|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Оборотнна відомість обліку руху готової продукціїза червень 2011 р.
Отриману із виробництва і оприбутковану на склад протягом місяця готову продукцію в бухгалтерському обліку відображають за фактичною собівартістю проведенням за дебетом рахунку 26 “Готова продукція” і кредитом рахунку 23 “Виробництво”. Фактичну собівартість виготовленої продукції (Сгп) яку випускають серійно визначають по закінченні місяця за формулою: Сгп = Знвп + Вм – Знвк, де, Знвп, Знвк – фактичні залишки незавершеного виробництва на початок та кінець звітного місяця; Вм – витрати на виробництво продукції за місяць. В окремих випадках фактичну собівартість корегують (зменшують) на суму отриманої супутної (попутної) продукції, отриманої в процесі виробництва основної продукції. Наприклад, жом і меляса, отримані при виготовленні цукру; шкіра і пір’я, отримані на м’ясопереробних підприємствах і ін. Обліковують попутну продукцію за цінами можливої реалізації. Таким чином, синтетичний облік виготовленої продукції ведуть за фактичною собівартістю, а аналітичний облік, зазвичай, за кількістю і вартістю, яку визначають за цінами продажу або внутрішніми обліковими цінами. У зв’язку з цим, зведені дані аналітичного обліку не співпадають із даними синтетичного обліку. Тому, для забезпечення відповідності, необхідно окремо вести облік відхилень вартості виготовленої продукції від її собівартості. У більшості випадків для цього використовують розрахунок фактичної собівартості реалізованої продукції (див. табл. 1). Крім випуску готової продукції підприємства виконують, на замовлення громадян та різних організацій, роботи (будівельні, ремонтні, конструкторські тощо) та надають послуги (консультаційні, наукові, конструкторські, транспортні, аудиторські, тощо). Виконані роботи та послуги, у більшості випадків, оформляють актами приймання-здавання виконаних робіт, які підписують представники замовника та виконавця робіт. Фактичні витрати на виконання робіт та послуг за замовленнями покупців бухгалтерія повинна формувати за кожним замовленням на підставі первинних документів (акти на списання матеріалів, наряди на заробітну плату і ін.). Списання нагромаджених витрат (фактичної собівартості виконаних робіт та послуг) в бухгалтерському обліку відображають за дебетом рахунку 90 “Собівартість реалізації”, субрахунок 903 “Собівартість реалізованих робіт та послуг” у кореспонденції із кредитом рахунку 23 “Виробництво”, тобто рахунок 26 “Готова продукція” не використовують. Аналітичний облік виконаних робіт та послуг ведуть окремо по кожній з них на підставі оформлених у встановленому на підприємстві порядку замовлень на виконання робіт та послуг. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |