|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Виробничого освітленняЗначення світла в нашім житті досить велике. Світло є природною умовою життя людини, необхідною для збереження здоров’я й високої продуктивності праці, і заснованою на роботі зорового аналізатора, самого тонкого й універсального органу почуттів людини. Освітлення надто важливе для забезпечення гарного самопочуття й настрою. Правильне освітлення – застава цього. Світло являє собою видимі оком електромагнітні хвилі оптичного діапазону довжиною 380-760 нм, які сприймаються сітчастою оболонкою зорового аналізатора людини. Загальновідомо, що 90% інформації людина одержує через органи зору. Раціональне освітлення сприяє підвищенню продуктивності праці, його безпеки. При недостатньому освітленні й поганій його якості відбувається швидке стомлення зорових аналізаторів, підвищується травмованість. Занадто висока яскравість викликає явище осліплення, порушення функції ока. У фізіології зорового сприйняття важливе значення надається не падаючому потоку, а рівню яскравості освітлюваних виробничих і інших об’єктів, що відбивається від освітлюваної поверхні в напрямку ока. Зорове сприйняття визначається не освітленістю, а яскравістю об’єктів, під якою розуміють характеристику освітлених тіл. Яскравість освітлених поверхонь залежить від їхніх світлових властивостей, ступеня освітленості й кута, під яким поверхня розглядається. Світловий потік, що падає на поверхню, частково відбивається, поглинається або пропускається крізь освітлюване тіло. Тому світлові властивості освітлюваної поверхні характеризуються також наступними коефіцієнтами: коефіцієнт відбиття – відношення відбитого тілом світлового потоку до падаючого; коефіцієнт пропущення – відношення світлового потоку, що пройшов через середовище, до падаючого; коефіцієнт поглинання – відношення поглиненого тілом світлового потоку до падаючого. До гігієнічних вимог, що відбивають якість виробничого освітлення, відносяться: - рівномірний розподіл яскравості у полі зору й обмеження тіней; - обмеження прямої й відбитої блисткості; - обмеження або усунення коливань світлового потоку. Рівномірний розподіл яскравості в полі зору має важливе значення для підтримки працездатності людини. Якщо в полі зору постійно перебувають поверхні, що значно відрізняються по яскравості (освітленості), то при перенесенні погляду з яскравої на недостатньо освітлену поверхню очі змушені переадаптуватися. Часта переадаптація очей веде до розвитку стомлення зору й ускладнює виконання виробничих операцій. Ступінь нерівномірності визначається коефіцієнтом нерівномірності – відношенням максимальної освітленості до мінімальної. Чим вище точність робіт, тим менше повинен бути коефіцієнт нерівномірності. Надмірна сліпуча яскравість (блисткість) – властивість світних поверхонь із підвищеною яскравістю порушувати умови комфортного зору, погіршувати контрастну чутливість або робити одночасно обидві ці дії. У приміщеннях використовується 3 види освітлення: - природне (джерелом його є сонце); - штучне (коли використовуються тільки штучні джерела світла); - змішане (характеризується одночасним сполученням природного й штучного освітлення). Змішане освітлення застосовується в тому випадку, коли тільки природне освітлення не може забезпечити необхідні умови для виконання виробничих операцій. Діючими будівельними нормами й правилами передбачені дві системи штучного освітлення система загального освітлення й комбінованого освітлення. Природне освітлення створюється природними джерелами світла прямими сонячними променями й розсіяним (дифузійним) світлом небозводу (від сонячних променів, розсіяних атмосферою). Природне освітлення є біологічно найціннішим видом освітлення, до якого максимально пристосоване око людини. Штучне освітлення в приміщеннях здійснюється в основному за допомогою електричних джерел світла: ламп накалювання, газорозрядних та інших ламп. У приміщеннях застосовуються загальне й місцеве освітлення. Загальне - для освітлення всього приміщення, місцеве (у системі комбінованого) - для збільшення освітлення тільки робочих поверхонь або окремих конкретних місць, пов’язаних з виконанням людиною певної функції або роботи. Застосування тільки місцевого освітлення не допускається. Необхідні рівні освітленості нормуються у відповідності ДБН В.2.5-28-2006 «Природне й штучне освітлення» залежно від точності виконуваних виробничих операцій, світлових властивостей робочої поверхні деталі, системи освітлення. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |