Стаття 408-3. Порядок скасування звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років

За наявності підстав, передбачених частинами четвертою і п’ятою статті 83 Кримінального кодексу України, суддя районного (міського) суду за поданням кримінально-виконавчої інспекції за місцем проживання засудженої розглядає питання про скасування звільнення її від відбування покарання або заміну його більш м’яким покаранням чи направлення засудженої для відбування покарання, призначеного за вироком.

(Частину другу статті 408-3 виключено на підставі Закону

N 2670-III (2670-14) від 12.07.2001)

Зазначені подання надсилаються до суду з матеріалами, які підтверджують обставини, передбачені частинами четвертою і п’ятою статті 83 Кримінального кодексу України, і розглядаються суддею в десятиденний строк з моменту надходження їх до суду з участю прокурора, представника органу, що відає виконанням покарання або здійснює контроль за поведінкою засудженої, і, як правило, самої засудженої.

На постанову суду з питань, визначених у цій статті, протягом семи діб з дня її оголошення прокурор, засуджений вправі подати апеляції до апеляційного суду.

(Кодекс доповнено статтею 408-3 згідно із Законом N 137/94-ВР від 27.07.94, із змінами, внесеними згідно із Законами N 2533-III від 21.06.2001 — набуває чинності з 29.06.2001, N 2670-III від 12.07.2001, N 1254-VI від 14.04.2009)

Стаття 409. Суд, що вирішує питання, зв’язані з виконанням вироку

Питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, включаючи визначення розміру і розподілення судових витрат, якщо суд не вирішив цих питань, та застосування кримінального закону, що має зворотну силу, відповідно до частин другої і третьої статті 5 Кримінального кодексу України, вирішуються судом, який постановив вирок.

Коли вирок виконується за межами району суду, який постановив вирок, ці питання розв’язує суддя районного, районного у місті, міського, міськрайонного суду за місцем виконання вироку.

Приведення у відповідність з новим законом, який звільняє від покарання або пом’якшує покарання, вироку щодо осіб, які відбувають покарання, вирішується в порядку, передбаченому частинами другою і третьою статті 5 Кримінального кодексу України, ухвалою суду за місцем відбування покарання.

Питання про звільнення засудженого від відбування покарання в зв’язку з хворобою, відповідно до статті 408 цього Кодексу, вирішуються суддею районного, районного у місті, міського, міськрайонного суду за місцем відбування покарання незалежно від того, яким судом було винесено вирок.

(Частину п'яту статті 409 виключено на підставі Закону

N 2670-III (2670-14) від 12.07.2001)

(Стаття 409 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 1851-IX

(1851-09) від 23.03.77, N 6834-X (6834-10) від 16.04.84,

Законами N 2464-XII (2464-12) від 17.06.92, N 2547-XII

(2547-12) від 07.07.92, N 4018-XII (4018-12) від 24.02.94,

N 2670-III (2670-14) від 12.07.2001, N 2453-VI (2453-17) від

07.07.2010 - зміни щодо здійснення повноважень Верховного Суду

України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ вводяться в дію після початку

діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду

цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010 року)

(Статтю 409-1 виключено на підставі Закону N 2670-III

(2670-14) від 12.07.2001)

Стаття 410. Порядок заміни штрафу покаранням у виді громадських або виправних робіт, виправних робіт штрафом, обмеження чи позбавлення волі службовим обмеженням, позбавлення волі триманням у дисциплінарному батальйоні

(Частину першу статті 410 виключено на підставі Закону

N 2670-III (2670-14) від 12.07.2001)

Питання про заміну штрафу покаранням у виді громадських або виправних робіт відповідно до частини четвертої статті 53 Кримінального кодексу України, виправних робіт штрафом відповідно до частини третьої статті 57 Кримінального кодексу України, позбавлення волі триманням у дисциплінарному батальйоні відповідно до частини першої статті 62 Кримінального кодексу України, обмеження чи позбавлення волі службовим обмеженням для військовослужбовців відповідно до частини першої статті 58 Кримінального кодексу України вирішується суддею районного (міського) суду за поданням органу, що відає відбуванням покарання, або за клопотанням колективу.

Всі питання, передбачені цією статтею, розглядаються судом за місцем виконання вироку з участю прокурора, представника органу, що відає виконанням покарання, і, як правило, засудженого.

Якщо справа розглядається судом за поданням адміністрації установи виконання покарань, погодженим із спостережною комісією або службою у справах неповнолітніх, суд повідомляє відповідну комісію про час і місце розгляду подання.

Після доповіді в справі суд заслухує пояснення викликаних осіб і висновок прокурора, потім у нарадчій кімнаті виносить постанову.

На постанову суду з питань, визначених у цій статті, протягом семи діб з дня її оголошення прокурор, засуджений вправі подати апеляції до апеляційного суду.

(Частину сьому статті 410 виключено на підставі Закону

N 2670-III (2670-14) від 12.07.2001)

(Стаття 410 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 117-VIII

(117-08) від 30.08.71, N 1851-IX (1851-09) від 23.03.77,

N 6834-X (6834-10) від 16.04.84, Законами N 2464-XII (2464-12)

від 17.06.92, N 4018-XII (4018-12) від 24.02.94, N 2533-III

(2533-14) від 21.06.2001 - набуває чинності з 29.06.2001,

N 2670-III (2670-14) від 12.07.2001, N 2377-IV (2377-15) від

20.01.2005, N 2677-VI (2677-17) від 04.11.2010)

Стаття 410-1. Порядок тимчасового залишення засудженого в слідчому ізоляторі на гауптвахті Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи в тюрмі і переведення з установи виконання покарань в слідчий ізолятор на гауптвахту Військової служби правопорядку у Збройних Силах України

Питання про тимчасове залишення в слідчому ізоляторі на гауптвахті Військової служби правопорядку у Збройних Силах України засудженого до позбавлення волі з відбуванням покарання в установі виконання покарань, дисциплінарному батальйоні, а також про тимчасове переведення засудженого з установи виконання покарань в слідчий ізолятор на гауптвахту Військової служби правопорядку у Збройних Силах України при необхідності провадження слідчих дій у справі про злочин, вчинений іншою особою, вирішуються слідчим або органом дізнання з санкції прокурора Автономної Республіки Крим, області, прокурора міста Києва, а також прирівняних до них прокурорів у випадках залишення або переведення засудженого на строк до двох місяців, з санкції заступника Генерального прокурора України — до чотирьох місяців, а з санкції Генерального прокурора України — до шести місяців.

Якщо тимчасове залишення засудженого в слідчому ізоляторі на гауптвахті Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або переведення його з установи виконання покарань в слідчий ізолятор на гауптвахту Військової служби правопорядку у Збройних Силах України необхідно в зв’язку з розглядом справи в суді, ці питання вирішуються судом, в провадженні якого знаходиться справа. (Кодекс доповнено статтею 410-1 згідно з Указом ПВР N 117-VIII від 30.08.71, із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X від 16.04.84, Законами N 2857-XII від 15.12.92, N 743-IV від 15.05.2003, N 2377-IV від 20.01.2005)

Поиск по сайту: