|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Скінчені автомати та праволінійні граматикиОзначення: Породжуюча граматика G – це п’ятірка G=<N, S, P, S>, де: N – скінчена множина - допоміжний алфавіт (нетермінали); S – скінчена множина – основний алфавіт (термінали); P – скінчена множина правил виду a ® b, a Î (NÈS)* * N * (NÈS)*, b Î (NÈS). S – виділений нетермінал (аксіома). В залежності від структури правил граматики діляться на чотири типи (класифікація граматик по Хомському): - Тип 0: граматики загального виду, коли правила не мають обмежень, тобто a ® b, a Î (NÈS)* * N * (NÈS)*, b Î (NÈS). - Тип 1: граматики, що не укорочуються, коли обмеження на правила мінімальні, а саме: a ® b, a Î (NÈS)* * N * (NÈS)*, b Î (NÈS)*, |a| <= |b|. - Тип 2: контекстно-вільні граматики, коли правила в схемі P мають вигляд: Ai ® b, Ai Î N, b Î (NÈS)*. - Тип 3: скінченоавтоматні граматики, коли правила в схемі P мають вигляд: Ai ® wAj, Ai, Aj Î N, w Î S*; Ai ® w, w Î S*; Ai ® wAj, Ai, Aj Î N, w Î S*. В класі скінченоавтоматних граматик виділимо так звані праволінійні граматики – це граматики, які в схемі Р мають правила виду: Ai ® wAj, Ai, Aj Î N, w Î S*; Ai ® w, w Î S*; Нескладно довести, що клас праволінійних граматик співпадає з класом граматик типу 3. Означення: 1. Ланцюжок w1 безпосередньо виводиться з ланцюжка w (позначається w Þ w1), якщо w = xay, w1 = xby та в схемі Р граматики G є правило виду a ® b. Оскільки поняття “безпосередньо виводиться” розглядається на парах ланцюжків, то в подальшому символ Þ в подальшому буде трактуватися як бінарне відношення. 2. Ланцюжок w1 виводиться з ланцюжка w (позначається w Þ* w1), якщо існує скінчена послідовність виду w Þ w1, W1 Þ w2, … Wn-1 Þ w1. Або кажуть, що бінарне відношення Þ* - це рефлексивно-транзитивне замикання бінарного відношення Þ. 3. Мова, яку породжує граматика G (позначається L(G)) – це множина термінальних ланцюжків: L(G) = { w | S Þ* w, w Î S*}.
Твердження: Клас мов, що породжуються праволінійними граматиками, співпадає з класом мов, які розпізнаються скінченими автоматами. Доведення. Спочатку покажемо, що для довільної праволінійної граматики G можна побудувати скінчений автомат М, такий що L(M) = L(G). Розглянемо правила праволінійної граматики. Вони бувають двох типів: - Ai ® wAj, Ai, Aj Î N, w Î S*; (1) - Ai ® w, w Î S*; (2) На основі правил граматики G побудуємо схему P1 нової граматики, яка буде еквівалентною початковій, а саме: - правила виду Ai ® а1а2…аpAj замінимо послідовністю правил: Ai ® а1B1 B1 ® а2B2 ………………… Bp-1 ® аpAj ; - правила виду Ai ® а1а2…аp замінимо послідовністю правил: Ai ® а1B1 B1 ® а2B2 ………………… Bp-1 ® аp B p Bp ® e де: B1, B2, … - це нові нетермінали граматики G1. Очевидно, що граматика G1 буде еквівалентна граматиці G. Далі, на основі граматики G1 побудуємо скінчений автомат М, таким чином: - як імена станів автомата візьмемо нетермінали граматики G1; - початковий стан автомата позначається аксіомою S; - функція d визначається діаграмою переходів, яка будується на основі правил виду Ai ® аkAj: ak
qi qj - множина F заключних станів скінченого автомата визначається так: F = {Ai | Ai ® e }. Індукцією по довжині вхідного слова покажемо, що якщо S Þn+1 w, то (q0, w) |=n (q, e): Базис i = 0: S Þ e, тоді (q0, e) |=0 (q0, e). Нехай |w| = i+1, тобто w = aw1 : тоді S Þ aAp Þi aw1 та (q0,aw1) |= (qi,w1) |=i-1 (q, e), q Î F. Доведення навпаки є очевидним.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |