Залучення захисника

Захисник може у будь-який момент бути залученим підозрюваним, об­винуваченим, їх законними представниками, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого до участі у криміна­льному провадженні. Слідчий, прокурор, суд зобов'язані надати затрима­ній особі чи особі, яка тримається під вартою, допомогу у встановленні зв'язку із захисником або особами, які можуть запросити захисника, а та­кож надати можливість використати засоби зв'язку для запрошення захис­ника. Слідчий, прокурор, суд зобов'язані утримуватися від надання реко­мендацій щодо залучення конкретного захисника.

Захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням у випадках та в порядку, визначених КПК.

Підтвердження повноважень захисника:

• копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю в Україні

• копією витягу з Єдиного реєстру адвокатів та адвокатських утворень встановленого зразка

• ордером встановленого зразка або договором з підозрюваним, обвинуваченим чи іншою особою в інтересах підозрюваного, обвинуваченого

Обов'язкова участь захисника:

· щодо осіб, які вчинили особливо тяжкі злочини. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підоз­рюваного;

· щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кри­мінального правопорушення у віці до 18 років. — з моменту встановлення

· факту неповноліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою;

· щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів виховного характеру, — з моменту встановлення факту неповно­ліття або виникнення будь-яких сумнівів у тому, що особа є повнолітньою;

· щодо осіб, які внаслідок психічних чи фізичних вад (німі, глухі, слі­пі тощо) не здатні повною мірою реалізувати свої права, — з моменту встановлення цих вад;

· щодо осіб, які не володіють мовою, якою ведеться кримінальне про­вадження, — з моменту встановлення цього факту;

· щодо осіб, стосовно яких передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішується питання про їх застосування, — з моменту встановлення факту наявності у особи психічного захворю­вання або інших відомостей, які викликають сумнів щодо її осудності;

· щодо реабілітації померлої особи — з моменту виникнення права на реабілітацію померлої особи.

5. Потерпілий та його представник.

Потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральну, фізичну або май­нову шкоду, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушен­ням завдано майнову шкоду.

Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.

Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кри­мінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як пред­ставнику юридичної особи чи певної частини суспільства.

За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідо­млення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до про­вадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у КПК, слідчий або прокурор виносить мотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

-Якщо внаслідок кримінального правопорушення настала смерть особи, права потерпілого поширюються на близьких родичів чи членів сім'ї такої особи. Потерпілим визнається одна особа з числа близьких родичів чи членів сім'ї, яка подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого, а за відповідним клопотанням — потерпілими може бути визнано кілька осіб.

Після того, як особа, яка перебувала у стані, що унеможливлював по­дання нею відповідної заяви, набуде здатності користуватися процесуаль­ними правами, вона може подати заяву про залучення її до провадження як потерпілого.

Якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального пра­вопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її пи­сьмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.

Положення цієї частини не поширюються на провадження, яке може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого (кримінальне прова­дження у формі приватного обвинувачення).

Права потерпілого:

· бути повідомленим про свої права та обов'язки, передбачені КПК;

· знати сутність підозри та обвинувачення, бути повідомленим про обрання, зміну чи скасування щодо підозрюваного, обвинуваченого заходів забезпечення кримінального провадження та закінчення досудового розс­лідування;

· подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду;

· заявляти відводи та клопотання;

· за наявності відповідних підстав — на забезпечення безпеки щодо себе, близьких родичів чи членів своєї сім'ї, майна та житла;

· давати пояснення, показання або відмовитися їх давати;

· оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, слід­чого судді, суду в порядку, передбаченому КПК;

· мати представника та в будь-який момент кримінального прова­дження відмовитися від його послуг;

· давати пояснення, показання рідною або іншою мовою, якою він ві­льно володіє, безоплатно за рахунок держави користуватися послугами перекладача в разі, якщо він не володіє державною мовою чи мовою, якою ведеться кримінальне провадження;

· на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди й порядку, передбаченому законом;

· знайомитися з матеріалами, які безпосередньо стосуються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, в порядку, передбаченому КПК, в тому числі після відкриття матеріалів згідно КПК, а також знайо­митися з матеріалами кримінального провадження, які безпосередньо сто­суються вчиненого щодо нього кримінального правопорушення, у випадку закриття цього провадження;

· застосовувати з додержанням вимог КПК технічні засоби при прове­денні процесуальних дій, в яких він бере участь. Слідчий, прокурор, слід­чий суддя, суд вправі заборонити потерпілому застосовувати технічні засо­би при проведенні окремої процесуальної дії чи на певній стадії криміна­льного провадження з метою нерозголошення даних, які містять таємницю, що охороняється законом чи стосується інтимних сторін життя людини, про що виноситься вмотивована постанова (ухвала);

· одержувати копії процесуальних документів та письмові повідом­лення у випадках, передбачених КПК;

· користуватися іншими правами, передбаченими КПК.

Під час досудового розслідування потерпілий має право:

· на негайне прийняття і реєстрацію заяви про кримінальне правопо­
рушення, визнання його потерпілим;

· отримувати від уповноваженого органу, до якого він подав заяву,
документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію;

· подавати докази на підтвердження своєї заяви;

· брати участь у слідчих (розшукових) та інших процесуальних діях,
під час проведення яких ставити запитання, подавати свої зауваження та
заперечення щодо порядку проведення дії, що заносяться до протоколу, а
також знайомитися з протоколами слідчих (розшукових) та інших процесу­
альних дій, виконаних за його участі;

· отримувати копії матеріалів, які безпосередньо стосуються вчинено­
го щодо нього кримінального правопорушення, після закінчення досудово­
го розслідування.

Під час судового провадження потерпілий має право:

· бути завчасно поінформованим про час і місце судового розгляду;

· брати участь в судовому провадженні;

· брати участь у безпосередній перевірці доказів;

· підтримувати обвинувачення в суді у випадку відмови прокурора від
підтримання державного обвинувачення;

· висловлювати свою думку під час вирішення питання про призна­
чення покарання обвинуваченому, а також висловлювати свою думку при вирішенні питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;

· знайомитися з судовими рішеннями, журналом судового засідання і
технічним записом кримінального провадження в суді;

· оскаржувати судові рішення в порядку, передбаченому КПК.

На всіх стадіях кримінального провадження потерпілий має право:

• примиритися з підозрюваним, обвинуваченим і укласти угоду про примирення; примирення є підставою для закриття кримінального прова­дження.

Потерпілий зобов 'язаний:

· прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а у
випадку неможливості своєчасного прибуття — завчасно повідомити про
це, а також про причини неможливості прибуття;

· не перешкоджати встановленню обставин вчинення кримінального
правопорушення;

· не розголошувати без дозволу слідчого, прокурора, суду відомості,
які стали йому відомі у зв'язку з участю у кримінальному провадженні і які
становлять охоронювану законом таємницю.

Поиск по сайту: