Суспільно-небезпечних наслідків

Значення їх

- вони допомагають відмежування злочини від проступків

- можуть бути врахуванні судом як обтяжуючі обставини при призначенні покарання (ст.. 67 КК)

- є обов’язковою ознакою матеріальних складів злочинів

г) Факультативні ознаки об’єктивної сторони

МІСЦЕ – вчинення злочину – територія (чи інше місце), де відбувається сусп.-небезп. діяння і настають сусп.-небезп. наслідки. Це може бути

- територія України – ст. 268, 334; повітряний простір – ст. 282;

- економічна зона України (ст. 243) море, внутрішнє море і територіальні води (ст. 243), атмосферне повітря (ст. 241), водні об’єкти (ст. 242), земля (ст. 2349), надра (ст.240), континентальний шельф

- житло, інші приміщення, сховище – Р.VІ, річне, повітряне, морське судно (ст. 278), транспортні комунікації, вибухонебезпечні підприємства

- митний кордон (ст. 201), держкордон (ст. 331)

- поле бою, район бойових дій (ст. 433), місця обмеження волі (ст. 393, 393) – виправні установи.

Може бути як ознака основного складу або кваліфікованого – ч.2 ст. 433(район воєнних дій)

ЧАС вчинення злочину – певний відрізок часу, протягом якого відбуваються сусп.-небезп. діяння і настають сусп.-небезп. наслідки (описаний рідко, напр., у військових злочинах – ст. 407, 429 КК)

ОБСТАНОВКА – конкретні об’єктивні умови, в яких вчинюється злочин

військові злочини – ст. 402 ч. 3

ст. 403 ч.3 у бойовій обстановці

ст. 404 ч.3

ст. 135 – в обстановці залишення в небезпеці

ст.136 – в обстановці необхідної допомоги потерпілому

ст.350 – погроза або насильство

ст. 118, ст. 124 – стан необхідної оборони змушує особу вчинити злочин

СПОСІБ – як обов’язкова ознака злочину:

- коли прямо вказується у законі (наприклад, насильство – ст. 187, ст. 185, ст.. 186, ст.190)

- випливає зі змісту норми (ст. 129)

Значення способу:

він може бутиобов’язковою ознакою основного складу злочину (ст.. 190 КК)

впливає на кваліфікацію при відмежуванні (крадіжку від грабежу)

враховується як кваліфікуюча ознака (підвищує ступінь сусп.. небезпечності, впливає на вид і розмір покарання /наприклад, вбивство з особливою жорстокістю чи способом, небезпечним для життя багатьох людей – п. 4,5 ч. 2 ст.115/)

ЗАСОБИ – предмети матеріального світу, що застосовуються злочинцем при вчиненні сусп.-небезп. Посягань.

Слід відрізняти від предмету злочину – це речі, з приводу яких чи заради яких злочин вчиняється.

Значення засобів:

- полегшують вчинення злочину

- можуть бути обов’язковими ознаками об’єктивної сторони окремих злочинів зброя при бандитизмі)

- виступають як кваліфікуюча ознака (транспортний засіб-незаконне полювання ст.. 243 ч.2)

ЗНАРЯДДЯ - інструмент вчинення злочину, безпосередньо яким впливає злочинець на об’єкт посягання.

В) Значення об’єктивної сторони злочину:

1. Це один із 4-х обов’язкових елементів складу злочину

2. Є критерієм розмежування злочинів, які співпадають за об’єктом (чи інш. елементами, напр.., крадіжка і грабіж – об’єкт один – право власності, а способи вчинення – різні: таємне при крадіжці, відкрите викрадення при грабежі)

3. Показник ступеня сусп. небезпечності (формальні злочини, матеріальні злочини, способи вчинення злочину, використання знарядь тощо). Санкція ч.1 ст. 296 КК до 5-ти років обмеження волі, а санкція ч.4 ст.296 – від 3-х до 7-ми років позбавлення волі.

4. За об’єктивною стороною визначають момент закінчення злочину і поділяють злочини на формальні і матеріальні

5. Об’єктивна сторона є підставою, що допомагає відмежувати злочини від адм., дисципл, чи інших правопорушень.

23. Поняття, ознаки та форми злочинного діяння. Умови кримінальної відповідальності за бездіяльність.

24. Злочинні наслідки: поняття та види.

25. Поняття та значення причинового (причинного) зв’язку між злочинним діянням і злочинними наслідками.

А) Поняття причинного зв’язку – це об’єктивний, необхідний, внутрішньо закономірний зв'язок між сусп.-небезп. діянням і сусп.-небезп. наслідком.

Б) Умови (ознаки), наявність яких у сукупності свідчить, що є причинний зв'язок між діями і наслідками:

· сусп.-небезп. діяння за часом обов’язково передує сусп.-небезп. наслідкам.

· воно закономірно з внутрішньою необхідністю породжує сусп.-небезп. наслідки (сусп.-небезп. діяння створює можливість настання сусп.-небезп. наслідків, викликає їх.

· сусп.-небезп. діяння є причиною (головною), необхідною умовою настання сусп.-небезп. наслідків. Наслідок настає від даного діяння без впливу будь-яких сторонніх сил чи обставин.

В) Значення причинного зв’язку

1. Це обов’язкова ознака матеріальних складів злочинів.

2. Особа може відповідати за настання злочинних наслідків лише тоді, коли його діяння було безпосередньо причиною настання наслідку

діяння причинний зв'язоксуспільно небезпечні наслідки

26. Поняття способу, місця, часу, обстановки, знарядь та засобів вчинення злочину.

27. Поняття суб’єкта злочину. Характеристика ознак суб’єкта злочину.

А) поняття суб’єкту - це фізична особа

- яка вчинила злочин

загальні ознаки - у віці, з якого відповідно до КК може наставати

(ч. 1 ст. 18 КК) відповідальність

Спеціальний суб’єкт злочину є фізична, осудна особа, що вчинила у віці, з якого може наставати крим. відповідальність, злочин, суб’єктом якого може бути лише певна особа

Загальні ознаки суб’єкту (вік, осудність/обмежена осудність)

ознаки спеціального суб’єкті, як правили, визначені законом (ст.. 117, ст.. 364 і ті.)

Б) Ознаки суб’єкту злочину:

· це тільки фізична особа, яка вчинила сусп.-небезп. діяння, що має ознаки злочину (на відміну від інших країн – Франції, окремих штатів США, в яких суб’єктом можуть бути і юридичні особи) – громадяни України, іноземці, особи без громадянства)

· така особа має бути осудною (ч.1 ст.19 КК), тт. такою, яка під час вчинення злочину - могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) - і керувати ними

НЕОСУДНІСТЬ – це обставина, що виключає можливість притягнення особи до крим. відповідальності

Нездатність особи під час вчинення злочину усвідомлювати свої дії або керувати ними - (юридичний критерій)

медичний (біологічний) критерій включає різноманітні психічні порушення, а саме хронічне психічне захворювання,тимчасовий розлад психічної діяльності, недоумство або інший особливий стан психіки (ч. 2 ст. 19 КК). При встановлені осудності (неосудності) до уваги беруться так юридичний, так і медичний критерії.

Осудність є психофізичною основою вмотивованості і цілеспрямованості діяння, вини і відповідальності за вчинене особою діяння

· Ч.3 ст. 19 КК – У випадках, коли особа у стані осудності вчинила злочин, але до постановлення вироку щодо неї захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, вона не підлягає крим. відповідальності. За рішенням суду до неї можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру, а після одужання така особа може підлягати покаранню.

· В теорії і на практиці, а зараз і в КК України відоме таке поняття як обмежена осудність, тобто це такий стан особи, яка під час вчинення злочину через наявний у неї психічний розлад, не була здатна певною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними (ч.1 ст.20 КК).

· Якщо особу буде визнано обмежено осудною, то це враховується судом:

- при призначенні покарання або

- як підстава для застосування примусових заходів медичного характеру (ч.2 ст. 20 КК)

В) Спеціальний суб’єкт (ч.2 ст. 18 КК)

загальні ознаки додаткові ознаки

(на вимогу закону)

· у більшості випадків ознаки спец. суб’єкту прямо зазначені в законі, наприклад ст.. 364-368 суб’єкт - тільки службова особа (в п. 1, 2 прим. до ст. 364 визначено поняття службової особи), в ст.. 375 – судді, винні у постанові завідомо неправосудного вироку, рішення суду.

· іноді в законі не названі спец. ознаки суб’єкту, але із змісту його випливає, що злочин може вчинити лише особа, що володіє спец. Ознаками (див.: ст.. 371 - лише працівники правоохоронних органів або суду, які мають право застосовувати затримання, привід або арешт)

· ознаки спец. суб’єкту частіше законодавець вказує в диспозиції основного складу (див.: ст. 111, ст. 114, ст. 117 КК), але буває, що спец. суб’єкт є ознакою кваліфікованого виду злочину (див.: ч. 2 ст. 368 – службова особа, яка займає відповідальне або особливо відповідальне становище. Зміст цієї ознаки розкрито в примітці до статті)

Ознаки спец. суб’єкту злочину є певною мірою обмежувальними, бо визначають, що той чи інший злочин може вчинити не будь-який суб’єкт, а лише та особа, яка має такі ознаки. Якщо ж вказані у законі ознаки відсутні у особи, яка фактично вчинила злочин, тоді змінюється правова оцінка вчинених нею дій (наприклад, при вбивстві новонародженої дитини брали участь інші особи – їх дії слід кваліфікувати не за ст.. 117, а за відповідною статтею (ст.. 115 КК).

28. Поняття, критерії та кримінально-правове значення неосудності.

Осудність у широкому розумінні – це такий психічний стан людини, за якого вона усвідомлює характер своєї поведінки, розуміє її значення і керує своїми вчинками. Осудність – це спроможність особи розуміти значення свого діяння та свідоме керувати ним і пов‘язана з нею здатність відповідати за вчинений злочин.

Неосудність, відповідно до ст.12 КК, - це неспроможність особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану. Поняття неосудності складається із сукупності медичного і юридичного критеріїв.

Медичний (біологічний) критерій – хвороблива природа психічного розладу здоров‘я людини (ч.1 ст.12). Хронічна душевна хвороба – постійне, безперервне, важковиліковне психічне захворювання, яке має тенденцію до періодичного прояву хворобливих явищ: шизофренія, епілепсія, прогресуючий параліч, енцефалічний психоз, старечий психоз тощо. Тимчасовий розлад душевної діяльності – раптовий приступ психічної хвороби, швидкій її розвиток, нетривалий перебіг, що закінчується одужанням: гострий реактивний і маніакально-депресивний психози, патологічне сп‘яніння, патологічний афект, стан марення, паморочний стан свідомості тощо. Слабоумство (олігофренія) – розумова недорозвиненість, неповноцінна розумова діяльність: ідіотія (глибокий ступінь розумової нерозвиненості), імбецильність (менш глибокий ступінь), дебільність (легка форма порушення розумової діяльності). Іншій хворобливий стан – за своїм психопатологічним порушенням може бути прирівняний до перелічених: тяжкі форми психопатії і психастенії, стан абстиненції при наркоманіях – у хворого може бути порушена здатність до розумової або вольової діяльності.

Юридичний (психологічний) критерій неосудності: інтелектуальна ознака – особа не могла усвідомлювати своїх дій (не здатна розуміти фактичний бік і соціальний зміст своєї поведінки, її наслідків на момент вчинення нею конкретного суспільно небезпечного діяння), вольова ознака – особа не могла керувати своїми діями (нездатність керувати під час вчинення суспільно небезпечного діяння своїми діями) (ст.12).

29. Поняття і кримінально-правове значення обмеженої осудності.

Відповідно до закону (ст. 20 КК) обмежено осудною визнається така особа, яка під час вчинення злочину, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними.

Важливе значення має те, що будь-який психічний розлад межового характеру, який не позбавляє особу здатності усвідомлювати та керувати своїми діями, певною мірою обмежує цю здатність, але не будь-який психічний розлад свідчить про обмежену осудність. Тобто, обмежена здатність усвідомлювати свої дії або керувати ними при певних хворобливих розладах психіки (непсихотичного рівня), як правило, не повинна ідентифікуватися з обмеженою осудністю. Для визнання особи обмежено осудною недостатньо встановити в неї хворобливий розлад психічної діяльності непсихотичного рівня, необхідно, щоб хворобливі вияви істотно вплинули на поведінку особи й зумовили злочинний характер діяння.

Визнання особи обмежено осудною є прерогативою суду, однак із змісту ч. 2 ст. 20 КК це чітко не випливає, оскільки в ній йдеться про те, що визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання.

Вчинення злочину обмежено осудною особою треба визнавати скоєним при пом'якшуючих покарання обставинах, хоча з тексту закону це також не випливає. Правова природа обмеженої осудності полягає у тому, що вона є пом'якшуючою покарання обставиною, яка передбачена самостійною нормою Загальної частини КК України.

До обмежено осудної особи за необхідності суд може застосувати примусові заходи медичного характеру.

30. Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені у стані сп’яніння.

31. Примусові заходи медичного характеру.

32. Поняття та види спеціального суб’єкта злочину.

33. Поняття та ознаки суб’єктивної сторони складу злочину.

34. Поняття та ознаки вини. Форми і види вини. Заподіяння шкоди без вини (випадок, казус).

А) Вина - це психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої КК та її наслідків у формі умислу чи необережності. (ст.. 23 КК)

Вина може проявлятися у формі

Ознаки, що характеризують зміст вини

Встановлення вини, її форми і виду — необхідна умова правильної кваліфікації злочину. Значення вини полягає і в тому, що наше кримінальне право виходить із принципу суб'єктивного ставлення за вину. Відсутність вини особи у вчиненні конкретного суспільно небезпечного діяння виключає суб'єктивну сторону, а відтак, склад злочину і підставу кримінальної відповідальності.Зміст вини, її форми і види істотно впливають і на визначення міри покарання за вчинене.

Форма вини – це сукупність інтелектуальних і вольових ознак, які характеризують психічне ставлення особи до вчинюваних нею дій (бездіяльності) і наслідків.

а) УМИСЕЛ НЕОБЕРЕЖНІСТЬ

прямий непрямий злочинна злочинна

самовпевненість недбалість

Умисел може бути

- визначений (невизначений)

- той, що раптово виник

- заздалегідь обдуманий

- альтернативний

35. Поняття і ознаки прямого та непрямого умислів. Прямий умисел у злочинах з формальним складом (поняття та ознаки). Інші види умислу.

ІНШІ ВИДИ УМИСЛУ

36. Поняття та ознаки злочинної самовпевненості і злочинної недбалості. Відмінність злочинної самовпевненості від непрямого умислу.

37. Необережність як форма вини внормована ст. 25 КК – поділяється на

ВИДИ

Поиск по сайту: