Проблеми та перспективи розвитку світового ринку риби та рибопродуктів в сучасних умовах

Риба та рибопродукти є одним з найважливіших для світової торгівлі товарів. Вартісний обсяг торгівлі постійно зростає. Таким чином, майже 40% від загального обсягу світового виробництва рибопродуктів надходить в міжнародну торгівлю.

Загалом, традиційні бар'єри на шляху торгівлі, такі як тарифи та кількісні обмеження, були значно скорочені в рамках ГАТТ. У середньому тарифи для риби були скорочені до 4,5 відсотків для розвинених і менш ніж 20 відсотків для країн, що розвиваються [10,c.150].

Серед основних країн-імпортерів, США застосовує найнижчі тарифи, а Китай і ЄС мають тарифи в середньому близько 10 відсотків. Ці два регіони також демонструють пікові тарифи.

Тарифи ЄС на перероблені продукти, здатні конкурувати з внутрішньою продукцією ЄС, є високими, наприклад, тарифний пік на обробленого тунця складає 24 відсотки, 20 відсотків на креветку і 12 відсотків на консервовані сардини. Іншою важливою характеристикою структури тарифів ЄС є широкий спектр тарифів, що застосовуються в залежності від країни походження на основі різних пільгових режимів, які застосовуються до різних торговельних блоків.

Лише біля 5 відсотків імпорту тарифікується як «найбільш сприятлива нація». 45 відсотків імпорту відбувається згідно з угодами про вільну торгівлю. Крім того, ЄС має прозору структуру, оскільки він застосовує тарифи як адвалерні мита. У свою чергу, структура тарифів на ринках, що формуються або розвиваються, може створювати проблеми для експортерів з ЄС. Дуже високі або незв'язані тарифи застосовуються Індією і Бразилією.

Очікується, що зниження тарифів буде мати лише помірні економічні наслідки, з огляду на відносно низький рівень тарифів у даний час. Разом з тим, зниження тарифів може завдати серйозного удару певним секторам всередині і за межами ЄС там, де існують тарифні піки.

Зі зменшенням традиційних бар'єрів в торгівлі, значення нетарифних бар'єрів виросло. Великі розвинені імпортуючі країни, включаючи ЄС, створили мережу суворих норм і правил у сфері охорони здоров'я та навколишнього природного середовища (наприклад, захист зникаючих видів). Наприклад, кількість повідомлень СОТ про застосування санітарних та фітосанітарних заходів до рибної продукції подвоїлась з 2000 року.

ЄС, як правило, розглядається як лідер у розробці стандартів безпеки харчових продуктів і, відповідно, користується істотним впливом на експортні галузі в країнах, що розвиваються [10,c.156].

Зі вступом Китаю в 2001 році до СОТ, усі країни-лідери у галузі рибного господарства стали членами СОТ, за винятком Росії, яка перебуває в процесі переговорів про членство. У поточному раунді переговорів у Давосі, рибне господарство розглядається на п'яти різних рівнях:

1. доступ на ринки несільськогосподарських товарів (NAMA);

2. угода про субсидії та компенсаційні заходи (ASCM);

3. торгівля та навколишнє середовище, зокрема в тому, що стосується багатосторонніх природоохоронних угод (MEA);

4. угода про антидемпінг (ADA) і

5. генеральна угода про торгівлю послугами (ГАТС).

Крім того, прецедентне право СОТ має деякий вплив на торгівлю рибопродуктами. Згідно з нинішнім проектом модальностей NAMA до тарифів на рибу та рибні продукти буде застосовуватись так звана "Швейцарська формула" з окремими коефіцієнтами для розвинених країн та для тих, що розвиваються. Було вирішено, що країни, що розвиваються, будуть мати право вибору певної гнучкості. Поточна версія проекту фіксує коефіцієнт «вісім» для розвинених країн і 20, 22 і 25, відповідно, для країн, що розвиваються. Для Європейського союзу це буде означати максимальний тариф у вісім відсотків, в результаті чого середній тариф, вірогідно, може скласти менше трьох відсотків.

На даний час не існує жодних спеціальних положень СОТ стосовно с убсидій у рибному господарстві. Ці субсидії регулюються лише загальними правилами, викладеними в Угоді СОТ про субсидії та компенсаційні заходи (ASCM). Але створюються всі умови для надання субсидій тим країнам,які цього потребують, дані висновки можуть бути зроблені спеціальними комісіями СОТ або ООН [11,c.124].

Поиск по сайту: