АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Виробничого освітлення

Читайте также:
  1. Аналіз використання виробничого обладнання
  2. БЕЗПЕЧНІСТЬ ВИРОБНИЧОГО УСТАТКУВАННЯ
  3. Вибір системи виробничого навчання
  4. ВИДИ ВИРОБНИЧОГО ОСВІТЛЕННЯ
  5. Виробниче (природне та штучне) освітлення.
  6. Виробниче освітлення. Нормування та забезпечення
  7. Гігієнічні вимоги до параметрів виробничого с середовища приміщень із ПК
  8. Забезпечення нормованих показників освітлення.
  9. МЕТОДИ АНАЛІЗУ ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ ТА ПРОФЗАХВОРЮВАНОСТІ
  10. Методи дослідження виробничого травматизму
  11. Небезпечні фактори виробничого середовища

Значення світла в нашім житті досить велике. Світло є природною умовою життя людини, необхідною для збереження здоров’я й високої продуктивності праці, і заснованою на роботі зорового аналізатора, самого тонкого й універсального органу почуттів людини. Освітлення надто важливе для забезпечення гарного самопочуття й настрою. Правильне освітлення – застава цього.

Світло являє собою видимі оком електромагнітні хвилі оптичного діапазону довжиною 380-760 нм, які сприймаються сітчастою оболонкою зорового аналізатора людини. Загальновідомо, що 90% інформації людина одержує через органи зору. Раціональне освітлення сприяє підвищенню продуктивності праці, його безпеки. При недостатньому освітленні й поганій його якості відбувається швидке стомлення зорових аналізаторів, підвищується травмованість. Занадто висока яскравість викликає явище осліплення, порушення функції ока.

У фізіології зорового сприйняття важливе значення надається не падаючому потоку, а рівню яскравості освітлюваних виробничих і інших об’єктів, що відбивається від освітлюваної поверхні в напрямку ока. Зорове сприйняття визначається не освітленістю, а яскравістю об’єктів, під якою розуміють характеристику освітлених тіл. Яскравість освітлених поверхонь залежить від їхніх світлових властивостей, ступеня освітленості й кута, під яким поверхня розглядається.

Світловий потік, що падає на поверхню, частково відбивається, поглинається або пропускається крізь освітлюване тіло. Тому світлові властивості освітлюваної поверхні характеризуються також наступними коефіцієнтами:

коефіцієнт відбиття – відношення відбитого тілом світлового потоку до падаючого;

коефіцієнт пропущення – відношення світлового потоку, що пройшов через середовище, до падаючого;

коефіцієнт поглинання – відношення поглиненого тілом світлового потоку до падаючого.

До гігієнічних вимог, що відбивають якість виробничого освітлення, відносяться:

- рівномірний розподіл яскравості у полі зору й обмеження тіней;

- обмеження прямої й відбитої блисткості;

- обмеження або усунення коливань світлового потоку.

Рівномірний розподіл яскравості в полі зору має важливе значення для підтримки працездатності людини. Якщо в полі зору постійно перебувають поверхні, що значно відрізняються по яскравості (освітленості), то при перенесенні погляду з яскравої на недостатньо освітлену поверхню очі змушені переадаптуватися. Часта переадаптація очей веде до розвитку стомлення зору й ускладнює виконання виробничих операцій.

Ступінь нерівномірності визначається коефіцієнтом нерівномірності – відношенням максимальної освітленості до мінімальної. Чим вище точність робіт, тим менше повинен бути коефіцієнт нерівномірності.

Надмірна сліпуча яскравість (блисткість) – властивість світних поверхонь із підвищеною яскравістю порушувати умови комфортного зору, погіршувати контрастну чутливість або робити одночасно обидві ці дії.

У приміщеннях використовується 3 види освітлення:

- природне (джерелом його є сонце);

- штучне (коли використовуються тільки штучні джерела світла);

- змішане (характеризується одночасним сполученням природного й штучного освітлення).

Змішане освітлення застосовується в тому випадку, коли тільки природне освітлення не може забезпечити необхідні умови для виконання виробничих операцій. Діючими будівельними нормами й правилами передбачені дві системи штучного освітлення система загального освітлення й комбінованого освітлення.

Природне освітлення створюється природними джерелами світла прямими сонячними променями й розсіяним (дифузійним) світлом небозводу (від сонячних променів, розсіяних атмосферою). Природне освітлення є біологічно найціннішим видом освітлення, до якого максимально пристосоване око людини.

Штучне освітлення в приміщеннях здійснюється в основному за допомогою електричних джерел світла: ламп накалювання, газорозрядних та інших ламп.

У приміщеннях застосовуються загальне й місцеве освітлення. Загальне - для освітлення всього приміщення, місцеве (у системі комбінованого) - для збільшення освітлення тільки робочих поверхонь або окремих конкретних місць, пов’язаних з виконанням людиною певної функції або роботи. Застосування тільки місцевого освітлення не допускається.

Необхідні рівні освітленості нормуються у відповідності ДБН В.2.5-28-2006 «Природне й штучне освітлення» залежно від точності виконуваних виробничих операцій, світлових властивостей робочої поверхні деталі, системи освітлення.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)