Визначення надлишкового тиску й площі прорізів

При розрахунку аерації визначається площа верхніх і нижніх витяжних прорізів. Приводиться схема аерації приміщення (мал. 1.4). Залежно від площі відкриття верхніх витяжних і нижніх приточних фрамуг (стулок) у приміщенні встановлюється рівень рівних тисків (приблизно посередині висоти будівлі цеху). Тиск у цій площині дорівнює нулю.

Отже, на рівні центра нижніх прорізів створюється тиск:

Н₁ = h₁ (γ_зовн. – γ_ср.п.) (1.13)

де γ _зовн. – густина повітря поза приміщенням, що відповідає середній

температурі повітря на вулиці (табл. 1.4), кг/м ³;

γ_ср.п. – середня густина повітря в приміщенні, що відповідає середній

температурі повітря в приміщенні (табл. 1.4), кг/м ³;

h₁ – висота від площини рівних тисків до нижніх прорізів, м.

Мал. 1.4. Схема аерації приміщення

Середня температура повітря в приміщенні

t_р.з. – t_вид.

t_{ср. п.} = ––––––– (1.14)

де t_р.з. і t_вид. – температури повітря в робочій зоні й повітря, що виходить із

приміщення, °С.

Температура в робочій зоні становить не більше t _р.з = t_зовн + (3 ÷ 5°C).

Температуру повітря, що видаляється з приміщення знаходимо по формулі:

t _вид = t _р.з + К(Н – 2), (1.15)

де К – коефіцієнт нарощення температури по висоті приміщення

(температурний градієнт). Приймається від 0,6 до 1,5;

Н – висота приміщення, м;

2 – умовна висота робочої зони, м.

Вище площини рівних тисків існує надлишковий тиск, Па, що на рівні центру верхніх прорізів дорівнює:

Н₂ = h₂ (γ_зовн. – γ_ср.п.) (1.16)

де γ_{зовн .} – густина повітря поза приміщенням, що відповідає середній

температурі повітря на вулиці (табл. 1.4), кг/м ³;

γ_ср.п. – середня густина повітря в приміщенні, що відповідає середній

температурі повітря в приміщенні (табл. 1.4), кг/м ³;

h₂ – висота від площини рівних тисків до верхніх прорізів, м.

Цей тиск викликає витяжку повітря. Загальна величина тиску, при якому відбувається обмін повітря у приміщенні, дорівнює:

Н_Т = h (γ_зовн. – γ_ср.п.) g = Н₁ + Н₂ (1.17)

де γ_{зовн .} – густина повітря поза приміщенням, що відповідає середній

температурі повітря на вулиці (табл. 1.4), кг/м ³;

γ_ср.п. – середня густина повітря в приміщенні, що відповідає середній

температурі повітря в приміщенні (табл. 1.4), кг/м³;

h – висота між площинами нижніх і верхніх прорізів, м;

g = 9,81 м/сек² – прискорення вільного падіння.

Швидкість руху повітря (м/с) у нижньому прорізі V₁ визначаємо по формулі:

(1.18)

де h – відстань між центрами нижнього й верхнього прорізів, м;

γ_{зовн .}, γ_ср.п. – густина зовнішнього й внутрішнього повітря, кг/м³;

g = 9,81 м/сек² – прискорення вільного падіння.

Площу (м²) нижніх вентиляційних прорізів знаходимо по формулі:

F_н = L /3600 (μ₁ V₁), (1.19)

де μ₁ – коефіцієнт витрати повітря через нижні прорізи (μ₁ = 0,15 - 0,65), який

залежить від конструкції стулок і кута їхнього відкриття (для стулок,

відкритих на 90°, µ= 0,65; на 30° – µ= 0,32).

Розраховуємо втрати тиску (Па) у нижніх прорізах:

H₁ = V₁² γ_зовн /2 (1.20)

Тоді надлишковий тиск (Па) у верхніх прорізах становить:

Н₂ = Н_Т – H₁, (1.21)

де H_Т – гравітаційний тиск повітря, Па, розрахований по формулі (17):

Площу (м²) верхніх вентиляційних прорізів розраховуємо по формулі:

(1.22)

де μ₂ - коефіцієнт витрати повітря через верхні прорізи (μ₂ = 0,15 - 0,65), який

залежить від конструкції стулок і кута їхнього відкриття (для стулок,

відкритих на 90°, µ= 0,65; на 30° – µ= 0,32).

Висота отворів в кожному ряду повинна становити не менше 1 м і залежить від конструктивної висоти розміщення підкранових балок. Дожина прорізів залежить від наявності прилеглих до повздовжніх стін споруд як всередині, так і зовні цеху.

Поиск по сайту: