АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Рецензент Ю.М.Кольчик, канд. техн. наук, доцент

Читайте также:
  1. Автор и ведущая курса: доктор педагогических наук, профессор Т.Г.Галактионова
  2. Автор – составитель: доцент, к.социол.н. Е.А.Савицкая
  3. Автор: Пазынич Г.И. к.т.н. доцент кафедры «Судовождение» Керченского государственного морского технологического университета
  4. Великое восстановление наук, Новый Органон
  5. Відкрите заняття проводилося у зв’язку з участю у конкурсі на посаду доцента кафедри алгебри, геометрії та математичного аналізу.
  6. Відповідальний за випуск Д.Г. Зеленцов, д-р. техн. наук
  7. її місце серед наук, структура, основні поняття і підходи.
  8. К.т.н., доцент кафедры «Мехатроника в автоматизированных производствах» СамГУПС Д.К. Тюмиков.
  9. К.т.н., доцент Постол Ю.О., Стручаєв М.І.
  10. Кандидат искусствоведения, доцент Б.Д. Кокумбаева
  11. Лукасевич В.В., гл. художник по свету Мариинского театра, доцент кафедры Театральной техники и технологии СПГАТИ
  12. Преподаватель: канд.психол.наук, доцент Борусяк Е.В.

РОЗРАХУНОК

ТЕПЛООБМІННОГО АПАРАТА

Методичні вказівки

до виконання курсової роботи

для студентів спеціальності 7.092108

„Теплогазопостачання і вентиляція”

всіх форм навчання

 

Київ – 2004

 


ББК 31.31

Р64

 

Укладачі: Е.С.Малкін, д-р техн. наук, професор

І.Е.Фуртат, канд. техн. наук, доцент

 

Рецензент Ю.М.Кольчик, канд. техн. наук, доцент

 

Відповідальний за випуск А.А.Худенко, д-р техн. наук, професор

 

Затверджено на засіданні кафедри теплотехніки,
протокол № 1 від 9 вересня 2004 р.

 

Видається в авторській редакції.

 

Розрахунок теплообмінного апарата: Методичні вказівки

Р64 до виконання курсової роботи / Уклад.: Е.С.Малкін, І.Е.Фуртат – К.: КНУБА, 2004. – 16 с.

 

Наведені дані для виконання курсової роботи і методика її виконання. Містяться необхідні довідкові відомості.

 

Призначені для студентів спеціальності 7.092108 "Теплогазопостачання і вентиляція" для використання при виконані курсової роботи.

 

 


Курсова робота з конструктивного розрахунку теплообмінного апарату рекуперативного типу виконується в кінці вивчення курсу „Тепломасообмін”. Мета її – поглибити знання з теорії передачі теплоти, практично застосувати їх до теплових і гідромеханічних розрахунків теплообмінних апаратів, а також придбати навички компонування теплообмінних апаратів.

Тепловий і гідромеханічний розрахунки тісно пов’язані з конструкцією теплообмінного апарату, тому вони повинні здійснюватися одночасно з компонуванням апарату.

Курсова робота оформлюється на стандартних аркушах (210×297 мм). В ній слід навести розрахункові формули, детальні обчислення з посиланням на джерела величин, що входять у рівняння, і кінцевий результат.

Вихідні дані на роботу вибирають з табл. 1 за двома останніми цифрами номеру залікової книжки: за передостанньою – перша половина завдання, а за останньою – друга. На першій сторінці курсової роботи слід привести вихідні дані та вказати мету і задачі виконання курсової роботи.

Курсова робота повинна бути виконана і захищена у встановлений за графіком термін.

 

КОНСТРУКТИВНИЙ РОЗРАХУНОК ТЕПЛООБМІННОГО АПАРАТУ

 

Задача конструктивного розрахунку – визначити при заданій тепловій потужності геометричні розміри теплообмінника.

Розрахунок виконується за допомогою системи трьох рівнянь: двох рівнянь теплового балансу для гарячого і холодного теплоносіїв та рівняння теплопередачі:

де Q – теплова потужність теплообмінника, Вт; с1 і с2 – масові теплоємності першого та другого теплоносіїв відповідно, Дж/(кг оС); t¢1, t²1 – температури першого теплоносія на вході і виході, оС; t¢2, t²2 – температури другого теплоносія на вході і виході, оС; k – коефіцієнт теплопередачі, Вт/(м2 оС); – середньо логарифмічний температурний напір, оС, F – площа поверхні теплообміну, м2.

З одного з рівнянь теплового балансу визначається теплова потужність теплообмінника, знаходиться коефіцієнт теплопередачі, як величина зворотна до суми термічних опорів процесам переносу теплоти, визначається середньо логарифмічний температурний напір і, нарешті, з рівняння теплопередачі обчислюється площа поверхні теплообміну.

Фізичні властивості теплоносіїв знаходяться за додатками 1– 3. Коефіцієнт теплопровідності матеріалу корпусу теплообмінника – за додатком 5.

Конструктивний розрахунок рекуперативного теплообмінного апарату виконується в такій послідовності.

1. Згідно із завданням (табл. 1) в залежності від роду теплоносіїв обирається напрям їх відносної течії: „вода – вода” – протитечія (як найбільш ефективна); „пара – вода” – прямотечія (при фазових переходах напрямок руху значення не має); „повітря – вода” – перехресна течія.

2. Задаємось температурою першого теплоносія на виході: для прямотечії – (але в нашому випадку, оскільки гарячий теплоносій пара, що конденсується, – його температура є сталою ); для протитечії – ;для перехресної течії – .

3. Визначаємо фізичні властивості теплоносіїв при їх середніх температурах (): густини r1 і r2, теплоємності с1 і с2, коефіцієнти теплопровідності l1 і l2, коефіцієнти кінематичної в’язкості n1 і n2 та числа Прандтля Pr1 і Pr2.

4. З рівняння теплового балансу для другого (холодного) теплоносія визначаємо теплову потужність теплообмінника, Вт:

5. З рівняння теплового балансу для першого (гарячого) теплоносія визначаємо його масові витрати, кг/с:

для води і повітря

для пари ,

де r – питома теплота пароутворення, Дж/кг.

6. Задаємось швидкостями теплоносіїв w1 і w2, обираючи їх таким чином, щоб вони забезпечували турбулентний режим руху теплоносіїв і не приводили до надто великих гідравлічних опорів: швидкість руху води приймають 1 ¸ 2 м/с; швидкість парових і газових середовищ – 10 ¸ 30 м/с.

7. Визначаємо кількість труб N2 в одному ході теплообмінного апарату по холодному теплоносію, який рухається всередині труб

,

де d1 – внутрішній діаметр труби.

Якщо кількість труб не є цілим числом, приймаємо найближче ціле і уточнюємо швидкість руху теплоносія

8. Задаємось робочою довжиною труб в теплообмінному апараті: „рідина – рідина” і „пара – рідина” – 2 ¸ 4 м; „газ – рідина” – 0,5 ¸ 1,6 м.

9. Знаходимо габарити каналів, по яких тече гарячий теплоносій:

де S1 – живий переріз каналу.

Також знаходимо еквівалентні діаметри:

де u – змочений периметр.

Тоді для варіанту теплообмінника „труба в трубі” (розповсюджений для теплоносіїв „рідина – рідина”) маємо:

тобто ,

де d2 – зовнішній діаметр внутрішньої труби; D – внутрішній діаметр зовнішньої труби.

В цьому випадку еквівалентний діаметр

.

Для багатоходового по трубному простору теплообмінника („пара – вода”):

тобто .

В цьому випадку еквівалентний діаметр

.

Для теплообмінника перехресного току („газ – рідина”) знаходимо поперечний крок пучка (в найбільш тісному ряду):

, тобто ,

де n – кількість труб в найтіснішому ряду; l – робоча довжина труби; s1 – поперечний крок пучка.

В цьому випадку еквівалентний діаметр

.

10. Визначаємо коефіцієнт теплопередачі.

Якщо d2/d1 £ 1,7, то можна вести розрахунки для труби, як для плоскої стінки, тобто

,

де a1, a2 – коефіцієнти тепловіддачі від гарячого і до холодного теплоносія відповідно, Вт/(м2оС); l, lн – коефіцієнти теплопровідності матеріалу стінки і накипу відповідно, Вт/(м∙оС); dн – товщина накипу, м.

Тобто задача звелася до знаходження коефіцієнтів тепловіддачі.

Задаємося у першому наближенні температурою стінки:

для теплообмінника „рідина – рідина” та „пара – рідина”

;

для теплообмінника „газ – рідина”

.

За температурою стінки визначаємо критерій Прандтля рідини при температурі стінки.

Для всіх типів теплообмінників знаходимо коефіцієнт тепловіддачі від стінки до холодного теплоносія через критерій Нусельта – безрозмірний коефіцієнт тепловіддачі. Визначаємо критерій Рейнольдса

Визначаємо критерій Нусельта за залежністю:

Коефіцієнт тепловіддачі:

Гарячий теплоносій – вода:

Визначаємо критерій Нусельта за залежністю:

Коефіцієнт тепловіддачі:

Гарячий теплоносій – пара:

,

де g – прискорення вільного падіння, r – питома теплота пароутворення, Дж/кг; А та х0 коефіцієнт та характерний розмір, які залежать від орієнтації теплообмінника: при вертикальній орієнтації А = 1,13, x0 = l; при горизонтальній – А = 0,72, x0 = d2. Фізичні властивості беруться як властивості конденсату (рідини на лінії насичення).

Гарячий теплоносій – повітря:

Для коридорного пучка

,

де m – кількість рядів пучка по потоку.

Для шахового пучка

Якщо кількість труб у непарних і парних рядах однакова

.

Якщо кількість труб в непарних рядах n1, а в парних n2:

якщо m – парне ;

якщо m – непарне .

Визначаємо густину теплового потоку

,

а потім знаходимо температури стінки у другому наближенні:

і

і перераховуємо коефіцієнти тепловіддачі.

Знаходимо коефіцієнт теплопередачі.

11. Визначаємо середньо логарифмічний температурний напір:

для прямотечії ;

для протитечії

для перехресної течії

Поправка знаходиться за [1 c. 448].

12. Знаходимо поверхню теплообміну

13. Знаходимо кількість секцій теплообмінного апарату

ГІДРОМЕХАНІЧНИЙ РОЗРАХУНОК

Для більшості промислових теплообмінників повний напір, необхідний при русі рідини або газу складається з опору тертя і втрат на місцеві опори. Таким чином:

,

де xтер і xм – коефіцієнти опору тертя та місцевих опорів відповідно.

Коефіцієнт опору тертя залежить від режиму руху. При турбулентному режимі

.

Значення коефіцієнту місцевих опорів вибирається за додатком 4.

Гідравлічний опір визначає значення потужності, необхідне для переміщення теплоносія крізь теплообмінний апарат.

Потужність на валу насоса або вентилятора

,

де h – коефіцієнт корисної дії (ККД) насоса або вентилятора.

Розрахунок виконується для кожного з теплоносіїв окремо.


 


1 | 2 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.014 сек.)