ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА. Кафедра українознавства

Кафедра українознавства

Експлуатація суднових енергетичних установок

Російсько-український

Словник

Спеціальності 7.100302 “Експлуатація суднових енергетичних установок”; 8.090509 “Суднові енергетичні установки і обладнання”

Одеса – 2010

Міністерство освіти і науки україни

оДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МОРСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра українознавства

Експлуатація суднових енергетичних установок

Російсько-український

Словник

Спеціальності: 7.100302 “Експлуатація суднових енергетичних установок” 8.090509 “Суднові енергетичні установки і обладнання”

Одеса – 2010

Словник підготувала Мирошниченко Марія Іванівна – викладач кафедри українознавства Одеського національного морського університету відповідно до програми з дисципліни “Українська мова професійного спрямування”.

Словник схвалено кафедрою українознавства ОНМУ 31 травня 2010 р. (протокол № 11).

Рецензент: кандидат філологічних наук, доцент Євтушина Т. О. (ПДПУ ім. К.Д. Ушинського)

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Словник укладено відповідно до робочої програми з дисципліни “Українська мова професійного спрямування” для студентів спеціальності 7.100302 “Експлуатація суднових енергетичних установок” і 8.090509 “Суднові енергетичні установки і обладнання”.

Словник може бути використаний викладачами й студентами на практичних заняттях, студентами під час самостійної роботи із перекладу технічних текстів за спеціальністю, а також студентами-дипломниками та аспірантами.

Необхідність створення словника зумовлена відсутністю достатньої кількості спеціалізованих російсько-українських технічних словників. Потреба в такому словнику назріла вже давно й особливо гостро відчувається тепер, коли терміносистема української мови досить швидко поповнюється лексичними одиницями, що позначають нові явища та здобутки світової науки й техніки.

Словник орієнтований на нормативну наукову термінологію. Укладач словника намагався уникнути використання в словнику псевдоукраїнських слів, отриманих шляхом калькування, транслітерування, “гібридизації”, а також русифікації наукової технічної термінології, при цьому в словнику відсутні новоутворення, ще недостатньо апробовані фахівцями. Особлива увага була приділена перекладу дієприкметникових форм.

Мета створення словника – допомогти студентам і викладачам у роботі над перекладами технічних текстів, виховати професійно підготованих студентів, розширити їх світогляд, навчити порівнювати українську мову з російською для запобігання помилкам на письмі та у мовленні й уникнення суржикових слів, сприяти розвитку української літературної мови, нормалізації та впорядкуванню національної термінології.

Структура словника:

Реєстр словника складають 1284 російських та іншомовних терміни і словосполучення, подані у вихідній формі (називний відмінок однини або множини) із зазначенням наголосу. У деяких випадках наводяться граматична та стилістична характеристики.

Для всіх іменників наводиться форма родового відмінка однини (множини). Форма родового відмінка наводиться повністю для слів, написаних через дефіс, дуже коротких слів, або у випадках, коли скорочено дати уяву про відмінок неможливо.

Вихідною формою прикметника та дієприкметника є форма називного відмінка однини чоловічого роду, а для дієслова – інфінітив.

Словник побудований за російським алфавітом за гніздово-безгніздовою системою.

Омоніми подаються в реєстрі окремо з цифровими індексами вгорі праворуч, відрізняються ремарками.

У словнику використовуються галузеві, граматичні та семантичні ремарки, записані курсивом.

А

агресси́вность коррозиóнная – агреси́вність (-ості) корозíйна.

азот – азóт, -у.

акти́вность коррозиóнная – акти́вність (-ості) корозíйна;

акти́вность повéрхностная – акти́вність (-ості) корозíйна;

акти́вность повы́шенная – акти́вність (-ості) підви́щена.

альдеги́д – альдегíд, -у.

алюмини́й – алюмíній, -ю.

амплитýда кáчки – амплітýда (-и) хитави́ці.

аппарáт – 1. (прилад) апарáт, -а;

2. (матем.) апарáт, - у;

Е, Ё

éдкий натр – їдки́й нáтр (-у).

éмкостный – є́мнісний.

éмкость – 1. (місткість) мíсткість (-кості), є́мність (-ності);

2. (електрична) є́мність, -ності.

естéственный – прирóдний, натурáльний.

Ж

желéзо – залíзо, -а.

жё́сткость – жóрсткість (-кості), твéрдість (-тості), цýпкість (-кості).

жесть – бля́ха (-и), жéрсть (-і).

жестянóй – бляшáний, жерстяни́й.

жи́дкая стáль – рідкá сталь.

жи́дкостный – ріди́нний.

жи́дкость – 1. (речовина) рідинá, -и́;

2. (властивість) рíдкість, -ості.

З

забивáть фи́льтры – забивáти фíльтри.

забрáсывать – закидáти;

забрáсывать мáсло – закидáти масти́ло.

зави́нчивание – загви́нчування, закрýчування.

зави́симый – залéжний.

зави́сящий – залéжний.

завóд нефтеперерабáтывающий – завóд (-у) нафтоперерóбний.

загромождéние – завáлювання, захарáщування.

загружáть, загрузи́ть – завантáжувати, завантáжити.

загрýженность – завантáженість, -ості.

загрýженный – завантáжений.

загрýзка – завантáження.

загрязнéния, пропускáемые фи́льтром – забрýднення, які пропускáються

фíльтром;

загрязнéния случáйные крýпные – забрýднення випадкóві вели́кі.

загусти́тель – загýсник, -а.

задáчи систéмы – завдáння систéми.

задви́жка – зáсувка (-и), зáсув (-а).

задвижнóй – засувни́й.

задéлка – (забивання) забивáння, забиття́;

(закладання) закладáння, заклáдення;

(зарівнювання) зарíвнювання, зарівня́ння;

(замазування) замáзування, замáзання;

(замуровування) замурóвування.

задéржка самовоспламенéния – затри́мка самозаймáння.

зади́р (пошкодження поверхні) – зáди́рка, -и;

зади́р зéркала цили́ндра – зáди́рка дзéркала цилíндра.

задрáивающий – задрáювальний.

зажи́м – 1. (пристрій) затискáч, -чá;

2. (дія) зати́снення, зати́скування, затискáння;

3. (результат) зáтиск, -у.

зажимнóй (здатність, властивість) - затискóвий, затискни́й.

зажи́мный (призначення) – затискáльний.

зазóр – (просвіт) прозíр (-óру), зазóр (-у);

(проміжок у просторі) промíжок (-жку);

(пробіл) прогáлина (-и);

(щілина) щіли́на (-и);

(паз, тріщина) шпáра (-и);

зазóр кольцевóй – зазóр кільцéвий.

закладнóй – закладни́й.

закладны́е болты́ – закладнí болти́ (прогóничі).

заклёпка – 1. (дія) заклéпування;

2. (предмет) зáклепка (-и), ню́та (-и).

закли́нивание колéц – закли́нювання кілéць;

закли́нивание пóршня – закли́нювання пóршня;

закли́нивание элемéнтов – закли́нювання елемéнтів.

закоксóвывание интенси́вное – закоксóвування інтенси́вне.

закры́тие – закриття́.

зали́в – затóка, -и.

зали́вка – зали́в, (-у), заливáння.

замóк – замóк, -мкá.

занимáть врéмя – займáти час.

зáпад – зáхід, -оду.

заподлицó с – урíвень із.

заполни́тель – запóвнювач, -а.

запóрный – запірни́й.

заря́д – заря́д, -у.

засáсывание – засмóктування.

заслóнка – зáслінка (-и), зáтулка (-и).

застывáние – застигáння, холóнення.

затоплéние – затóплення, затóплювання.

затóпленный – затóплений.

затопля́емость – затóплюваність (-ності).

затопля́емый – затóплюваний.

затрудня́ть удалéние – усклáднювати ви́далення (ви́лучення).

затя́г – зáтяг, -у.

захвáт – 1. (дія) захóплення, забирáння, зачéплення, затягáння;

2. (пристрій) захóплювач (-а), затискáч (-чá).

зацеплéние – 1. (дія) зачéплення, зачíплювання;

2. (деталь, пристрій) зáчіпка (-и), зáчіп (-чепа).

защищáть от коррóзии – захищáти від корóзії.

зéркало цили́ндра – дзéркало цилíндра.

змееви́к паровóй обогревáтельный – змійови́к (-á) парови́й обігрівáльний.

значéние пáспортное – знáчення пáспортне.

золá – пóпіл, пóпелу;

золá, образýющаяся в цили́ндрах – пóпіл, що утвóрюється в цилíндрах;

золá тóплива – пóпіл пáлива.

зóльность – пóпільність, -ості.

зýбья – зубцí, -цíв.

И

иглá – гóлка, -и.

избежáть опáсных явлéний – уни́кнути небезпéчних я́вищ.

избы́ток мáсла – надли́шок (-шку) масти́ла.

изготовлéние мáсел – ви́готовлення масти́л.

излóм – 1. злáм, -у;

2. (ріки) злáм, -у;

3. (стрімкий поворот) залóм, -у;

4. (коліно) колíно, -а.

изменéние – змíна, -и;

изменéние состáва и свóйств мáсла – змíна склáду і власти́востей масти́ла;

изменéние фóрмы цили́ндра – змíна фóрми цилíндра.

изнáшивание повы́шенное – спрацювáння підви́щене.

изнóс – знóс (-у), знóшування;

(інструменту, деталей машин тощо) спрацювáння;

изнóс абрази́вный – спрацювáння абрази́вне;

изнóс аппаратýры – спрацювáння апаратýри;

изнóс детáлей – спрацювáння детáлей;

изнóс катастрофи́ческий – спрацювáння катастрофíчне;

изнóс поршневы́х колéц – спрацювáння поршнéвих кілéць;

изнóс пóршней – спрацювáння пóршнів;

изнóс цили́ндров – спрацювáння цилíндрів.

изнóшенный ýзел – спрацьóваний вýзол (-злá).

изóгнутый – зíгнений, зíгнутий, ви́гнутий.

и́ндекс ди́зельный – íндекс (-у) ди́зельний.

индикáтор – 1. (прилад, покажчик) індикáтор, -а;

2. (речовина) індикáтор, -у.

индýкция – індýкція, -ії.

исключéние испóльзования – запобігáння викори́станню.

испарéние кáпель – випарóвування крáпель.

испаря́емость мáсла – випарóвуваність (-ості) і ви́парність (-ості) масти́ла.

испаря́ться – випарóвуватись.

испóльзование тóплив – використáння пáлив.

испóльзовать в кáчестве индикáтора – використóвувати як індикáтор.

исправля́ть, испрáвить – 1. (лагодити) лáгодити, полáгодити,

ладнáти, поладнáти;

2. (усувати помилки, недоробки тощо)

виправля́ти, ви́правити.

испрáвность – спрáвність, -ості.

испрáвный – спрáвний.

испытáние – ви́пробування, випрóбування, випробóвування.

исслéдование – дослíдження.

истирáние – стирáння, стертя́.

К

кавитáция гребны́х винтóв – кавітáція гребни́х гвинтíв.

кáдмий – кáдмій, -ю.

калёная сталь – гартóвана стáль (-і).

кáльций – кáльцій, -ю.

кáмера – кáмера, -и;

камера сгорания – кáмера згоря́ння.

канáвка пóршня – канáвка пóршня.

кáпли воды́ мéлкие – крáплі води́ дрібнí.

карбéн – карбéн, -у.

карбóид – карбóїд, -у.

кáртер – кáртер, -а.

касáтельная – доти́чна.

катализáтор – каталізáтор, -а.

качáющийся – 1. фіз. хитки́й;

2. техн. хитни́й.

кáчество – я́кість, -ості;

кáчество мáсла – я́кість масти́ла;

кáчество тóплива – я́кість пáлива.

кáчка – 1. (корабля) хитави́ця, -і;

(дія - ще) качáння, хитáння;

2. (насосом) качáння.

кероси́н – гáс, -у.

кислорóд – ки́сень, -сню.

кислотá – кислотá, -и;

кислотá карбóновая – кислотá карбóнова;

кислотá минерáльная – кислотá мінерáльна;

кислотá оксикарбóновая – кислотá оксикарбóнова;

кислотá неоргани́ческая – кислотá неорганíчна;

кислотá органи́ческая – кислотá органíчна.

клáпан – клáпан, -а;

клáпан выпускнóй – клáпан випускни́й;

клáпан ди́зеля – клáпан ди́зеля.

класс вя́зкости – клас (-у) в’я́зкості.

клеймéние, клеймлéние – таврувáння.

клёпаный – клéпаний.

клёпка – 1. (дія) клепáння;

2. (бондáрна) клéпка;

3. (знаряддя для клепання) клепáч, -á.

коагуля́ция – коагуля́ція, –ії.

колéнчатый вал – колíнчастий (колíнчатий) вал (-а).

коли́чество – кíлькість, –ості;

коли́чество нагáра – кíлькість нагáру;

коли́чество необходи́мое – кíлькість необхíдна.

колóнна дистилляциóнная – колóна дистиляцíйна.

кóльца пригорéвшие – кíльця, що пригорíли.

кольцó поршневóе – кільцé поршнéве.

компонéнт – компонéнт, –а;

компонéнт акти́вный – компонéнт акти́вний;

компонéнт мáсла – компонéнт масти́ла.

компонéнты нейтрáльные – компонéнти нейтрáльні.

компрéссия ди́зеля – компрéсія (-ії) ди́зеля.

конденсáт – конденсáт, -у.

конденсáция влáги – конденсáція (-ії) волóги.

констрýкция ди́зеля – констрýкція (-ії) ди́зеля.

констрýкция поршневы́х колéц – констрýкція поршнéвих кілéць.

контáкт -1. (пристрій) контáкт, -а;

2. (зв’язóк, стан) контáкт, -у;

контáкт металли́ческий – контáкт металéвий;

контáкт непосрéдственный – контáкт безпосерéдній.

контрóль – контрóль, -ю;

контрóль за вя́зкостью – контрóль за в’я́зкістю.

кóнтур зáмкнутый – кóнтур (-у) зáмкнений.

конфигурáция тáнка – конфігурáція (-ії) тáнка.

концентрáция – концентрáція, -ії.

кóпоть – кíпоть (-птю), кíптява (-и).

корóбление – жолóблення.

кóрпус сýдна – кóрпус (-у) суднá.

коррозиóнный – корозíйний.

коррóзия – корóзія, -ії;

коррóзия, вызывáемая продýктами сгорáния – корóзія, якá спричиня́ється

продýктами згоря́ння;

коррóзия высокотемператýрная – корóзія високотемператýрна;

коррóзия интенси́вная – корóзія інтенси́вна;

коррóзия метáлла – корóзія метáлу;

коррóзия низкотемператýрная – корóзія низькотемператýрна;

коррóзия серни́стая – корóзія сірчи́ста.

котéл – котéл, -á; казáн, -á.

коэффициéнт очи́стки – коефіціє́нт (а) очи́щення.

кран спýска отстóя – кран (-а) спýску відстóю (осáду).

крейцкóпф – крейцкóпф, -а.

крéкинг-мазýт – крéкінг-мазýт, крéкінг-мазýту.

крепёж – 1. (дія) крíплення;

2. (кріпильні деталі) кріпи́льні детáлі.

креплéние – крíплення.

кристáллы парафи́на – кристáли парафíну.

круговáя обвáрка – круговé (коловé) обвáрення.

крупногабари́тный – великогабари́тний.

крупнотоннáжный – великотоннáжний.

Л

лак – лак, -у.

лакообразовáние – лакоутвóрення.

леги́рованный – легóваний.

леги́ровать маслá присáдками – легувáти масти́ла присáдками.

леги́рующий – легувáльний.

ли́пкость – ли́пкість, -ості.

ловýшка для конденсáта – пáстка (-и) для конденсáту.

М

магистрáль тóпливная – магістрáль (-і) пáливна.

мазýт – мазýт, -у;

мазýт котéльный – мазýт котéльний (котлóви́й, казанóвий);

мазýт класси́ческий – мазýт класи́чний;

мазýты сли́тые – мазýти зли́ті.

манéвр – манéвр, -у.

маслá высококáчественные – масти́ла високоя́кісні;

маслá минерáльные – масти́ла мінерáльні;

мáсло испаря́ющееся – масти́ло, що випарóвується;

мáсло подавáемое – масти́ло, що подає́ться;

мáсло, подведéнное в цили́ндр – масти́ло, підвéдене в цилíндр;

мáсло смáзочное – масти́ло, -а.

масляни́стость – масти́льність, -ості.

мáсса молекуля́рная высóкая – мáса молекуля́рна висóка;

мáсса основнáя – мáса основнá;

мáсса тóплива – мáса пáлива.

материáл смáзочный – матеріáл (-у) масти́льний.

мéлочь катализáторная – дрібня́к (-ý) каталізáторний.

мери́тельный инструмéнт – міри́льний інструмéнт (-а).

метáлл защищáемый – метáл (-у) захи́щуваний.

мéтод – мéтод, -у;

мéтод доступный – мéтод достýпний;

мéтод надéжный – мéтод надíйний;

мéтод оцéнки – мéтод оцíнки.

механи́зм судовóй – механíзм (-у) суднови́й.

мицéлла – міцéла, -и.

мнóжество тóплив – вели́ка кíлькість (бéзліч) пáлив.

молéкула – молéкула, -и;

молéкулы асфальтéнов – молéкули асфальтéнів.

момéнт начáла подáчи – момéнт почáтку подавáння;

момéнт переключéния – момéнт перемикáння (перехóду.

морехóдность – мореплáвність, -ності.

морехóдный – мореплáвний.

мóщность – потýжність, -ності;

мóщность дви́гателя – потýжність двигунá;

мóщность ди́зеля – потýжність ди́зеля.

Н

нагáр – нагáр, -у;

нагáр моноли́тный – нагáр монолíтний;

нагáр образýющийся – нагáр, що утвóрюється;

нагáр пласти́чный – нагáр пласти́чний;

нагар рыхлый – нагáр розси́пчастий (крихки́й).

нагарообразовáние – нагароутвóрення.

нагревáние – нагрівáння.

нагрéв тóплива – нагрівáння пáлива.

нагружéние дви́гателя – навантáження двигунá.

нагрýзка двигателя – навантáження двигунá;

нагрýзка механи́ческая – навантáження механíчне;

нагрýзка тепловáя – навантáження тепловé.

надéлка – 1. (дія) прирóблення, прирóблювання, приробля́ння;

2. (те, що прироблене) прирóбка, -и.

нáкипь – нáкип, -у.

наклóнная – похи́ла, -ої.

нали́чие – ная́вність, -ості;

нали́чие воды́ в тóпливе – ная́вність води́ в пáливі;

нали́чие в тóпливах асфальтéнов – ная́вністьу пáливах асфальтéнів;

нали́чие нагрýзок – ная́вність навантáжень;

нали́чие сопряженó – ная́вність пов’я́зана.

наплáвка жаростóйкая – наплáвка (-и) жаростійкá.

наполни́тель – напóвнювач, -а.

напóр – напíр (-óру), нáтиск (-у).

напóрный – напíрни́й.

направля́ющий – спрямóвувальний, скерóвувальний, напрямни́й.

направля́ющая – напрямнá, -óї.

напряжéние – 1. (дія) напрýження;

2. (стан) напрýга, –и;

напряжéние механи́ческое – напрýга механíчна;

напряжéние тепловóе – напрýга тепловá.

нарéзка – 1. (дія) нарíзування;

2. (гвинтовий наріз) рíзь (-і), нáрізь (-і), нарíзка (-и);

3. (інструмент) нáрізка, -и.

нарезнóй – нарізни́й.

нарушéние стаби́льности – порýшення стабíльності.

нарýшить рабóту – порýшити робóту.

насóс – пóмпа (-и), насóс (-а);

насóс тóпливный – насóс пáливний;

насóс топливоперекáчивающий – насóс паливоперекáчувальний;

насóс центробéжный – насóс відцентрóвий;

насос центростреми́тельный – насóс доцентрóвий;

насóс циркуляциóнный – насóс циркуляцíйний.

нати́р – нати́р, -у.

начáло – почáток, -тку;

начáло повышéния давлéния – почáток підви́щення ти́ску;

начáло подáчи тóплива – почáток подавáння пáлива;

начáло сгорáния – почáток згоря́ння.

непровáры – непровáри, -ів.

непроницáемость – 1. непрони́кність (-ності), непрони́кливість (-ості);

2. (для зору) непрозíрність (-ості), непрозóрість (-ості).

непроницáемый – 1.непроникни́й, непрони́кливий;

2. (для зору) непрозíрний, непрозóрий.

нефтепродýкт – нафтопродýкт, -у;

нефтепродýкты дистилля́тные обрабóтанные – нафтопродýкти дистиля́тні

обрóблені.

носи́тели масляни́стости – носії́ масти́льності.

О

обводнéние тóплива – обвóднення пáлива.

обезжи́ривание – знежи́рювання.

обеспéчение режи́мов смáзывания – забезпéчення режи́мів змáщування.

обеспéчивать дви́гатели тóпливом – забезпéчувати двигуни́ пáливом.

обеспéчить размéр – забезпéчити рóзмір.

óбжиг – ви́пал (-у), ви́палення, випáлювання.

обладáть вя́зкостью – бýти надíленим в’я́зкістю;

обладáть испаря́емостью – мáти випарóвуваність;

обладáть свóйствами – мáти власти́вості;

обладáть спосóбностью – бýти спромóжним.

оболóчка – оболóнка, -и;

оболóчка образýющаяся – оболóнка утвóрювана;

оболóчка сольвáтная – оболóнка сольвáтна.

обрабóтка тóплива – обрóбка (-и) пáлива.

образовáние нагáров – утвóрення нагáрів;

образовáние осáдков – утвóренняóсадів;

образовáние плáмени – утвóрення пóлум’я;

образовáние фáкела – утвóрення фáкела;

образовáние эмýльсии – утвóрення емýльсії.

обсервáция – обсервáція, -ії.

обслýживание техни́ческое – обслугóвування технíчне.

обши́вка – 1. (дія) обшиття́, обшивáння;

(навколо - ще) ушивáння;

2. (те, чим обшивають, обшите будь-що) обши́вка (-и);

(кайма) облямíвка (-и);

обши́вка сýдна – обши́вка суднá.

объединéние мицéлл – об’є́днання міцéл.

ограни́чивать содержáние при́месей – обмéжувати вміст дóмішок.

окислéние мáсла глубóкое – оки́слення масти́ла глибóке.

окисля́ть метáлл – оки́слювати метáл.

óкна продýвочно-выпускны́е – вíкна продувáльно-випускнí.

околошóвный – пришóвний.

оконéчности – кінцí, кінцéві части́ни.

оконéчный – кінцéвий.

окрáска – 1. (дія) пофарбувáння,фарбувáння;

(у якийсь колір) забáрвлення, забáрвлювання;

2. (колір) забáрвлення, кóлір (-льору).

окрýжность – 1. (коло) кóло;

2. (лінія виміру колоподібних поверхонь) óбвíд (-вóду).

оксикислотá – оксикислотá, -и́.

оли́фа – олíфа, -и.

омыля́емые – оми́лювані.

опáлубка – 1. (дія) опáлублення;

2. (форма) опáлубка, -и.

опáсность коррозиóнная – небезпéка корозíйна.

óптимум вя́зкости тóплив – óптимум в’я́зкості пáлив.

осадкообразовáние – осадоутвóрення.

осáдок – óсад, -у.

оснóва мáсляная – оснóва мáсляна.

останáвливать насóс – зупиня́ти насóс.

останóвка дви́гателя кратковрéменная – зупи́нка двигунá короткочáсна.

остáток мáсла – зáлишок масти́ла.

остывáние тóплива – охолóнення пáлива.

осушéние – осýшення, осýшування.

осуществлéние трéния – здíйснення тертя́.

отвéрстие – óтвір, -ору;

отвéрстие сопловóе – óтвір соплови́й;

отвéрстие маслоподводя́щее – óтвір мастилопідвідни́й.

отвóд теплоты́ – відвéдення теплоти́.

отделéние воды́ от тóплива – відокрéмлення води́ від пáлива.

отделéние загрязня́ющих при́месей – відокрéмлення забрýднювальних

дóмішок.

отделя́ть вóду – відокрéмлювати вóду.

отделя́ться свобóдно – відокрéмлюватися вíльно.

отклáдываться на стéнках – відкладáтися на стíнках.

отложéния – відклáдення, -ень;

отложéния лáковые – відклáдення лáкові;

отложéния твéрдые – відклáдення твердí.

отношéние мáссы – віднóшення мáси;

отношéние С/Н – віднóшення С/Н.

отсéв – відсíв (-у); відсíювання.

отслáиваться – відшарóвуватися.

отстáивание тóплива – відстóювання пáлива.

отстáивать вóду – відстóювати вóду.

отстóй – (дія та стан) відстíй (-óю), відстóювання.

охлади́тель – охолодни́к (-á); охолóджувач, -а.

охлаждéние интенси́вное – охолóдження інтенси́вне;

охлаждéние повéрхностей – охолóдження повéрхонь;

охлаждéние тóплива – охолóдження пáлива.

очи́стка тóплива грýбая – очи́щення пáлива грýбе;

очи́стка тóплива тóнкая – очи́щення пáлива тонкé;

очи́стка тóплив предвари́тельная – очи́щення пáлив поперéднє;

очи́стка эффекти́вная – очи́щення ефекти́вне.

очистнóй, очи́стный – очисни́й.

П

пáйка – пая́ння.

пар – пáра, -и;

пар острый – пáра гóстра.

пáра плýнжерная – пáра плýнжерна;

пáра прецизиóнная – пáра прецизíйна.

парафи́н твéрдый – парафíн (-у) тверди́й.

пары́ мáсла – випарóвування масти́ла.

пáспорт на тóпливо – пáспорт (-а) на пáливо.

первоначáльное значéние мáссы – початкóве знáчення мáси.

перевóзки вóдные – перевéзення вóдні.

перегорóдка фильтрýющая – перегорóдка (-и) фільтрацíйна.

перекáчивание – перекáчування;

перекáчивание мáсла – перекáчування масти́ла.

переключéние дви́гателя – перемикáння двигунá;

переключéние предвари́тельное – перемикáння поперéднє.

переключи́ть клáпан – перемкнýти клáпан.

перекры́ть пар – перекри́ти пáру.

переполнéние цистéрны – перепóвнення цистéрни.

перерабóтка – перерóбка, -и;

перерабóтка нéфти втори́чная – перерóбка нáфти втори́нна.

перехóд обрáтный – перехíд (-óду) зворóтній.

пери́од задéржки самовоспламенéния – перíод (-у) затри́мки самозаймáння;

пери́од индýкции – перíод (-у) індýкції.

пиросульфáт – піросульфáт, -у.

плáмя холóдное – пóлум’я холóдне.

пласти́чность – пласти́чність, -ості.

плёнка – плíвка, -и;

плёнка адсорбциóнная – плíвка адсорбцíйна;

плёнка водоупóрная – плíвка водотривкá;

плёнка мáсляная прóчная – плíвка мáсляна міцнá;

плёнка лáковая – плíвка лáкова;

плёнка хими́ческая – плíвка хімíчна.

плóскость размещéния – площинá розмíщення.

плóтность – 1. (тісне прилягання) щíльність, -ості;

2. (властивість речовини) густинá, -и́;

(густота) гýстість, -ості;

(тканини, паперу) цýпкість, -ості;

плóтность невеликá – густинá невели́ка;

плóтность смáзочной систéмы – густинá масти́льної систéми;

плóтность соразмéрная – густинá співрóзмірна;

плóтность тóплива – густинá пáлива;

плóтность части́ц – щíльність частóк.

повéрхности трýщиеся – повéрхні тертьовí.

повéрхностно-акти́вный – поверхнéво-акти́вний.

повéрхность – повéрхня, -і, ор. -ею, р. мн. –хонь;

повéрхность боковáя – повéрхня бічнá;

повéрхность горя́чая – повéрхня гаря́ча;

повéрхность металли́ческая – повéрхня металéва;

повéрхность незащищéнная – повéрхня незахи́щена;

повéрхность рабóчая – повéрхня робóча;

повéрхность тóпливной систéмы – повéрхня пáливної систéми;

повéрхность торцевáя – повéрхня торцéва;

повéрхность трéния – повéрхня тертя́;

повéрхность цили́ндра – повéрхня цилíндра.

повреждéние при́вода – пошкóдження при́воду.

повышéние дáвления в цили́ндре бы́строе – підви́щення ти́ску в цилíндрі

швидкé;

повышéние температýры – підви́щення тмператýри.

погрéшность – пóхибка, -и;

погрéшность извéстная – пóхибка відóма.

подáча мáсла – подавáння масти́ла;

подáча тóплива в цили́ндр – подавáння пáлива в цилíндр.

подведéние мáсла – підвéдення масти́ла.

подви́жность – 1. (здатність рухатися) рухли́вість, -ості;

2. (перебування в русі) рухóмість, -ості.

подготóвка к сгорáнию – підготóвка до згоря́ння;

подготóвка смéси к воспламенéнию – підготóвка сýміші до запáлення;

подготóвка хими́ческая – підготóвка хімíчна.

поддержáние слóя мáсла – підтри́мання шáру масти́ла.

подогрéв – підігрíв (-у), підігрівáння;

подогрéв паровóй – підігрівáння паровé.

подогревáтель – підігрівни́к, -á;

подогревáтель электри́ческий – підігрівни́к електри́чний.

подогревáть тóпливо – підігрівáти пáливо.

подрéз – підрíз (-у), підрíзування.

подтя́гивание – підтягáння, підтя́гування.

подши́пник – підши́пник, -а

подши́пник качéния – підши́пник кóчення.

пожаронеопáсный – пожежобезпéчний.

пожароопáсный – пожежонебезпéчний.

пóиск мéтода оцéнки – пóшук (-у) мéтоду оцíнки.

показáтель – покáзник, -а.

покры́тие лáковое – покриття́ лáкове.

положéние – 1. (розташування) полóження, розмíщення;

2. (стан) стáн, -ну.

полóмка – полóм (-у), полóмка (-и);

полóмка колéц – полóм (полóмка) кілéць.

полосá – 1. (видовжена частина чого-небудь) смýга, -и;

2. (металу) штáба, -и;

(тонка і вузька) стрíчка, -и.

пóлость – порожни́на, -и;

пóлость подпóршневáя – порожни́на підпоршнéва.

поля́рность – поля́рність, -ості.

попадáние загрязнéний – потрапля́ння забрýднень;

попадáние пы́ли в дви́гатель – потрапля́ння пи́лу у двигýн.

поперéчный – поперéчний.

пóршень – пóршень, -шня;

пóршень скользя́щий – пóршень ковзни́й.

постоя́нство давлéния – постíйність (-ості) ти́ску;

постоя́нство производи́тельности – постíйність (-ості) продукти́вності.

потéри мáсла – втрáти (ви́трати) масти́ла;

потéри на техобслýживание – втрáти (ви́трати) на техобслугóвування.

потéря пласти́чности – втрáта пласти́чності;

потéря упрýгости – втрáта прýжності;

потéря фрáкций – втрáта фрáкцій.

потеря́ть подви́жность – втрáтити рухли́вість (рухóмість).

потóк продýктов сгорáния – потíк (-óку) продýктів згоря́ння;

потóк тепловóй – потíк (-óку) теплови́й.

потреблéние тóплива – споживáння пáлива.

превышáть предéлы зазóра – переви́щувати мéжі зазóру.

предотвращáть контáкт – уникáти (запобігáти) контáкту;

предотвращáть слипáние мицéлл – запобігáти злипáнню міцéл.

предохранéние систéмы от попадáния загрязнéний – запобігáння

потрапля́нню забрýднень до систéми.

представля́ть собóй – явля́ти собóю.

предупреждáть изнáшивание повéрхностей – запобігáти спрацювáнню

повéрхонь.

препя́тствовать попадáнию мáсла – запобігáти потрапля́нню масти́ла.

при́вóд – при́від, -оду;

привод дистанционный – при́від дистанцíйний;

привод ТНВД – при́від ПНВД.

приводи́ть в движéние – надавáти (надáти) рýху.

при́гнанный – при́гнаний, припасóваний.

пригóнка – припасувáння, приганя́ння, припасóвування.

пригорáние колéц – пригорáння кілéць.

приготовлéние эмýльсии – приготувáння емýльсії.

прилегáние – прилягáння.

применéние бумáжных элемéнтов – застосувáння паперóвих елемéнтів;

применéние мáсел – застосувáння масти́л;

применéние тóплив – застосувáння пáлив.

при́меси загрязня́ющие – дóмішки забрýднювальні;

при́меси механи́ческие – дóмішки механíчні;

при́меси, остáвшиеся в продýкте – дóмішки, якí залиши́лись у продýкті;

при́меси удалéнные – дóмішки ви́далені (ви́лучені).

принимáть учáстие – брáти ýчасть.

при́нцип дéйствия фи́льтров – при́нцип дíї фíльтрів.

присáдка – присáдка, -и;

присáдки, снижáющие – присáдки, що знижують.

приспособля́емость к изменéнию фóрмы – пристосóвуваність (-ості) до

змíни фóрми.

присýтствие пы́ли в тóпливах – ная́вність (-ості) пи́лу в пáливах.

пробóина – пробóїна (-и); пробíй (-óю).

проворáчивание – прокрýчування.

прогорáние клáпанов – прогорáння клáпанів.

продолжи́тельность пери́ода сгорáния – тривáлість (-ості) перíоду згорáння

продóльный – поздóвжній, подóвжній.

продýкт – продýкт, -у;

продýкт, прошéдший фильтрáцию – продýкт, що пройшóв фільтрáцію;

продýкты газообрáзные – продýкти газоподíбні;

продýкты загрязнéния – продýкти забрýднення;

продýкты испарéния – продýкти випарóвування;

продýкты коррозиóнно-акти́вные – продýкти корозíйно-акти́вні;

продýкты окислéния клéйкие – продýкти оки́слення клейкí;

продýкты плóтные – продýкти щíльні;

продýкты поля́рно-акти́вные – продýкти поля́рно-акти́вні;

продýкты сгорáния агресси́вные – продýкти згоря́ння агреси́вні;

продýкты сгорáния горя́чие – продýкти згоря́ння гаря́чі;

Поиск по сайту: