АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Розрахунок потрібної кількості світильників

Читайте также:
  1. I. Розрахунок опору опускних труб
  2. III. Розрахунок корисного напору циркуляції відвідних труб
  3. V. Розрахунок немеханічного обладнання.
  4. VII. Розрахунок площі цеху
  5. Аеродинамічний розрахунок повітропроводів
  6. Вибір типу та визначення необхідної кількості вогнегасників та їх розміщення
  7. Визначення кількості машин щоденної експлуатації
  8. Вимірювання кількості грошей.
  9. ГІДРАВЛІЧНИЙ РОЗРАХУНОК НАФТОПРОВОДУ. ВИЗНАЧЕННЯ НЕОБХІДНОЇ КІЛЬКОСТІ НАФТОПЕРЕКАЧУВАЛЬНИХ СТАНЦІЙ
  10. ЕЛЕКТРОМАГНІТНИЙ РОЗРАХУНОК
  11. ЗАГАЛЬНИЙ РОЗРАХУНОК ГОДИН ЛЕКЦІЙ,
  12. ЗАГАЛЬНИЙ РОЗРАХУНОК ГОДИН ЛЕКЦІЙ, СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ, САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

 

Для розрахунку необхідної кількості світильників при загальному рівномірному освітленні частіше всього застосовується метод коефіцієнта використання світлового потоку або за допомогою крапкового методу. Крапковий метод дозволяє визначити залежність освітленості даної крапки від сили світла джерел, що світять, у відповідних напрямках. По цьому методу розраховують локалізоване, місцеве, зовнішнє, а також загальне рівномірне освітлення для будь-якого розташування освітлюваних поверхонь, але він не враховує відбитий світловий потік від стелі й стін.

У методі коефіцієнта використання розрахунок світлового потоку джерела виконують по формулі:

, (2.2)

Звідки необхідна кількість світильників становить:

 

Ен·S·К·Z

N = ––––––––– (2.3)

n·F·η

де: Ен – необхідна (нормативна) освітленість, лк;

S – освітлювана площа, м2;

К – коэф. запасу що враховує погіршення характеристик джерел при

експлуатації, К = (1,15 - 2,0 для прокатних цехів 1,5 - 1,8);

Z – коэф. нерівномірності освітленості (1,1...1,5);

n – кількість ламп у світильнику;

F – світловий потік однієї лампи (з таблиць 2.5 та 2.6), (лм);

η – коэф. використання світлового потоку освітлювальної установки

η = 0,1...0,9 (табл.2.10.).

 

Коефіцієнт використання світлового потоку залежить від розмірів приміщення (його індексу іп) та коефіцієнтів відбиття світлового потоку внутрішньою поверхнею приміщення (стін ρс, стелі ρп, підлоги та робочих поверхонь ρр).

Індекс приміщення розраховують по формулі:

 

(2.4)

 

де: а й b – довжина й ширина приміщення, м;

h – висота підвісу світильників над розрахунковою поверхнею, м.

 

Значення коефіцієнтів використання світлового потоку визначають по таблицях, наведених в електротехнічних довідниках для окремих типів світильників. Однак з огляду на, що промисловість постійно збільшує номенклатуру світильників що випускаються, були розроблені таблиці усереднених значень коефіцієнтів використання світлового потоку для груп світильників з подібними світлотехнічними характеристиками.

У табл. 2.10 наведені величини коефіцієнтів використання світлового потоку у відсотках для деяких типів світильників з лампами накалювання, люмінесцентними та й ДРЛ залежно від типу світильника, показника приміщення, коефіцієнтів відбиття стін ρс, стелі ρп, підлоги та робочих поверхонь ρр.

 

Таблиця 2.10.

 

Величини коефіцієнту використання світлового потоку

Тип світильника УПМ 15 УПД НСП 20 ППР НСП 11 ППД НСП 17 Гс, ГсУ НСП 01 «Астра» НСП 21 ПСХ В3Г-200АМ НЧБ-300АМ УПД ДРЛ РСП 05, РСП11 РСП13, РСП18 РСП19, РСП 20 СК 300 з дзеркальною лампою СВП
ρп, %                                                  
ρс, %                                                  
ρр, %                                                  
і Коефіцієнт використання світлового потоку η, %
0,5                                                  
0,6                                                  
0,7                                                  
0,8                                                  
0,9                                                  
1,0                                                  
1,1                                                  
1,25                                                  
1,5                                                  
1,75                                                  
2,0                                                  
2,25                                                  
2,5                                                  
3,0                                                  
3,5                                                  
4,0                                                  
5,0                                                  

 

Приклад розрахунку

Розрахувати штучне освітлення дільниці складу готової продукції прокатного цеху з розмірами:

- довжина дільниці (прольоту) складу готової продукції А = 120 м.

- ширина дільниці В = 24 м.

- висота до ферм покрівлі Н = 10 м.

- крок стропильних ферм δ = 6 м.

Завданням розрахунку штучного освітлення є визначення необхідної потужності електричної освітлювальної установки для створення у виробничому приміщенні заданої освітленості робочих місцях, рівномірну яскравість у полі зору, відсутність різких тіней і блисткості, сталість освітленості за часом і правильність напрямку світлового потоку.

Загальна площа дільниці S заг. = 120 · 24 = 2880 м2.

Норма освітленості для штучного освітлення дільниці складу готової продукції прокатних станів відповідно до умов ДБН В.2.5-28-2006 «Природне й штучне освітлення» люмінесцентних ламп становить 150 люкс.

Так, як для виробничих ділянок прокатних цехів відповідно до умов ДБН В.2.5-28-2006 (Таблиця Е.1- Джерела світла при системі загального освітлення) вимоги до кольоророзрізнення відсутні або вони не високі, то для електричного освітлення виробничих приміщень застосовують лампи ртутні високого тиску ДРЛ з потужністю 400, 700 та 1000 вт. Вони мають досить високий одиничний світловий потік, тому застосовуються для освітлення великих виробничих приміщень висотою більше 5 м.

У приміщеннях з фермовим покриттям найчастіше світильники верхнього освітлення розміщують на стропильних фермах не нижче 1,8 м над настилом моста крана або ж на одному рівні з нижнім поясом ферм.

В нашому випадку для жаркого приміщення висотою 10м з нормальним середовищем та обмеженою кількістю пилу застосовуємо світильники зі ступенем захисту IP20 або IР50. Економічно вигідніше застосовувати потужне джерело світла – лампу ДРЛ потужністю 700 вт з світловий потоком 39 000 лм (табл. 2.5.). Так як виробнича дільниця цеху має низькі коефіцієнти відбиття світла від стін та стель, то для освітлення горизонтальних робочих поверхонь застосовуємо світильники класу П з кривою сили світла Д при висоті їх розміщення 10 м від підлоги, а саме РСП 11х700-001 або РСП 19х700-001.

При загальному рівномірному освітленні найкращими варіантами розташування світильників з лампами ДРЛ є розташування їх по кутах квадратного поля, Однак, у приміщеннях з фермовим перекриттям світильники розміщують тільки на фермах. Тоді за умовами розміщення світильників часто доводиться приймати поля прямокутної форми, причому в цьому випадку бажано щоб вони були розташовані на найвигіднішій відносній відстані, під якою розуміють відношення відстані між ними або рядами L (в метрах) до розрахункової висоти h (в метрах) підвісу світильників над робочою поверхнею λэ = L/h (мал. 2.4. а).

Тоді відстань L між світильниками або рядами може бути розрахована по формулі (2.1):

L = λэ·h

 

де h - висота світильника над розрахунковою поверхнею або підлогою.

Найвигідніша відносна відстань λэ в залежності від кривої сили світла вибраного світильника лежить в межах λэ=1,2–1,6 (табл. 2.9). Приймаємо λэ = 1,2. Тоді:

 

L = 1,2 · 10 = 12 м

 

Ряди світильників розташовуємо паралельно довгій стороні приміщення. Відстань від крайнього ряду світильників до стін приймаємо l = 0,5 L = 6 м (біля стін є проходи). Тоді світильники будуть розташовані у 2 ряди на відстані 12 м один від одного. Так як крок між стропильними фермами δ = 6 м, то у нашому випадку світильники будуть розташовані на фермах через одну. Кількість стропильних ферм, на яких будуть розміщені світильники становить:

Мф = L/ l = 120/12 = 10 ферм.

 

Так як коефіцієнт використання світлового потоку світильників залежить від розмірів приміщення (його індексу іп), то індекс приміщення розраховуємо по формулі (2.4):

де: а й b – довжина й ширина приміщення, м;

h – висота підвісу світильників над розрахунковою поверхнею, м.

 

іп = 120 · 24/10(120+24) = 2,0

 

Значення коефіцієнту використання світлового потоку визначаємо по табл. 2.10 залежно від типу світильника, показника приміщення іп, коефіцієнтів відбиття стін ρс, стелі ρп, підлоги ρр. η = 69% = 0,69

Кількість світильників визначаємо за формулою (2.3):

 

Ен·S·К·Z

N = –––––––––

n·F·η

де: Ен – необхідна (нормативна) освітленість, лк;

S – освітлювана площа, м2;

К – коэф. запасу що враховує погіршення характеристик джерел при

експлуатації, К = (1,15 - 2,0 для прокатних цехів 1,5 - 1,8, а складу

готової продукції К = 1,5);

Z – коэф. нерівномірності освітленості (1,1...1,5);

n – кількість ламп у світильнику;

F – світловий потік однієї лампи ДРЛ 700 з таблиці 2.5 рівен 39 000 лм;

η – коэф. використання світлового потоку освітлювальної установки

η = 0,69.

 

N = 150·2880·1.5·1,25/1·39000·0,69 = 30 шт.

 

Схема розміщення світильників на дільниці приведена на мал. 2.5.

 

Мал. 2.5. Схема розміщення світильників на дільниці складу

готової продукції.

 

 

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Алексеев С.В., Усенко В.Р. Гигиена труда. М: Медицина, - 1998.

2. Безопасность жизнедеятельности: Учебное пособие. Ч.2 /Е.А. Резчиков, В.Б. Носов, Э.П. Пышкина, Е.Г. Щербак, Н.С. Чверткин /Под редакцией Е.А. Резчикова. М.: МГИУ, - 1998.

3. Долин П.А. Справочник по технике безопасности. М., Энергоиздат, - 1982.

4. Иванов Б.С. Человек и среда обитания: Учебное пособие, М.: МГИУ, - 1999.

5. Охрана труда в машиностроении: Учебник /Под редакцией Э.Я. Юдина и С.В. Белова, М. - 1983.

 

6. ДБН В.2.5-28-2006 ПРИРОДНЕ І ШТУЧНЕ ОСВІТЛЕННЯ. Інженерне обладнання будинків і споруд. Мінбуд України. Київ 2006

 

7. СНиП 2.04.05-2000 ОТОПЛЕНИЕ, ВЕНТИЛЯЦИЯ И КОНДИЦИОНИРОВАНИЕ. Госкомстрой СССР. М. 2000.

 

8. Оболенцев Ю. Б. Гнидин Э. Л. "Электрическое освещение общепромышленных помещений" - М.: Энергоатомиздат, 1990.

 

9. Кнорринг Г. М. "Осветительные установки" - Л.: Энергоиздат. Ленингр. отделение, 1981.

 

10. Кладницкий Д. А., Чубатый С. И. Справочник по осветительной аппаратуре.— К.: Технiка, 1986.

 

11. Справочная книга по светотехнике / Под ред. Ю. Б. Айзенберга. — М.: Энергоатомиздат, 1983.

 

12. Фаермарк М. А., Семенова Н. В. Местное освещение. — М.: Энергоатомнздат, 1985.— 88 с

 

13. Тищенко Г. А.. "Осветительные установки" М.: Высшая школа, 1984.

 

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.014 сек.)