Дослідження витікання газів низького тиску через отвори і насадки

1 МЕТА РОБОТИ

Визначення експериментальним шляхом коефіцієнту витрати μпри витіканні газу через насадки різної форми.

2 ЗАВДАННЯ

Необхідно:

− визначити досвідченим шляхом коефіцієнт витрати μпри витіканні газу через насадки різної форми;

− скласти звіт.

3 Основні теоретичні положення

Швидкість ізотермічного потоку газу, що входить вертикально через отвори і насадки, можна визначити з рівняння Бернуллі:

(1)

відкіля

(2)

і коефіцієнт витрати

(3)

де 1 − індекс перетину до входу потоку в насадку (отвір);

2 − індекс вихідного перетину насадки (отвору);

Р − надлишковий п'єзометричний тиск, Па;

W − швидкість газу, м/с;

ρ – густина газу, кг/м³;

μ − коефіцієнт витрати (швидкості);

DР_ВТР − втрати тиску на тертя у насадці і на місцевий опір при різкій зміні швидкості, Па.

Швидкість W₂ визначається по відомій витраті газу V₀, м³/год, обмірюваній діафрагмою:

, (4)

де F₂ - площа вихідного отвору насадки, м²; для насадки № 3 приймати менший перетин d = 19 мм.

W₁ − швидкість можна визначити, використовуючи закон нерозривності потоку

, (5)

де F₁, F₂ − площа поперечного перетину каналу на вході та виході відповідно, м².

Густина газу за дійсних фізичних умов (ДФУ), кг/м³

, (6)

де r₀ − густина газу за нормальних фізичних умов (НФУ), кг/м³. Для повітря r₀ = 1,293 кг/м³;

t − дійсна температура газу, °С;

− виправлення на тиск. Для газів низького тиску можна прийняти .

Втрати тиску визначаються по формулі:

. (7)

4 ОПИС УСТАНОВКИ

Установка (рисунок 8.1) складається з побудника витрати 1, вимірювальної діафрагми 2, воздухопроводу 3, ЛАТРа 4, заспокійливої камери 5, змінного наконечника 6, рідинних напорометрів 7,термометра 8. Наконечник 1 (рисунок 8.2) забезпечує вихід повітря через отвір у тонкій стінці (діафрагму), 2 − через циліндричну насадку з гострими крайками на вході, 3 − через конічну розбіжну насадку (дифузор), 4 − через конічну насадку, що звужується (конфузор). Розміри наконечників указані на рисунку 2. Коефіцієнти опору насадок: К₁=0; К₂=0,2; К₃=К₄=0,1.

5 ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ РОБОТИ

Змонтувати наконечник 3. ЛАТРом установити послідовно три різних витрати повітря, записуючи перепад тиску на діафрагмі (Δh), тиск у камері (Р₁) у журнал спостережень. Потім змонтувати наконечник 1; установлюючи послідовно тиск у камері Р₁ рівний відповідному тиску в трьох варіантах для наконечника 3, записати отримані результати

перепадів тиску на вимірювальній діафрагмі (Δh). Провести аналогічні виміри з двома наконечниками, що залишилися. Наприкінці досліду з кожним з чотирьох наконечників виміряти температуру повітря t на виході з насадки.

Рисунок 8.1 − Схема лабораторної установки для дослідження витікання повітря через отвори і

насадки

Рисунок 8.2 − Схеми насадок

Форма журнала спостережень

6 ОБРОБКА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДАНИХ

ПОСЛІДОВНІСТЬ РОЗРАХУНКУ

Розрахунок вести за допомогою таблиці 8.1.

1). Втрата газу в кожнім досліді розраховується по формулі:

, м³/год

де Δh − перепад тиску на діафрагмі, мм вод. ст.

2). Розрахувати поперечні перетини F₁ та F₂ для кожної насадки за діаметрами, вказаними на рисунку 2. Увага! У дифузорі вихідний діаметр d₂ =19 мм.

3). Швидкості газу W₁ і W₂ розраховуються по формулах (4)і(5).

4). За формулою (6) визначити дійсну густину повітря r, враховуючи, що .

5). Визначити втрати тиску ∆Р_ВТР по формулі (7). Коефіцієнти опору насадок: К₁=0; К₂=0,2; К₃=К₄=0,1.

6). Визначити величину a та . Примітка: при розрахунках a враховувати, що Р₁−Р₂ = Р₁.

7). Коефіцієнт витрати (швидкості) μ розраховується за формулою (3), тобто за таблицею 8.1.

8). Для кожного виду насадки розрахувати середню величину коефіцієнта витрати за формулою

Таблиця 2.1 − Результати розрахунків

Номер варіанту

V0, м3/год

W2, м/с

W1, м/с

DPВТР, Па

Діафрагма

Насадка з гострими крайками

Дифузор

Конфузор

7 УКАЗІВКИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ

Звіт повинен містити мету роботи, завдання, схему лабораторної установки, журнал спостережень, необхідні розрахунки і результати, висновки.

Поиск по сайту: