Параметри виробничого освітлення

Кількісні характеристики:

Світловий потік (F) – це потужність променистої енергії, оцінювана по світловому відчуттю, характеризує потужність світлового випромінювання, заснований на зоровому сприйнятті. Одиницею світлового потоку приймається люмен (лн).

Сила світла (J) – характеризує щільність світлового потоку, тобто відношення світлового потоку до тілесного кута – W, рівного 1 стерадіанту, тому що світловий потік поширюється в просторі нерівномірно. Одиницею сили світла є кандела (кд).

Освітленість (Е) – це поверхнева щільність світлового потоку на освітлюваній поверхні, виміряється в люксах (лк).

Е = F/S

де F – світловий потік /S

S – освітлювана площа.

Яскравість поверхні (L) у даному напрямку - це відношення сили світла, відбитого від поверхні, до проекції її на площину, перпендикулярну до відбитого променя. Одиницею яскравості є НІТ (НТ), тобто кандела на кв.метр (кд/м²).

Коефіцієнт відбиття (ρ) - це здатність поверхні відбивати світловий потік, тобто ρ = F_відб /F_пад

Якісні характеристики:

Фон – поверхня, що прилягає до об’єкта розрізнення. Об’єкт розрізнення – деталь мінімальних розмірів, знак, символ, літера, які людина розрізняє в результаті діяльності.

Фон характеризується коефіцієнтом відбиття. Залежно від величини коефіцієнта відбиття розрізняють: світлий фон – (> 0,4); середній (³ 0,2 – 0,4); темний – (<0,2).

Контраст об’єкта із фоном визначається відношенням різниці яскравості об’єкта (L_о) і фону (L_ф) до яскравості фону, тобто:

К = (L_ф– L_о)/ L_о

Контраст об’єкта із фоном буває: великий – (0,5); малий – (< 0,2).

Коефіцієнт пульсації освітленості (К_п) – це характеристика відносної глибини коливань освітленості (при використанні газорозрядної лампи).

.

Найбільш важливу роль у трудовому процесі мають такі функції зору, як контрастна чутливість, гострота зору, швидкість розрізнення деталей, стійкість бачення й колірна чутливість.

Контрастну чутливість характеризує видимість (V) – це здатність ока сприймати об’єкт спостереження.

де: К – контраст об’єкта й фону,

К_п – граничний контраст, тобто найменший контраст, помітний оком.

Наявність у полі зору великих яркостей викликає засліпленість і може привести до ушкодження сітчастої оболонки.

Засліпленість (Р) – попадання в поле зору яскравих джерел світла. Показник засліпленості

P = (S–1)·1000,

де S = V₁/V₂

V₁ і V₂ - видимість об’єкта спостереження відповідно при екранірованні й при наявності блисткості.

Під гостротою зору розуміють максимальну здатність розрізняти окремі об’єкти. При збільшенні освітленості до певного рівня росте гострота зору. У прямій залежності від рівня освітленості перебуває швидкість зорового сприйняття, а також стійкість ясного бачення, під якою розуміється здатність ока втримувати виразне зображення розглянутої деталі. Найкращі умови відчуття кольору створюються при природному висвітленні. Колір впливає на інші зорові функції. Так, гострота зору, швидкість зорового сприйняття й стійкість бачення має максимум у жовтій зоні спектра. При використанні прямого контрасту (предмет темніше тла) зорове стомлення менше, ніж при зворотному. Збільшення освітленості при прямому контрасті поліпшує видимість, а при зворотному погіршує.

Поиск по сайту: