Розрахунок потрібної кількості світильників

Розрахувати штучне освітлення дільниці складу готової продукції прокатного цеху з розмірами:

- довжина дільниці (прольоту) складу готової продукції А = 120 м.

- ширина дільниці В = 24 м.

- висота до ферм покрівлі Н = 10 м.

- крок стропильних ферм δ = 6 м.

Завданням розрахунку штучного освітлення є визначення необхідної потужності електричної освітлювальної установки для створення у виробничому приміщенні заданої освітленості робочих місцях, рівномірну яскравість у полі зору, відсутність різких тіней і блисткості, сталість освітленості за часом і правильність напрямку світлового потоку.

Загальна площа дільниці S _заг. = 120 · 24 = 2880 м².

Норма освітленості для штучного освітлення дільниці складу готової продукції прокатних станів відповідно до умов ДБН В.2.5-28-2006 «Природне й штучне освітлення» люмінесцентних ламп становить 150 люкс.

Так, як для виробничих ділянок прокатних цехів відповідно до умов ДБН В.2.5-28-2006 (Таблиця Е.1- Джерела світла при системі загального освітлення) вимоги до кольоророзрізнення відсутні або вони не високі, то для електричного освітлення виробничих приміщень застосовують лампи ртутні високого тиску ДРЛ з потужністю 400, 700 та 1000 вт. Вони мають досить високий одиничний світловий потік, тому застосовуються для освітлення великих виробничих приміщень висотою більше 5 м.

У приміщеннях з фермовим покриттям найчастіше світильники верхнього освітлення розміщують на стропильних фермах не нижче 1,8 м над настилом моста крана або ж на одному рівні з нижнім поясом ферм.

В нашому випадку для жаркого приміщення висотою 10м з нормальним середовищем та обмеженою кількістю пилу застосовуємо світильники зі ступенем захисту IP20 або IР50. Економічно вигідніше застосовувати потужне джерело світла – лампу ДРЛ потужністю 700 вт з світловий потоком 39 000 лм (табл. 2.5.). Так як виробнича дільниця цеху має низькі коефіцієнти відбиття світла від стін та стель, то для освітлення горизонтальних робочих поверхонь застосовуємо світильники класу П з кривою сили світла Д при висоті їх розміщення 10 м від підлоги, а саме РСП 11х700-001 або РСП 19х700-001.

При загальному рівномірному освітленні найкращими варіантами розташування світильників з лампами ДРЛ є розташування їх по кутах квадратного поля, Однак, у приміщеннях з фермовим перекриттям світильники розміщують тільки на фермах. Тоді за умовами розміщення світильників часто доводиться приймати поля прямокутної форми, причому в цьому випадку бажано щоб вони були розташовані на найвигіднішій відносній відстані, під якою розуміють відношення відстані між ними або рядами L (в метрах) до розрахункової висоти h (в метрах) підвісу світильників над робочою поверхнею λ_э = L/h (мал. 2.4. а).

Тоді відстань L між світильниками або рядами може бути розрахована по формулі (2.1):

L = λ_э·h

де h - висота світильника над розрахунковою поверхнею або підлогою.

Найвигідніша відносна відстань λ_э в залежності від кривої сили світла вибраного світильника лежить в межах λ_э=1,2–1,6 (табл. 2.9). Приймаємо λ_э = 1,2. Тоді:

L = 1,2 · 10 = 12 м

Ряди світильників розташовуємо паралельно довгій стороні приміщення. Відстань від крайнього ряду світильників до стін приймаємо l = 0,5 L = 6 м (біля стін є проходи). Тоді світильники будуть розташовані у 2 ряди на відстані 12 м один від одного. Так як крок між стропильними фермами δ = 6 м, то у нашому випадку світильники будуть розташовані на фермах через одну. Кількість стропильних ферм, на яких будуть розміщені світильники становить:

М_ф = L/ l = 120/12 = 10 ферм.

Так як коефіцієнт використання світлового потоку світильників залежить від розмірів приміщення (його індексу і_п), то індекс приміщення розраховуємо по формулі (2.4):

де: а й b – довжина й ширина приміщення, м;

h – висота підвісу світильників над розрахунковою поверхнею, м.

і_п = 120 · 24/10(120+24) = 2,0

Значення коефіцієнту використання світлового потоку визначаємо по табл. 2.10 залежно від типу світильника, показника приміщення і_п, коефіцієнтів відбиття стін ρ_с, стелі ρ_п, підлоги ρ_р. η = 69% = 0,69

Кількість світильників визначаємо за формулою (2.3):

Е_н·S·К·Z

N = –––––––––

n·F·η

де: Е_н – необхідна (нормативна) освітленість, лк;

S – освітлювана площа, м²;

К – коэф. запасу що враховує погіршення характеристик джерел при

експлуатації, К = (1,15 - 2,0 для прокатних цехів 1,5 - 1,8, а складу

готової продукції К = 1,5);

Z – коэф. нерівномірності освітленості (1,1...1,5);

n – кількість ламп у світильнику;

F – світловий потік однієї лампи ДРЛ 700 з таблиці 2.5 рівен 39 000 лм;

η – коэф. використання світлового потоку освітлювальної установки

η = 0,69.

N = 150·2880·1.5·1,25/1·39000·0,69 = 30 шт.

Схема розміщення світильників на дільниці приведена на мал. 2.5.