АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Вибір типу джерел світла

Читайте также:
  1. A. Internet-джерела
  2. IV. Складіть список КК зарубіжних держав, які перекладені на українську чи російську мову, вкажіть джерела, в яких вони опубліковані.
  3. VІ. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ
  4. Автомобiльний транспорт – як джерело забруднення довкiлля
  5. Аналіз складу майна та джерел його утворення.
  6. Бібліографічний опис джерел, використаних у науковому дослідженні
  7. Бібліографічного опису у списку джерел
  8. бІблІографІЧного опису у списку джерел
  9. Будова Сонця. Джерела його енергії
  10. Бюджетне право як підгалузь фінансового права, його предмет, система та джерела
  11. Вибір бази практики
  12. ВИБІР БЛИСКАВКОВІДВОДІВ

 

В сучасній практиці використовуються наступні електричні джерела світла – лампи розжарювання (накалювання), газосвітлові, люмінесцентні, дугові лампи. Вони мають різні спектральні й технічні характеристики. При виборі джерел штучного освітлення повинні враховуватися їх електричні, світлотехнічні, конструктивні, експлуатаційні й економічні показники.

Лампи накалювання прості по конструкції, мають високу швидкість запалювання. Однак світлова віддача їх (кількість випромінюваного світла на одиницю споживаної потужності) низька – 13 - 15 лм/Вт; у галогенних – 20-30 лм/Вт, але термін служби невеликий. Газорозрядні лампи мають світлову віддачу 80-85 лм/Вт, а натрієві лампи 115 - 125 лм/Вт і термін служби 15 - 20 тис. годин. Вони можуть забезпечити будь-який спектр. Недоліками газорозрядних ламп є необхідність спеціального пускорегулюючого пристрою, тривалий час розпалювання, пульсація світлового потоку, нестійка робота при температурі нижче 0°С.

Світло, випромінюване лампою, може мати різний спектр. Він визначається як спектр випромінювання абсолютно чорного тіла, нагрітого до певної температури, і позначається в кельвінах (К).

Найпоширеніші лампи зі спектром 2700 К (як у теплого кольору жовтуватого відтінку), 4200 К (денне світло), 6500 К (від «холодного білого» з переходом «синявий»). Лампи з різною колірною температурою різняться по своєму призначенню. Якщо «жовтуватий» спектр 2700 К сприймається як «затишний» і наближений до спектру сонця, то лампи 6500 К дають холодне контрастне освітлення, що не настільки комфортне.

 

Лампи накалювання з’явилися наприкінці XIX в. й дотепер це найпоширеніші джерела освітлення.

Сучасні зразки відрізняються від своїх попередників більшою потужністю, матеріалом, з якого виготовляються нитки накалювання. Поряд з вакуумними з’явилися балони, наповнені інертними газами, різноманітні за формою: куле-, крапле-, пальцеподібні, трубчасті. Потужність варіюється від 15 до 1000 вт. Найбільш поширені для освітлення виробничих приміщень лампи потужністю: 200, 300, 500, 750 та 1000 вт.

Перевагами ламп накалювання є:

- мала вартість;

- можливість працювати як на постійному струмі (будь-якої полярності), так і на змінному;

- можливість виготовлення ламп на саму різну напругу (від часток вольта до сотень вольт), можливість використання регуляторів яскравості;

- відсутність мерехтіння й гудіння при роботі на змінному струмі;

- безперервний спектр випромінювання;

- нормальна робота при низькій температурі навколишнього середовища;

- невеликі розміри, компактність.

Зменшення габаритів дозволило розробити лампи із криптоновим наповнювачем. Цікавими і перспективними є лампи накалювання з йодним циклом.

До недоліків ламп накалювання слід віднести:

- низька світлова віддача;

- відносно малий термін роботи;

- різка залежність світлової віддачі й терміну служби від напруги;

- колірна температура лежить тільки в межах 2300-2900 K, що надає світлу жовтуватий відтінок;

- світловий коефіцієнт корисної дії ламп накалювання, обумовлений як відношення потужності променів видимого спектра до потужності споживаної від електричної мережі, досить малий і для звичайної лампи не перевищує 4%, а для поліпшеної – 6 - 7 %.

 

Люмінесцентні лампи відносяться до нового виду електричних джерел світла. Їхня дія заснована на властивості люмінофорів перетворювати у видиме світло ультрафіолетові випромінювання електричного розряду в розрідженому газі. У люмінесцентних ламп коефіцієнт корисної дії виявився значно вище, ніж у ламп накалювання. Так, газорозрядна люмінесцентна лампа дає ККД від 8 до 13%. Теоретична межа ККД для люмінесцентних ламп – 34 – 40%, а для живого світлячка – 97 %.

Головна особливість люмінесцентної лампи в тім, що змінюючи склад люмінофора, можна варіювати колір світла, підбирати його по індивідуальному смаку. Люмінесцентні лампи, заповнені парами натрію, дають жовте світло, а лампи з парами ртуті - фіолетове й ультрафіолетове випромінювання. Випромінювання, що виникає в парах ртуті, використовується в люмінесцентних лампах денного й білого світла, а так само в джерелах ультрафіолетових променів. Люмінесцентна лампа дуже технологічна, її показники значно вище чим, в інших світильників. Її світловіддача досягає 85 люменів на 1 Вт, а термін служби - 18 тисяч годин.

Ще одна перевага таких ламп - вони майже не виділяють тепло.

У наш час випускаються чотири типи люмінесцентних ламп, що відрізняються кольоровістю світлового потоку: денного світла з маркою ЛД; холодно-білого - ЛХБ; білого - ЛБ; тепло-білого - ЛТБ.

Додатково випускаються лампи денного світла з маркою ЛДЦ. Вони застосовуються в тих випадках, коли потрібний високий ступінь розрізнення кольорів.

В останній час розроблені компактні люмінесцентні лампи. Це компактні пристрої - не більше звичайної лампи накалювання. Компактна люмінесцентна лампа виробляє світло по такому ж принципі, як і звичайна, тільки на площі в багато разів менше. Стрімко збільшується число моделей ламп: із трубкою-колбою спіральної форми (кручені), свічкоподібні, дугоподібні й т.д.

 

Газорозрядні лампи можна розділити на три основні групи:

- дугові ртутні люмінесцентні;

- металогалогенні;

- натрієві лампи високого тиску.

Всі лампи приблизно однакові за будовою основних елементів. Світіння розряду виникає в пальнику з міцного тугоплавкого хімічно стійкого прозорого матеріалу в присутності газів і парів металів. Це явище називається електролюмінісценсією. Пальник дугових ртутних люмінесцентних і металогалогенних ламп виконаний із кварцу, а натрієвих ламп високого тиску - зі спеціальної кераміки - полікора. Лампи можуть мати дуже високу потужність, що досягає 1000-2000 Вт.

Дугові ртутні люмінесцентні лампи (типу ДРЛ) у порівнянні з люмінесцентнимибільше компактні й прості. Потужність варіюється від 50 до 1000 вт. (Найпоширеніші типи ламп: ДРЛ125, ДРЛ250, ДРЛ400, ДРЛ700, ДРЛ1000).

Світловий потік ламп ДРЛ – від 1800 до 59000 лм.

Номінальна напруга на лампі – від 95 до 220 в.

Середня тривалість горіння – від 6 000 до 20 000 годин.

Однак вони не відповідають вимогам правильної передачі кольору. Дугові електричні лампи ДРЛ дають яскраве біле світло, спектр якого не містить червоної й блакитної частин, але містить невидиме ультрафіолетове випромінювання. Тому у світловому потоці цих ламп домінують зелені випромінювання, у результаті чого зелені й блакитні кольори у світлі цих ламп, виглядають інтенсивними, а всі теплі втрачають чистоту й насиченість.

Для внутрішнього освітлення щодо невеликих приміщень застосовуються металогалогенні й натрієві лампи високого тиску потужністю 35 і 70 Вт і дугові ртутні люмінесцентні лампи потужністю 50, 80 і 125 Вт.

Найменш чутливі до коливань напруги дугові ртутні люмінесцентні лампи. Термін служби більшості ламп становить 10000-15000 год.

Металогалогенні лампи займають проміжне положення. Їхня світлова віддача становить від 60 до 100 лм/Вт. Світлова віддача ламп росте зі збільшенням потужності.

Головними недоліками газорозрядних лампизалишаються:

- лінійчатий спектр випромінювання та мерехтіння світла;

- гудіння пускорегулюючих пристроїв;

- шкідливість парів ртуті при надходженні їх в приміщення у випадку руйнування колби лампи;

- неможливість миттєвого перезапалювання ламп.

Порівняльні характеристики газорозрядних ламп приведено в таблиці 2.4.

 

Таблиця 2.4.

 

Порівняльні характеристики ламп.

Тип лампи Світлова віддача лм/Вт Середній термін служби, год
Лампи накалювання загального призначення 18-22  
Лінійні 2-цокольні галогенні лампи накалювання (...150,250,300,500,1000,1500...Вт) 18-22  
Дзеркальні галогенні лампи накалювання на напругу 12 У(20,35,50 Вт) 25-30 2000-3000
Лінійні люмінесцентні лампи (...18,36,58...Вт) 60-80 10000-15000
Компактні люмінесцентні лампи (...5,7,9,11,15,20,23...Вт) 50-60 8000-15000
Ртутні лампи високого тиску з люмінофором (типу ДРЛ) (50,80,125,250,400,700, 1000 Вт) 45-55 12000-15000
Металогалогенові лампи (35,70,150,250,400...Вт) 70-100 5000-12000
Натрієві лампи високого тиску (70,100,150,250,400 Вт) 90-130 10000-20000

 

Ксенонові освітлювальні лампи відносяться до перспективних джерел освітлення, щостворюють випромінювання із суцільним спектром, близьким до спектра випромінювання хмарного неба. Вони забезпечують гарну передачу всіх кольорів.

Для освітлення виробничих приміщень слід використовувати, як правило, найбільш економічні розрядні лампи. Використання ламп накалювання (розжарювання) для загального освітлення допускається тільки у випадках неможливості або техніко-економічної недоцільності використання розрядних ламп. Для місцевого освітлення, крім розрядних джерел світла, рекомендується використовувати лампи розжарювання, в тому числі галогенні. Вибір джерел світла слід провадити за кольоровими характерис­тиками.

Застосування ксенонових ламп у приміщеннях не дозво­ляється.

Залежно від конкретних умов у виробничому приміщенні (температура повітря, особливості технологічного процесу і його вимог до освітлення), а також світлотехнічних, електричних і інших характеристик джерел, вибирається потрібний тип джерела світла. Так, як для виробничих ділянок прокатних цехів відповідно до умов ДБН В.2.5-28-2006 «Природне й штучне освітлення» (Таблиця Е.1- Джерела світла при системі загального освітлення) вимоги до кольоророзрізнення відсутні або вони не високі, то для електричного освітлення виробничих приміщень застосовуються лампи ртутні високого тиску ДРЛ з потужністю 250, 400, 700 та 1000 вт. Лампи ДРЛ мають досить високий одиничний світловий потік, тому застосовуються для освітлення великих виробничих приміщень висотою більше 5 м, у яких не потрібно розрізняти колірні відтінки. При їхньому застосуванні різко знижується кількість установлюваних освітлювальних приладів, а це спрощує розподільну електричну мережу, зменшує монтажні роботи й знижує витрати на експлуатацію. Варто враховувати, що при освітленні приміщень лампами ДРЛ виникає пульсація світлового потоку. Для зниження коефіцієнта пульсації по черзі підключають лампи до різних фаз електричної мережі. Характеристики ламп ртутних дугових високого тиску та ламп накалювання наведені в таблицях 2.5 та 2.6 відповідно.

 

Таблиця 2.5.

 

Характеристики ламп ртутних дугових високого тиску.

 

Тип лампи Номінальна потужність, Вт Світловий потік лампи, лм
номінальний не менше
ДРЛ-250 ДРЛ-250   12 000 13 000 10 800 11 700
ДРЛ-400   23 000 20 700
ДРЛ-700 ДРЛ-700   38 000 39 000 34 200 35 100
ДРЛ-1000   55 000 49 500

 

Таблиця 2.6.

 

Характеристики ламп накалювання.

 

Тип лампи Напруга, В Номінальна потужність, Вт Світловий потік лампи, лм
номін. не менше
Б215-225-200 Г215-225-200 Г220-230-200 Г230-240-200        
Г215-225-300 Г215-225-300-1 Г220-230-300 Г220-230-300-1 Г230-240-300 Г230-240-300-1        
Г215-225-500 Г220-230-500 Г230-240-500        
Г215-225-750 Г220-230-750     13 100 13 100 12 180 12 180
Г215-225-1000 Г220-230-1000 Г230-240-1000     18 600 18 600 18 450 17 160 17 160 17 160

 

 

Примітка.

В умовній позначці типів ламп букви й цифри означають; В - вакуумна; Г - газонаповнена багато спіральна (аргонова); Б – біспіральна (аргонова); 215-225; 220-230; 230-240 – зміна напруги у вольтах; 200-1000 – номінальна потужність у ватах. Для ламп у світлорозсіючій колбі до першого елемента умовної позначки додають букви: МТ – матована; МЛ – молочна; О – опалова. До позначення ламп потужністю 300 Вт у колбі Ø91 мм додається цифра 1 - відмінна риса.

 

Вибір системи освітлення.

При однорідних робочих місцях, рівномірному розміщенні устаткування в приміщенні приймається загальне освітлення. Якщо устаткування громіздке, а робочі місця з різними вимогами до освітлення розташовані нерівномірно, то використовується локалізована система освітлення. При високій точності виконуваних робіт та наявності вимог до спрямованості освітлення застосовується комбінована система (сполучення загального й місцевого освітлення).

Можливі місця розміщення світильників схематично показані на розрізі будівлі цеху (мал. 2.2.).

У приміщеннях обмеженої висоти світильники встановлюються або на звисах (13), або безпосередньо на стелі (12), причому застосування тих або інших дозволяється при висоті підвісу Нсв не більше 5 м (висота вказується до нижньої точки світильника). Ці світильники не повинні встановлюватися безпосередньо над устаткуванням. У приміщеннях з підшивними або підвісними стелями застосовуються вбудовані або стельові світильники. Для світильників (10) верхніх технологічних площадок рекомендується значення Нсв не більше 3,5 м. Для таких же площадок, але відкритих з боку цеху практикується установка світильників (3) на стійках-«гусаках», причому буває доцільним використовувати ці світильники й для освітлення нижніх відміток цеху. Висота установки цих світильників не перевищує 2,5 м. Подібні ж світильники (8) можуть установлюватися на обгороджених площадках технологічного устаткування.

Дуже широко застосовується установка світильників (11) на стінах на кронштейнах при Нсв менше 5 м. У ряді випадків вони призначаються для збільшення вертикальної освітленості на устаткуванні; у звужених місцях і проходах вони дозволяють освітити підлогу або устаткування з відносно малої висоти, в окремих же випадках вони повністю заміняють собою верхнє освітлення. Ці світильники, так само як світильники (7) і (8), нерідко встановлюються з нахилом убік освітлюваних поверхонь або ж вибираються однобічного світлорозподілу.

 

 

Мал. 2.2. Можливі місця установки світильників:

1- на стінах; 2 - вбудовані в підвісні стелі; 3 - на стійках-«гусаках»; 4 - під мостом крана

для збільшення освітленості в зоні роботи крана; 5 - світильники верхнього освітлення,

установлені на фермах перекриття; 6 - біля площадок, призначених для обслуговування

фрамуг ліхтарів природного освітлення; 7 – уздовж світлотехнічних містків; 8 - на стійках огородження площадок технологічного устаткування; 9 - зосереджені групи похилих

світильників; 10 - верхніх технологічних площадок; 11 – на стінах на кронштейнах;

12 - стельові (безпосередньо на стелі); 13 - підвісні на звисах.

 

 

У приміщеннях з фермовим покриттям найчастіше основну роль грають світильники (5) верхнього освітлення, установлені на фермах. При можливості вони обслуговуються з мостових кранів, причому норми вимагають, щоб вони були розміщені не нижче 1,8 м над настилом моста крана або ж на одному рівні з нижнім поясом ферм.

З погляду обслуговування оптимальним рішенням є установка світильників (7) уздовж світлотехнічних містків. Вони повинні бути встановлені на рівні настилу містків з відхиленням ±0,5 м, тому що при установці на стійках від містків буде падати тінь на підлогу.

Іноді для установки світильників (6) вдається використовувати площадки, призначені для обслуговування фрамуг аераційних ліхтарів або ліхтарів природного освітлення. У відносно рідких випадках для світильників (9) передбачаються спеціальні локальні площадки із забезпеченим доступом до них (сходи, трапи), де переважно розміщаються зосереджені групи похилих світильників.

Майже завжди обов'язкова установка світильників (4) під мостом крана для компенсації виробленого ним затінення й для збільшення освітленості в зоні роботи крана.

Варіанти розміщення світильників в виробничому приміщенні на мал. 2.2.

 

 

Мал. 2.2. Розміщення світильників на фермах виробничого приміщення

 

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.011 сек.)