Аналіз випуску продукції у вартісному виразі способом різниць

Методами елімінування

Алгоритм виконання самостійної роботи:

1. Ознайомитися з опорним конспектом (додається).
2. Виписати означення «елімінування» і методів елімінування.
3. Відповісти на питання для самоконтролю.
4. Розібрати методику проведення аналізу випуску продукції методами елімінування.
5. Вирішити завдання №1, застосовуючи різні методи елімінування.
6. Додатково:

6.1. Ознайомлення з джерелами інформації ([14],р.14; [15],т.6; [17],р.13.3. Інтернет-ресурси).

6.2. Розгляд інтеграційного методу елімінування ([24], практичне завдання №1).

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ

Аналіз роботи промислових підприємств починають з вивчення показників випуску продукції. Основні завдання аналізу: оцінка виконання плану і динаміки виробництва продукції; визначення впливу чинників на виробничі показники; виявлення внутрішньогосподарських резервів збільшення випуску продукції і покращення її якості; розробка заходів щодо освоєння виявлених резервів.

На основі звіту про фінансово-економічний стан підприємства проводиться аналіз динаміки виробництва та реалізації продукції. Загальний аналіз випуску продукції розпочинається з проведення порівнянь фактичних показників з плановими (або звітних показників з базовими), знаходження абсолютних відхилень, темпів (індексів) росту і приросту показників. На основі загального аналізу проводиться пофакторний аналіз.

Поруч із іншими методами та прийомами при аналізі випуску продукції використовують методи елімінування.

Елімінування – логічний спосіб вивчення пофакторного впливу окремих величин на кінцевий результат. За допомогою елімінування вимірюється вплив на відхилення узагальнюючого показника різних факторів шляхом нейтралізації дії усіх факторів, крім одного. Цей прийом виходить з умовного визначення того, що всі фактори змінюються незалежно один від одного: спочатку змінюється один фактор, а всі інші залишаються без зміни; потім змінюються два; потім три і т.д. за незмінних інших. Це дає змогу визначити вплив кожного фактору на величину досліджуваного показника окремо.

Спосіб ланцюгових підстановок поетапно вивчає вплив кожного фактора на зміну фактичних показників в порівнянні з плановими. Суть полягає у послідовній заміні базових (планових) величин, що входять у розрахункову формулу узагальнюючого показника, фактичними величинами цих показників і вимірюванні впливу проведеної заміни на зміну величини узагальнюючого показника. Такі заміни називаються підстановками.

Спосіб абсолютних різниць – це спрощений варіант способу ланцюгових підстановок, коли аналізуються тільки зміни випуску за рахунок зміни певних показників. Щоб розрахувати вплив першого фактора, необхідно абсолютний приріст цього фактора помножити на базисний рівень другого фактора (і всіх інших, що впливають на результат діяльності). Вплив другого фактора розраховується множенням фактичного значення першого фактора на абсолютний приріст другого (того фактора, що вивчається) і на базисні значення тих факторів, вплив яких ще не вивчався. Таким чином, вплив факторів розраховується множенням абсолютного відхилення досліджуваного фактора на базисне значення факторів, розміщених від нього у факторній моделі, і на фактичну величину факторів, розміщених ліворуч від нього.

Індексний спосіб полягає в розрахунку приватних і загальних індексів та в порівнянні фактичних (звітних) показників з плановими (базовими). Його застосовують для вивчення економічних явищ, які формуються під впливом кількох факторів, кожен з яких схильний до динамічних змін.

Питання для самоконтролю:

1. Які економіко-математичні методи застосовуються при аналізу виробництва?

2. Що таке елімінування?

3. Сутність методів елімінування, їх порівняльна характеристика.

4. Шляхи збільшення випуску продукції у натуральному і вартісному виразі.

Завдання №1. Провести аналіз випуску продукції методами елімінування.

Аналіз випуску продукції у натуральному виразі способом ланцюговихпідстановок.

Річний випуск продукції в натуральному виразі:

- плановий В_о = Н_о · М_о·Т_о·К_о

- фактичний В = Н·М·Т·К

Відхилення фактичного випуску від планового: ∆В = В - В_о

Перша підстановка (заміна планової продуктивності на фактичну)

В₁= Н · М_о · Т_о · К_о ∆В₁= В₁ - В_о

Друга підстановка (заміна планової кількості обладнання на фактичну)

В₂= Н · М · Т_о· К_о

∆В₂= В₂ - В₁

Третя підстановка (заміна планового часу роботи обладнання на фактичний)

В₃= Н · М · Т · К_о

∆В₃= В₃ - В₂

Четверта підстановка (заміна планового коефіцієнта працюючого обладнання на фактичний. Ця заміна співпадає з фактичним випуском продукції)

В = В_4;

∆В₄ = В – В₃

Загальне відхилення фактичного випуску продукції від планового дорівнює алгебраїчній сумі всіх приватних відхилень:

∆В = ∆В₁ + ∆В₂ +∆В₃ + ∆В₄ =

= В₁ - В_о + В₂ - В₁ + В₃ - В₂ + В – В₃ = В – В_о,

тобто ∆В = В – В_о

Аналіз випуску продукції у вартісному виразі способом різниць.

Річний випуск продукціїу вартісному виразі:

- плановий: В_ор = В_о · Ц_о · К_ос

- фактичний В_р = В · Ц · К_с

Відхилення за рахунок зміни випуску продукції:

∆В_р1= (В - В_о) · Ц_о· К_ос

Відхилення за рахунок зміни ціни ∆В_р2= В · (Ц - Ц_о)· К_ос

Відхилення за рахунок зміни коефіцієнта сортності

∆В_р3= В · Ц · (К_с - К_ос)

Загальне відхилення фактичного випуску від планового:

∆ В_р = В_р – В_ор,

або ∆В_р = ∆ В_р1 + ∆ В_р2 + ∆ В_р3

Аналогічним чином проводиться аналіз випуску продукції у натуральному виразі.

Поиск по сайту: