Облік бюджетних зобовязань

У процесі діяльності кожна установа вступає у господарські відносини із постачальниками, працівниками, покупцями та іншими юридичними і фізичними особами. Ці відносини забезпечують нормальне функціонування установи і здійснюються як у готівковій так і безготівковій формі. Господарські відносини регламентуються договорами.

В бухгалтерському обліку виникнення зобов'язань однієї сторони перед іншою відображається після здійснення однією із сторін дій, пере

дбачених у договорі. Виникнення заборгованості пояснюється тим, що майже ніколи не збігаються моменти виконання зустрічних зобов'язань. Як наслідок, в однієї сторони в складі господарських засобів виникає актив у вигляді дебіторської заборгованості, а в іншої — зобов'язання погасити цю заборгованість перед кредитором.

Зобов'язання в бюджетних установ виникають під час виконання установою кошторису. Розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, які перебувають на казначейському обслуговуванні, повинні вести облік зобов'язань відповідно до Наказу Державного казначейства України № 136 від 9 серпня 2004 р. „Про затвердження Порядку облік зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України" (далі Наказ № 136)

. Відповідно до наказу № 136 зобов'язання поділяються на:

бюджетне фінансове зобов'язання — зобов'язання розпорядника або одержувача бюджетних коштів сплатити кошти за будь-яке здійснене відпо­відно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, тобто — кредиторська заборго­ваність та/або попередня оплата, яка передбачена законодавством

небюджетне зобов'язання — будь-яке зобов'язання за коштами державного та/або місцевих бюджетів, узяте розпорядниками або одержувачами бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань

. Суми фінансових зобов'язань, зазначені в Реєстрах фінансових зобов'язань розпорядників бюджетних коштів, мають відповідати даним річної форми № 7 „Звіт про заборгованість бюджетних установ" у частині кредиторської заборгованості.

Звертаємо Вашу увагу, що розпорядники бюджетних коштів при здійсненні господарської діяльності повинні керуватись положенням частини 6 статті 51 Бюджетного кодексу України, згідно з яким будь-які зобов'язання, взяті фізичними та юридичними особами без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом України, законом про Державний бюджет України та рішенням про місцевий бюджет на відповідний рік, вважаються небюджетними зобов'язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Узяття таких зобов'язань є бюджетним правопорушенням.

Таким чином, погашення небюджетних фінансових зобов'язань не проводиться, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством (списання кредиторської заборгованості за рішенням судів; зменшення обсягів небюджетної заборгованості шляхом списання кредиторської заборгованості бюджетних установ, строк позовної давності якої минув, відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України).

Розпорядники бюджетних коштів можуть включати у реєстр зобов'язань декілька зобов'язань. Органи Державного казначейства звіряють надані розпорядниками бюджетних коштів реєстри та підтвердні документи на предмет відповідності даних, уключених до реєстру.

Облік зобов'язань установи, що виникають протягом звичайної її діяльності, тобто при виконанні кошторису доходів та видатків, і погашення яких очікується протягом поточного бюджетного року, ведеться на субрахунках класу 6 „Поточні зобов'язання".

Клас 6 „Поточні зобов'язання" Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ містить синтетичні рахунки з обліку поточних зобов'язань:

• 60 „Короткострокові позики";

• 61 „Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями";

• 62 „Короткострокові векселі видані";

• 63 „Розрахунки за виконані роботи";

• 64 „Розрахунки із податків і платежів";

• 65 „Розрахунки із страхування";

• 66 „Розрахунки з оплати праці";

• 67 „Розрахунки за іншими операціями і кредиторами";

• 68 „Внутрішні розрахунки".

Згідно зі статтею 51 Бюджетного кодексу України здійснення платежів проводиться після отримання товарів, робіт та послуг, тобто після завершення місяця надходять рахунки за отримані послуги з тепло-, водо-, енергопостачання і зв'язку, та проводиться нарахування та відображення в бухгалтерському обліку цих господарських операцій.

При цьому підставою для відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують факт її здійснення (акти виконаних робіт, звіти про результати здійснення процедур закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти, накладні, товарно-транспортні накладні та рахунки до них, рахунки-фактури тощо).

Таким чином, розпорядник бюджетних коштів відображає в бухгалтерському обліку господарські операції з використання тепло-, водо-, енергопостачання та послуг зв'язку у тому звітному періоді, в якому були отримані відповідні первинні документи, які підтверджують фактичне здійснення таких операцій.

Водночас розпорядники бюджетних коштів повинні вживати заходів щодо своєчасного отримання первинних документів, обумовлюючи в договорах, угодах терміни надання надавачами товарів, робіт або послуг первинних документів (накладні, товарно-транспортні накладні та рахунки до них, рахунки-фактури тощо), що підтверджують виникнення фінансового зобов'язання.

Якщо сума та умови зобов'язання передбачають застосування процедур закупівель, розпорядник бюджетних коштів при реєстрації таких зобов'язань подає до органу Державного казначейства України реєстр зобов'язань, договір про закупівлю та документи, що підтверджують проведення процедури закупівлі відповідно до Закону України „Про здійснення державних закупівель", № 2289 від 30.07.2010

2.. Державні закупівлі товарів, робіт і послуг

З метою створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, а також запобігання проявам корупції у цій сфері, забезпечення прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та досягнення оптимального і раціонального їх використання Верховною Радою України прийнято Закон України „Про здійснення державних закупівель", № 2289 від 30.07.2010р. Цей Закон встановлює правові та економічні засади здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів.

Цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт і послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень, а робіт - 300 тисяч гривень.

Дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є:

товари і послуги, пов'язані з розробленням дизайну, виготовленням захищеного паперу, банкнот і монет, їх зберіганням, транспортуванням та обліком;

послуги, закупівля яких здійснюється державними банками та банками, в капіталізації яких взяла участь держава, виключно для проведення ними банківських операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

товари, роботи і послуги, закупівля яких здійснюється замовниками, розташованими за межами України;

товари, роботи і послуги, закупівля яких становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю";

послуги, необхідні для здійснення державних запозичень, обслуговування і погашення державного боргу.

Товари, роботи і послуги, закупівля яких здійснюється для підготовки і проведення виборів та референдумів в Україні. { Частину третю статті 2 доповнено абзацом сьомим згідно із Законом N 2487-VI від 10.07.2010 }

Окремими законами України визначаються особливості здійснення закупівлі таких товарів, робіт і послуг:

захищені фарби, папір та інші матеріали, які використовуються для виготовлення бланків цінних паперів, документів суворої звітності (обліку) згідно із схемою їх захисту;

послуги з перевезення залізничним транспортом; природний і нафтовий газ та послуги з його транспортування, розподілу та постачання;

послуги поштового зв'язку, поштові марки та марковані конверти;

телекомунікаційні послуги, в тому числі з ретрансляції радіо- та телесигналів (за винятком послуг мобільного зв'язку та послуг Інтернет-провайдерів);

централізоване водопостачання та водовідведення;

електрична енергія, її передача та розподіл;

централізоване постачання теплової енергії; ядерне паливо, неопромінені паливні елементи (твели) для ядерних реакторів;

послуги з транспортування нафти і нафтопродуктів трубопроводами, інших речовин трубопровідним транспортом;

нафта або нафтопродукти сирі;

послуги з підготовки кадрів вищими навчальними закладами I-IV рівнів акредитації за державним замовленням.

товари, роботи і послуги, закупівля яких здійснюється за кошти, розпорядником яких є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади із забезпечення здійснення заходів з підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, для виконання завдань і заходів Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу. { Частину четверту статті 2 доповнено абзацом дванадцятим згідно із Законом N 2462-VI від 08.07.2010 }

Принципи здійснення закупівель

1. Закупівлі здійснюються за такими принципами:

добросовісна конкуренція серед учасників;

максимальна економія та ефективність;

відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;

недискримінація учасників;

об'єктивна та неупереджена оцінка пропозицій конкурсних торгів;

запобігання корупційним діям і зловживанням.

Процедури закупівлі

1. Закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур:

відкриті торги;

двоступеневі торги;

запит цінових пропозицій;

попередня кваліфікація учасників;

закупівля в одного учасника.

Основною процедурою закупівлі є відкриті торги, під час яких усі зацікавлені виконавці мають право вносити свої пропозиції.

Замовники торгів (бюджетні установи) запрошують до участі у відкритих торгах виконавців, подаючи оголошення, розміщуване в інформаційно-аналітичному бюлетені „Вісник державних закупівель".

В оголошенні про проведення відкритих торгів наводиться така інформація:

- найменування та юридична адреса замовника торгів;

- вид, кількість і місце поставляння товарів або вид і місце проведення робіт чи надання послуг;

- термін поставляння товарів, виконання робіт або надання послуг;

- кваліфікаційні вимоги, яким повинні відповідати виконавці;

- інформація про застосування умов захисту вітчизняного виробника;

- способи та місце одержання тендерної документації;

- вартість тендерної документації;

- місце і термін подання тендерних пропозицій;

Виконавці, які вирішили взяти участь у відкритих торгах, подають замовникам тендерні пропозиції. Розгляд тендерних пропозицій відбувається у присутності всіх виконавців, які подали тендерні пропозиції у визначені день, час і місце, передбачені тендерною документацією.

Тендерний комітет вибирає найвигіднішу пропозицію на підставі критеріїв та методики оцінки тендерних пропозицій, визначених у тендерній документації. Переможець торгів визначається за такими критеріями: низька ціна; найкоротші терміни поставляння товару або виконання робіт; якість, естетичні та функціональні характеристики, екологічна безпека; післяпродажне обслуговування; величина експлуатаційних витрат, пов'язаних із використанням об'єкта; наявність опису технології; наявність управлінських, наукових і виробничих кадрів, засобів виробництва, робочої сили та матеріалів для виготовлення товарів, виконання робіт, послуг, пропонованих виконавцем. Крім того, вибираючи умови розрахунків слід пам'ятати про те, що відповідно до статті 51 Бюджетного кодексу розпорядникам бюджетних коштів забороняється здійснювати передоплату за товари, роботи і послуги.

Тендерна пропозиція, визнана найкращою, вважається акцептованою, якщо замовник протягом 5 календарних днів із дня закінчення процедури торгів надсилає виконавцю повідомлення про акцепт. Протягом 14 робочих днів укладається договір про закупівлю.

Торги з обмеженою участю проводяться, якщо закупівля товарів, робіт, послуг становить державну таємницю або у випадку, коли вони можуть бути запропоновані обмеженою кількістю виконавців унаслідок складних чи специфічних характеристик.

Двоступінчасті торги застосовуються, якщо замовнику для прийняття оптимального рішення про закупівлю необхідно провести попередні переговори з виконавцями або якщо виконавці, котрі подали тендерні пропозиції, не відповідали вимогам, викладеним у тендерній документації. Також процедура двоступінчастих торгів провадиться для будівельних робіт, подібних до тих, щодо яких договір про закупівлю уже було укладено.

Закупівля в одного виконавця провадиться у випадках відсутності кон­куренції або в інших ситуаціях, пов'язаних із необхідністю закупівлі внаслідок особливих економічних або соціальних обставин.

Вибір замовником тієї чи іншої процедури залежить від суми затвердженого річного кошторисного фінансування, виділеного для проведення запланованих закупівель. При цьому в межах обраної процедури замовник у міру необхідності може провести декілька торгів. Однак слід мати на увазі, що з метою запобігання застосуванню процедур, передбачених законом, забороняється розділяти закупівлі на будь-які частини.

Видатки на проведення тендерів із закупівлі товарів, робіт та послуг (а саме: видатки на розроблення і розсилання тендерної документації, запрошення до участі у процедурах закупівель та підготовці засідань тендерного комітету із закупівлі товарів та послуг тощо) здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації видатків залежно від економічної суті платежу.

Податок на додану вартість, який включений до ціни товару, робіт, послуг, оплачують за тим кодом економічної класифікації видатків, за яким здійснюється основний платіж

Відповідальність за вибір та застосування процедур закупівлі несуть виключно службові (посадові) особи замовника - члени комітету з конкурсних торгів персонально.

Закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Річний план, зміни до нього надсилаються Державному казначейству України, річний план, кошторис (тимчасовий кошторис), фінансовий план (план асигнувань, план використання бюджетних (державних) коштів), зміни до них надсилаються Уповноваженому органу протягом 5 робочих днів з дня їх затвердження.

Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.

Державне казначейство України:

до здійснення оплати за договорами про закупівлю перевіряє наявність та відповідність укладеного договору про закупівлю звіту про результати проведення процедури закупівлі та річному плану закупівель, правильність їх оформлення відповідно до законодавства, а також наявність оголошення про проведення процедури закупівлі, повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів, відомостей про рішення Уповноваженого органу про погодження процедури закупівлі (у разі застосування процедури закупівлі в одного учасника), оголошення про результати процедури закупівлі, що були опубліковані в державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель та відповідних міжнародних виданнях у випадках, передбачених цим Законом;

вживає заходів з недопущення здійснення платежів з рахунку замовника згідно з узятим фінансовим зобов'язанням за договором про закупівлю у випадках:

відсутності або невідповідності встановленим законодавством вимогам необхідних документів, передбачених цим Законом;

відміни процедури закупівлі;

набрання законної сили рішенням суду про визнання результатів процедури закупівлі недійсними;

на період призупинення процедури закупівлі;

наявності відповідного рішення органу оскарження відповідно до статті 18 цього Закону;

у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері закупівель повідомляє про такі випадки Уповноважений орган та орган оскарження.

Банкам під час оплати за договорами про закупівлю замовником разом із платіжним дорученням надаються документи щодо державних закупівель відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність". У разі їх невідповідності вимогам цього Закону платіжне доручення вважається оформленим неналежним чином.

5. Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, Головне контрольно-ревізійне управління України, Державний комітет статистики України здійснюють контроль у сфері державних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Поиск по сайту: