Представник цивільного позивача, цивільного відповідача

Представником цивільного позивача, цивільного відповідача у кримі­нальному провадженні може бути:

· особа, яка у кримінальному провадженні має право бути захисником;

· керівник чи інша особа, уповноважена законом або установчими до­кументами, працівник юридичної особи за довіреністю — у випадку, якщо цивільним позивачем, цивільним відповідачем є юридична особа.

Повноваження представника підтверджуються:

· документами, передбаченими КПК, — якщо представником цивільного позивача, цивільного відповідача є особа, яка має право бути захисни­
ком у кримінальному провадженні;

· копією установчих документів юридичної особи — якщо представ­ником цивільного позивача, цивільного відповідача є керівник юридичної особи чи інша уповноважена законом або установчими документами особа;

• довіреністю — якщо представником цивільного позивача, цивільного
  відповідача е працівник юридичної особи, яка є цивільним позивачем, ци­вільним відповідачем.

Права представника

Представник користується процесуальними правами цивільного пози­вача, цивільного відповідача, інтереси якого він представляє.

Законний представник цивільного позивача

Якщо цивільним позивачем є неповнолітній або особа, визнана в установленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, її про­цесуальними правами користується законний представник.

Питання участі законного представника цивільного позивача у кримі­нальному провадженні регулюється згідно з положеннями КПК.

Свідок

Свідком, є фізична особа, якій відомі або можуть бути відомі обстави­ни, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, і яка викликана для надання показань.

Не можуть бути допитані як свідки:

· захисник, представник потерпілого, ци­вільного позивача, цивільного відповідача законний представник потерпілого, циві­льного позивача у кримінальному прова­дженні - про обставини, які стали їм відо­мі у зв'язку з виконанням функцій представника чи захисника;

· нотаріуси - про відомості, які становлять нотаріальну таємницю;

священнослужителі - про відомості, оде­ржані ними на сповіді віруючих;

· професійні судді, народні засідателі та присяжні - про обставини обговорення в нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення судового рішення, за винят­ком випадків кримінального провадження щодо прийняття суддею (суддями) завідо-мо неправосудного вироку, ухвали;

· особи, до яких застосовані заходи безпе­ки, - щодо дійсних даних про їх особи;

· адвокати - про відомості, які становлять адвокатську таємницю;

· медичні працівники та Інші особи, яким у зв'язку з виконанням професійних або службових обов'язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя особи - про відомості, які станов­лять лікарську таємницю;

· журналісти - про відомості, які містять конфіденційну інформацію професійного характеру, надану за умови нерозголо-шення авторства або джерела інформації;

· особи, які брали участь в укладенні та ви­конанні угоди про примирення в криміна­льному провадженні, - про обставини, які стали їм відомі у зв'язку з участю в укла­денні та виконанні угоди про примирення;

· особи, які мають відомості про дійсні дані про осіб, до яких застосовані заходи без­пеки, - щодо цих даних.

Особи, передбачені ст. 65 КПК, з приводу вказаних довірених відомос­тей можуть бути звільнені від обов'язку зберігати професійну таємницю особою, що довірила їм ці відомості, та у визначеному нею обсязі. Таке звільнення здійснюється у письмовій формі за підписом особи, що довіри­ла зазначені відомості.

Не можуть без їх згоди бути допитані як свідки особи, які мають право дипломатичної недоторканності, а також працівники дипломатичних представництв — без згоди представника дипломатичної установи.

Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд перед допитом осіб, зазначених у абзаці першому цієї частини, зобов'язані роз'яснити їм право відмови­тись давати показання.

Права

· знати у зв'язку з чим і в якому кримінальному провадженні він до­питується;

· користуватися під час давання показань та участі у проведенні ін­ших процесуальних дій правовою допомогою адвоката;

· відмовитися давати показання щодо себе, близьких родичів та членів своєї сім'ї, що можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчи­ненні ним, близькими родичами чи членами його сім'ї кримінального пра­вопорушення, а також показання щодо відомостей, які згідно з положення­ми КПК не підлягають розголошенню;

· давати показання рідною або іншою мовою, якою він вільно володіє, і користуватися допомогою перекладача;

· користуватися нотатками і документами при наданні показань у тих випадках, коли показання стосуються будь-яких розрахунків та інших ві­домостей, які йому важко тримати в пам'яті;

· на відшкодування витрат, пов'язаних з викликом для надання пока­зань;

· ознайомлюватися з протоколом допиту та заявляти клопотання про внесення до нього змін, доповнень і зауважень, а також власноручно роби­ти такі доповнення і зауваження;

· заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передба­чених законом;

· заявляти відвід перекладачу.

Поиск по сайту: