Приміщеннях прокатних цехів

Вентиляція – це комплекс пристроїв для забезпечення нормальних метеорологічних умов і видалення шкідливих речовин з виробничих приміщень.

Вентиляція залежно від способу переміщення повітря може бути природною (аерація) і механічною (штучною). Залежно від об’єму вентильованого приміщення розрізняють загальобмінну й місцеву вентиляцію. Загальобмінна вентиляція забезпечує видалення повітря із усього об’єму приміщення. Місцева вентиляція забезпечує видалення повітря в місці його забруднення. По способу дії розрізняють вентиляцію приточну, витяжну й приточно-витяжну, а також аварійну. Аварійна призначена для усунення загазованості приміщення в аварійних ситуаціях.

Незалежно від типу до вентиляції пред’являються наступні загальні вимоги:

- об’єм повітря що надходить в приміщення повинен дорівнювати об’єму видаленого з нього повітря;

- елементи системи вентиляції повинні бути правильно розміщені в приміщенні;

- потоки повітря не повинні піднімати пил і не повинні викликати переохолодження працюючих;

- шум від системи механічної штучної вентиляції не повинен перевищувати припустимого рівня.

В основі організації вентиляції лежитьобмін повітря, тобто об’єм повітря в приміщенні, замінений в одиницю часу V (м³/год.). Необхідний обмін повітря визначається у відповідності з СНіП 2.04.05-91 розрахунковим шляхом з умов видалення з повітря приміщення надлишкових шкідливих факторів.

Процеси прокатного виробництва супроводжуються забрудненням повітря приміщень шкідливими речовинами, а також надлишковим теплом, що виді-ляється нагрітими заготівками, нагрівальними печами, працюючими механізмами, опалювальними системи, джерелами світла, людьми, від дії сонячної радіації. Шкідливі домішки в робочій зоні й надлишкові тепловиділення роблять несприятливі впливи на здоров’я працюючого персоналу. Одним з розповсюджених і ефективних способів захисту від впливу цих негативних факторів і підтримки складу повітря в межах санітарно-гігієнічних вимог є загальобмінна вентиляція приміщень.

Природна вентиляція приміщень відбувається внаслідок різниці температур повітря усередині й зовні приміщення. Температура повітря усередині будівлі прокатного цеху за рахунок надлишкового тепла, як правило, вище температури зовнішнього повітря. Різниця температур, а отже, і різниця тисків викликають надходження більш холодного повітря в приміщення й витиснення з нього більш теплого. В прокатних цехах повітря, що нагріте від обладнання, нагрітого металу і нагрівальних приладів, піднімається уверх і видаляється через створки аераційних ліхтарів в даху будівлі. Свіже повітря поступає в приміщення цеху через прорізи в стінах будівлі (мал. 1.1.). Середній тиск повітря в цеху практично дорівнює тиску оточуючого атмосферного повітря.

Мал. 1.1. Рух повітряних потоків при

природній вентиляції приміщень.

Рівномірне омивання свіжим повітрям великої площі прокатного цеху, попередження повертання в робочу зону внутрішніх теплових потоків, що несуть більш забруднене повітря до витяжних отворів, здійснюється шляхом встановлення необхідних розмірів і висоти споруди.

В цехах до робочих місць, що розташовані далеко від прозірів в зовнішніх стінах і до яких обмежений доступ свіжого повітря, тому його вводять через ліхтарі. При цьому обдаднання розміщують так, щоб в прольотах цеху під ліхтарями, що необхідні для припливу повітря, не було джерел тепла, які могли б зашкодити припливу повітря.

Для надходження зовнішнього повітря в теплий період року в одно- і двопрогінних цехах улаштовують прорізи в зовнішніх стінах, розташовуючи низ прорізів на висоті 0,3 - 1,8 м від підлоги. Приточні прорізи розміщують у два або у три яруси в поздовжніх стінах будівлі, які повинні бути вільні від прибудов. У якості приточнх прорізів можуть бути використані також ворота, розсувні стіни та інш. Прорізи для припливу зовнішнього повітря в перехідний і холодний періоди року влаштовують у зовнішніх стінах, розташовуючи низ прорізів у цехах висотою менш 6 м на висоті не менш 3 м від підлоги (при цьому прорізи обладнають козирками або іншими конструктивними елементами, що відхиляють приточне повітря під кутом нагору), у цехах висотою більше 6 м - на висоті не менш 4 м від підлоги.

Для припливу зовнішнього повітря в багатопрогонових цехах улаштовують прорізи в зовнішніх стінах і ліхтарі в «холодних» прольотах, які повинні чергуватися з «гарячими», причому «холодні» прольоти відокремлюють від «гарячих» спущеними зверху перегородками, що не доходять до підлоги на 2 - 4 м.

Для видалення повітря з приміщення влаштовують незадувні аераційні й светлоаераційні ліхтарі. Допускається використовувати для видалення повітря аераційні прорізи, що не задуваються, у верхній частині зовнішніх стін. Вітрозахисні панелі в П-подібних ліхтарях можна не влаштовувати, якщо будівля цеху захищена з навітряної сторони більше високою будівлею, причому відстань між будівлями не перевищує п'яти висот більш високої будівлі, або якщо стулки на зовнішній стороні крайнього ліхтаря закриті, а відстань між осями однакових з ним ліхтарів не перевищує п'яти висот ліхтаря.

Стулки аераційних прорізів повинні бути обладнані механізмами для відкривання й закривання. Механізми відкривання передбачаються будівельною частиною проекту.

Розрахунок аерації враховує температурне розшарування повітря по висоті, наявне в будівлі. Нагріте у джерел виділення тепла повітря піднімається до перекриття й частина його відаляється через прорізи ліхтаря, а частина накоплюється у верхній зоні приміщення, утворюючи «теплову подушку». Нижня границя теплової подушки, названа «температурним перекриттям», умовно розділяє приміщення на дві зони: нижню з температурою, рівній температурі повітря в робочій зоні, і верхню з температурою, рівній температурі повітря, що видаляється.

Для аерації в прокатних цехах установлюють три ряди отворів (прорізів) в повздовжніх стінах будівлі (мал. 1.1.):

- перший ряд – на рівні 0,3 - 1,8 м від підлоги;

- другий – на рівні не нижче 4 м від підлоги;

- третій на рівні підкранових балок.

Таке розташування отворів необхідне для того, щоб збільшити обмін повітря влітку, а взимку, закривши нижні прозіри, зменшити його, забезпечивши за рахунок тепла приміщення підігрів поступаючого через середній прозір холодного повітря перш, ніж воно дійде до робочих місць. Регулювання природного обміну повітря виконують шляхом відкривання і закривання припливних прорізів і стулок витяжних ліхтірів.

Крім теплового тиску, аерація в прокатних цехах додатково здійснюється також за рахунок повітряного тиску. Якщо при природньому русі зовнішнього повітря (вітрі) зустрічаєтсь на шляху перепона (будівля цеху), то вона омивається повітрям, тобто потік повітря змінює напрям руху. При цьому з навітреної сторони в результаті гальмування потоків повітря тиск підвищується, а на підвітреній стороні будівлі і над дахом утворюється знижений тиск (мал. 1.2.). Завдяки утвореної різниці тисків зовнішнє повітря входить в будівлю цеха через всі відкриті прозіри з надвітреної сторони і виходить через отвори протилежної підвітреної сторони.

Мал. 1.2. Рух повітряних потоків при обтіканні будівлі в вітряну погоду.

В окремих випадках задування вітру в прорізи будівлі приводить до зменшення обміну повітря, підвищенню температури повітря і його загазованості в робочій зоні. Щоб раціонально використовувати дію вітру й теплового тиску, необхідно правильно організувати рух повітряних потоків усередині будівлі. Це досягається вибором оптимальної схеми відкривання стулок прорізів і застосуванням ліхтарів, що не задуваються (мал. 1.3.).

Мал. 1.3. Регулювання повітряних потоків при природній вентиляції

шляхом відкривання та закривання окремих стулок:

а – при відсутності вітру в теплу пору року; б – при відсутності вітру в холодну пору року;

в – при бічному вітрі в теплу пору року; г – при бічному вітрі в холодну пору року;

1, 6 – нижні стулки; 2, 5 – верхні стулки; 3, 4 – стулки в аераційних ліхтарях криші;

7 – джерела тепла.

Для додаткового збільшення обміну повітря на даху виробничої будівлі цеху встановлюють витяжні шахти з дефлекторами, які збільшують обмін повітря за рахунок ефекту ежекції.

При аерації повітря поступає в приміщення цеху без попередньої обробки, тому якщо можливе будь-яке його забруднення (дим, пил, гази), то необхідно передбачити попереднє вловлювання шкідливих речовин.

Розрахунок природної вентиляції у відповідності з вимогами СНіП 2.04.05-91 полягає у визначенні площ вентиляційних прорізів будівлі й включає наступні етапи:

1. Розрахунок надлишкового тепла у приміщенні цеху.

2. Розрахунок необхідного об’єму повітря для обміну.

3. Розрахунок надлишкового тиску й площі прорізів:

- визначення швидкості руху повітря (м/с) у нижніх прорізах;

- визначення площі (м²) нижніх вентиляційних прорізів;

- визначення втрати тиску (Па) у нижніх прорізах;

- визначення надлишкового тиску (Па) у верхніх прорізах;

- визначення площі (м²) верхніх вентиляційних прорізів.

Поиск по сайту: