АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
|
ЛІТЕРАТУРА. 1. В.П.Исаченко, В.А.Осипова, А.С.Сукомел
1. В.П.Исаченко, В.А.Осипова, А.С.Сукомел. Теплопередача. М., Энергия, 1975.
2. Михеев М. А., Михеева И. М., Основы теплопередачи. - М.: Энергия, 1978.
3. Краснощеков Е. П., Сукомел А.С. Задачник по теплопередаче. - М., Энергия,1975.
Таблиця 1
Вихідні дані для конструктивного розрахунку багатотрубного теплообмінного апарату рекуперативного типу
Номер варіанту
| Розташування труб в теплообміннику
| Теплоносій І
| Температура теплоносія І на вході t¢1, оС,
або тиск, кПа
| Номер варіанту
| Діаметр труби
d2/d1, мм
| Матеріал труби
| Витрата теплоносія ІІ G2, кг/с
| Температура теплоносія ІІ
| Товщина накипу, dн мм
| Коефіцієнт теплопровідності накипу lн, Вт/(м∙К)
| на вході t¢2, оС
| на
виході t²2, оС
|
| Довільне
| Вода
|
|
| 33/30
| Латунь
| 5,6
|
|
| 0,8
| 1,5
|
| Шахове
| Повітря
|
|
| 16/14
| Сталь
| 4,2
|
|
| 0,7
| 1,3
|
| Довільне
| Пара
|
|
| 22/20
| Латунь
| 5,0
|
|
| 0,9
| 1,4
|
| Довільне
| Вода
|
|
| 22/20
| Сталь
| 5,8
|
|
| 1,0
| 1,6
|
| Коридорне
| Повітря
|
|
| 33/30
| Сталь
| 7,1
|
|
| 1,1
| 1,5
|
| Довільне
| Пара
|
|
| 16/14
| Латунь
| 4,0
|
|
| 0,6
| 1,8
|
| Довільне
| Вода
|
|
| 22/20
| Латунь
| 5,9
|
|
| 0,5
| 1,9
|
| Шахове
| Повітря
|
|
| 16/14
| Сталь
| 4,5
|
|
| 0,8
| 2,0
|
| Довільне
| Пара
|
|
| 22/20
| Сталь
| 5,7
|
|
| 1,0
| 1,2
|
| Довільне
| Вода
|
|
| 33/30
| Латунь
| 6,8
|
|
| 1,2
| 1,4
| Теплоносій ІІ для всіх варіантів – вода. Для теплоносія І: для води і повітря береться температура на вході, а для пари – тиск. Вихідні дані на роботу вибирають з табл. 1 за двома останніми цифрами номеру залікової книжки: за передостанньою – перша половина завдання, а за останньою – друга. На першій сторінці курсової роботи слід привести вихідні дані та вказати мету і задачі виконання курсової роботи.
Додаток 1
Фізичні властивості води на лінії насичення
t,
оС
| r,
кг/м3
| cp,
кДж/(кг·К)
| l×102,
Вт/(м·К)
| n×106,
м2/с
| b×104,
К-1
| Pr
|
| 999,9
| 4,212
| 55,1
| 1,789
| -0,63
| 13,67
|
| 999,7
| 4,191
| 57,4
| 1,306
| +0,70
| 9,52
|
| 998,2
| 4,183
| 59,9
| 1,006
| 1,82
| 7,02
|
| 996,7
| 4,174
| 61,8
| 0,805
| 3,21
| 5,42
|
| 992,2
| 4,174
| 63,5
| 0,659
| 3.87
| 4,31
|
| 988,1
| 4,174
| 64,8
| 0,556
| 4,49
| 3,54
|
| 983,2
| 4,179
| 65,9
| 0,478
| 5,11
| 3,98
|
| 977,8
| 4,187
| 66,8
| 0,415
| 5,70
| 2,55
|
| 971,8
| 4,195
| 67,4
| 0,365
| 6,32
| 2,21
|
| 965,3
| 4,208
| 68,0
| 0,326
| 6,95
| 1,95
|
| 958,4
| 4,220
| 68,3
| 0,295
| 7,52
| 1,75
|
| 951,0
| 4,233
| 68,5
| 0,272
| 8,08
| 1,60
|
| 943,1
| 4,250
| 68,6
| 0,252
| 8,64
| 1,47
|
| 934,8
| 4,266
| 68,8
| 0,233
| 9,19
| 1,36
|
| 926,1
| 4,287
| 68,5
| 0,217
| 9,72
| 1,26
|
| 917,0
| 4,313
| 68,4
| 0,203
| 10,30
| 1,17
|
Додаток 2
Фізичні властивості сухого повітря
t,
оС
| r,
кг/м3
| cp,
кДж/(кг·К)
| l×102,
Вт/(м·К)
| n×106,
м2/с
| Pr
|
| 1,030
| 1,005
| 2,83
| 17,95
| 0,698
|
| 1,060
| 1,005
| 2,90
| 18,97
| 0,696
|
| 1,029
| 1,009
| 2,96
| 20,02
| 0,694
|
| 1,000
| 1,009
| 3,05
| 21,09
| 0,692
|
| 0,972
| 1,009
| 3,13
| 22,10
| 0,90
|
| 0,946
| 1,009
| 3,21
| 23,13
| 0,688
|
| 0,898
| 1,009
| 3,34
| 25,45
| 0,686
|
| 0,854
| 1,013
| 3,49
| 27,80
| 0,684
|
| 0,815
| 1,017
| 3,64
| 30,09
| 0,682
|
| 0,779
| 1,022
| 3,78
| 32,49
| 0,681
| Додаток 3
Суха насичена пара і вода на лінії насичення
p, кПа
|
|
|
|
|
|
| t, оС
| 99,5
| 104,8
| 109,3
| 113,3
| 116,9
| 120,2
| r, кДж/кг
|
|
|
|
|
|
|
Додаток 4
Значення коефіцієнтів місцевих опорів
Тип місцевого опору
| Значення xм
| Вхід в камеру та вихід з камер під кутом 90о до труб
| 1,5
| Вихід з камер у трубки та вихід з трубок у камери у багатоходових теплообмінниках
| 1,0
| Поворот на 180о в камерах або секціях
| 2,5
| Вхід у між трубний простір перпендикулярно до труб у багатоходових теплообмінниках
| 1,5
| Вихід з між трубного простору під кутом 90о у багатоходових теплообмінниках
| 1,0
| Вхід у трубки секційних підігрівачів за напрямом руху в камерах
| 0,31...0,34
| Вихід з трубок до камер секційних підігрівачів без зміни напряму потоку
| 0,53...0,56
| Поворот на 180о біля кромки поздовжньої перегородки у міжтрубному просторі багатоходових підігрівачів
| 1,5
| Огинання перегородок, що підтримують трубки
| 0,5...1,0
| Поворот на 180о у зварному калачі, що складається з двох зварних колін при їхньому діаметрі 78 ¸ 254 мм
| 1,1
| Поворот на 180о при переході з однієї секції до іншої у багатокорпусних теплообмінниках
| 2,0
| Для шахового розташування труб в пучку (в залежності від кроку в ряду s1, та між рядами s2)
s1 < s2
s1 > s2
|
(4,6+6,6m)Re-0,28
(5,4+3,4m)Re-0,28
| Для коридорного розташування труб в пучку
| (6+9m)(s1/d)-0,23Re-0,28
|
Додаток 5
Коефіцієнт теплопровідності металів та сплавів в залежності від температури
Метал або сплав
| Значення коефіцієнта l, Вт/(м∙К)
| Температура
|
|
|
|
|
|
|
| Латунь
90 % Cu, 10 % Zn
70 % Cu, 30 % Zn
67 % Cu, 33 % Zn
60 % Cu, 40 % Zn
|
|
|
|
|
|
|
| Сталь м’яка
|
|
|
|
|
|
|
|
Навчально-методичне видання
1 | 2 | Поиск по сайту:
|