування чи

- організовувала приховування злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації

Якщо виконавець є центральною фігурою при вчиненні злочину співучасниками, то організатора можна назвати найнебезпечнішим учасником злочину, «мозковим центром», який об’єднує інших, дає імпульс злочинній діяльності.

Організатор завжди діє з прямим умислом.

Підбурювач свої дії обмежує схилянням іншого співучасника до вчинення злочину, впливаючи на нього – умовлянням, - підкупом, - погрозою, - примусом, - або іншим способом, викликаючи рішучість вчинити злочинне посягання.

Діє завжди с прямим умислом, метою його дій є схиляння іншого учасника до злочину.

Четвертою фігурою є пособник злочину, це

- особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками,

- а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину.

Види пособництва:

а) пособництво фізичне, описане в законі словами: наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод або іншим чином виражене сприяти приховуванню злочину;

б) пособництво інтелектуальне полягає у наданні порад, вказівок, а також у заздалегідь обіцяному приховуванні злочинця, засобів чи знарядь вчинення злочину, слідів злочину або предметів, здобутих злочинним шляхом, або у придбані чи збуті таких предметів.

Не є співучастю не обіцяне заздалегідь переховування злочинця, зна­рядь і засобів вчинення злочину, слідів злочину чи предметів, здобутих зло­чинним шляхом, або придбання чи збут таких предметів. Особи, які вчинили ці діяння, підлягають к/в лише в двох випадках

- ст. 198 – придбання, отримання, зберігання чи збут майна, одержаного злочинним шляхом

- та за ст.. 396 – за приховування злочину.

Не є співучастю обіцяне до закінчення вчинення злочину неповідом­лення про достовірно відомий підготовлюваний або вчинюваний злочин. Такі особи підлягають кримінальній відповідальності лише у випадках, коли вчи­нене ними діяння містить ознаки іншого злочину.

Б) Ексцес виконавця (ч. 5 ст. 29). В законі (КК України) визначено, що співучасники не підлягають кримінальній відповідальності за діяння, вчинене виконавцем, якщо воно не охоплювалось їх умислом.

(Слово «ексцес» означає (з латини) - крайній прояв, вихід за межі чогось).

Юридична природа ексцесу зумовлена тим, що:

1. Виконавець вчиняє злочинні дії які не охоплювалися умислом інших співучасників.

2. Відповідальність за ексцес виконавця настає тільки щодо виконавця ексцесу.

3. Інші співучасники у відповідності з принципом вини за ексцес не відповідають, бо вони не передбачали, не бажали і не допускали вчинення дій, які вчинив виконавець.

Поиск по сайту: