Радіаційний і хімічний захист

Цей захист включає заходи з виявлення й оцінки радіаційної та хімічної обстановки, організацію і здійснення дозиметричного і хімічного контролю, розроблення типових режимів радіаційного захисту, забезпечення засобами індивідуального захисту, організацію і проведення спеціальної обробки. Виконання вимог даного виду захисту досягається: завчасним накопиченням і підтримкою в готовності засобів індивідуального захисту і приладів радіаційної і хімічної розвідки та контролю, обсяги і місця зберігання яких визначаються диференційовано відповідно до встановлених зон небезпеки; забезпеченням зазначеними засобами перш за все особового складу формувань, який бере участь у проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження, а також персоналу радіаційно і хімічно небезпечних об’єктів економіки та населення, яке мешкає в зонах небезпечного зараження навколо них; своєчасним впровадженням засобів, способів і методів виявлення й оцінки масштабів і наслідків застосування агресором зброї масового ураження й аварій (руйнувань) на радіаційно та хімічно небезпечних об’єктах господарювання, у тому числі літаків (вертольотів) цивільної авіації, для ведення повітряної радіаційної розвідки місцевості; створенням уніфікованих засобів захисту, приладів і комплектів радіаційної, хімічної розвідки та дозиметричного контролю як для воєнного, так і для мирного часу; наданням населенню можливостей придбання у встановленому порядку для особистого користування засобів індивідуального захисту і дозиметрів; розробленням типових режимів радіаційного захисту населення і функціонування об'єктів господарювання в умовах зараження місцевості; завчасним пристосуванням об’єктів комунально-побутового обслуговування і транспортних підприємств для проведення санітарної обробки людей та спеціальної обробки одягу, майна і транспорту; розробленням загальних критеріїв, методів та методик радіаційної та хімічної розвідки і спостережень.

21 Головною метою розвитку і удосконалення системи цивільної оборони та з надзвичайних ситуацій суб'єкта господарської діяльності є створення дійсної високоефективної системи попередження виникнення надзвичайних ситуацій на території СГД, яка спрямована на проведення профілактичних робіт, захист працівників і службовців, підготовку органів управління і сил для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та зменшення фінансових і матеріальних витрат на ці заходи.

При створенні системи розвитку та удосконалення цивільної оборони суб'єкта господарської діяльності необхідно приділити особливу увагу на вирішення наступних важливих проблем:

1. Удосконалення роботи органів управління ЦО суб'єкта господарської діяльності з попередження ви­никнення надзвичайних ситуацій техногенного, природ­ного та екологічного характеру:

1.1. Створення автоматизованої системи управління ЦО і банку даних з питань надзвичайних ситуацій.

1.2. Розробка науково обґрунтованих прогнозів можливого впливу надзвичайних ситуацій:

- на господарську та іншу діяльність суб'єкта господарської діяльності внаслідок:

- аварій на АЕС;

- аварій на гідровузлах (шлюзах, греблях);

- аварій з викидом хімічно небезпечних речовин на об'єктах і транспорті, що перевозить ХНР;

- виникнення пожеж і вибухів;

- інших надзвичайних ситуацій.

1.3. Розробка і здійснення інженерно-технічних заходів щодо захисту (на випадок виникнення надзвичайних ситуацій) вироб­ництва, зберігання і транспортування продукції, що виробляється суб'єктом господарської діяльності.

1.4. Створення, розвиток та удосконалення локальних систем виявлення та запобігання виникненню надзвичайних ситуацій на території суб'єкта господарської діяльності.

1.5. Створення, розвиток та удосконалення локальних систем оповіщення працівників, службовців та населення, яке мешкає у відомчому житловому фонді, про загрозу або виникнення над­звичайних ситуацій на хімічно, радіаційно, вибухо-, пожежонебезпечних об'єктах.

2. Захист працівників, службовців та населення, яке мешкає у житловому відомчому секторі, що потрап­ляють у можливі осередки ураження та райони сти­хійного лиха:

2.1. Інженерний захист:

а) накопичення фонду захисних споруд суб'єктом господарської діяльності:

- нове будівництво сховищ;

- нове будівництво ПРУ;

б) дообладнання (пристосування) під сховища і ПРУ інших споруд та приміщень;

в) поточний ремонт сховищ і ПРУ.

2.2. Радіаційний і хімічний захист:

а) поточний ремонт складів та інших приміщень, які використовуються для зберігання засобів індивідуального захисту та майна сил цивільної оборони;

б) поповнення запасів засобів індивідуального захисту, заміна застарілих ЗІЗ та тих, у яких минув термін зберігання;

в) придбання перспективних приборів радіаційної і хімічної розвідки та дозиметричного контролю.

2.3. Медичний захист:

а) обновлення медичних засобів захисту і спеціального майна:

- аптечок (індивідуальних і колективних);

- йодистих препаратів;

- знеболювальних препаратів;

б) придбання медичного обладнання для сил цивільної оборони. 2.4. Евакуаційні заходи:

а) створення евакоорганів суб'єкта господарської діяльності з визначенням потрібної чисельності і складу;

б) підготовка автотранспорту для проведення евакозаходів;

в) підготовка місць для розміщення евакуйованих людей у випадках виникнення НС.

3. Організація життєзабезпечення працюючого пер­соналу суб'єкта господарської діяльності і населення, яке мешкає у відомчому житловому фонді, у разі ви­никнення надзвичайних ситуацій:

3.1. Створення матеріального, продовольчого і фінансового резерву для життєзабезпечення працюючого персоналу суб'єкта господарської діяльності на випадок виникнення надзвичайних ситуацій.

3.2. Створення резерву рухомих і стаціонарних дизельних електростанцій для систем життєзабезпечення суб'єкта господар­ської діяльності.

3.3. Підготовка систем життєзабезпечення суб'єкта господар­ської діяльності для сталого функціонування в умовах надзви­чайних ситуацій.

24 Забезпечення готовності сил ЦО для дій в умовах надзвичайних ситуацій техногенного, природного та екологічного характеру:

4.1. Створення і підтримка в готовності до дій в умовах над­звичайних ситуацій сил ЦО.

4.2. Організація всіх видів забезпечення діяльності сил ЦО.

4.3. Створення резерву витратних ресурсів матеріального за­безпечення сил ЦО.

5. Удосконалення системи управління, оповіщення і зв'язку цивільної оборони суб'єкта господарської діяльності:

5.1. Удосконалення і розвиток системи пунктів управління:

а) нове будівництво пунктів управління (у місцях постійної дислокації);

б) нове будівництво заміських запасних пунктів управління;

в) поточний ремонт запасних пунктів управління.

5.2. Оснащення запасних пунктів управління сучасними засобами зв'язку і оповіщення працюючого персоналу суб'єкта господарської діяльності, організація їх експлуатації:

а) придбання засобів зв'язку;

б) придбання засобів оповіщення;

в) створення рухомого пункту управління;

г) організація та проведення поточного ремонту засобів зв'язку та оповіщення працюючого персоналу суб'єкта господарської діяльності.

31 Екологічні небезпеки як наслідок недалекоглядної діяльності людства, надмірного втручання в природне середовище обумовлені забрудненням середовища, зміною параметрів біосфери, що викликає небезпеки ЖД локального і глобального масштабу: кислотні дощі, парниковий ефект, озонові діри та ін.

Надзвичайна екологічна ситуація (далі НЕС) — надзвичайна ситуація, при якій на окремій місцевості сталися негативні зміни в навколишньому природному середовищі, що потребують застосування надзвичайних заходів з боку держави. До таких змін належать втрата, виснаження чи знищення окремих природних комплексів та ресурсів внаслідок надмірного забруднення довкілля, руйнівного впливу стихійних сил природи та інших факторів, що обмежують або виключають можливість життєдіяльності людини та проведення господарської діяльності в цих умовах.

Основними принципами регулювання правового режиму в зоні надзвичайної екологічної ситуації є:

— пріоритет захисту життя та здоров'я людей;

— непорушність конституційних прав і свобод людини та громадянина;

— комплексність заходів, спрямованих на нормалізацію екологічного стану;

— забезпечення населення достовірною інформацією про стан довкілля, можливу загрозу для життя та здоров'я людей і про виконання заходів, спрямованих на нормалізацію екологічного стану;

— невідворотність відповідальності осіб, винних у виникненні або ускладненні надзвичайної екологічної ситуації.

Екологічні надзвичайні ситуації тісно пов'язані з такими чинниками, як національна безпека та надзвичайний стан. Проте за своїм змістом вони більш широкі, ніж НЕС, оскільки охоплюють не лише екологічну, але й інші сфери людської діяльності. Їх регламентація здійснюється спеціальними нормативними актами: Законами України «Про надзвичайний стан», «Про правовий режим надзвичайного стану», «Про основи національної безпеки України», «Про об'єкти підвищеної небезпеки» та ін. Водночас ці акти містять також приписи, що стосуються надзвичайних екологічних ситуацій.

Підставами для оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації є:значне перевищення гранично допустимих норм показників якості навколишнього природного середовища, визначених законодавством;виникнення реальної загрози життю та здоров'ю великої кількості людей або заподіяння значної матеріальної шкоди юридичним, фізичним особам чи довкіллю внаслідок надмірного забруднення навколишнього природного середовища, руйнівного впливу стихійних сил чи інших факторів; негативні зміни, що сталися в навколишньому природному середовищі на значній території, які неможливо усунути без застосування надзвичайних заходів з боку держави;негативні зміни, що сталися в навколишньому природному середовищі, які суттєво обмежують або виключають можливість проживання населення і проведення господарської діяльності на відповідній території;значне збільшення рівня захворюваності населення внаслідок негативних змін у навколишньому природному середовищі. Окрема місцевість України оголошується зоною надзвичайної екологічної ситуації Президентом України за пропозицією Ради національної безпеки і оборони України або за поданням Кабінету Міністрів України. Відповідний Указ Президента України затверджується Верховною Радою України протягом двох днів з дня звернення Президента України. Кабінет Міністрів України вносить подання про оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації на підставі пропозицій центрального органу виконавчої влади, до відання якого віднесені питання екологічної безпеки, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування або за власною ініціативою.Указ Президента України про оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації негайно доводиться до відома населення через засоби масової інформації та систему оповіщення цивільної оборони.Зона надзвичайної екологічної ситуації — окрема місцевість України, на якій виникла надзвичайна екологічна ситуація. Правовий режим зазначеної зони — це особливий правовий режим, який може тимчасово запроваджуватися в окремих місцевостях у разі виникнення надзвичайних екологічних ситуацій і спрямовується на попередження людських і матеріальних втрат, відвернення загрози життю і здоров'ю громадян, а також усунення негативних наслідків надзвичайної екологічної ситуації.Запровадження відповідного правового режиму передбачає виділення державою та/або органами місцевого самоврядування додаткових фінансових та інших матеріальних ресурсів, достатніх для нормалізації екологічного стану та відшкодування нанесених збитків, запровадження спеціального режиму поставок продукції для державних потреб, реалізацію комплексних та цільових програм громадських робіт.За наявності достатніх підстав у межах зони надзвичайної екологічної ситуації може бути введено правовий режим надзвичайного стану в порядку, встановленому Законом України «Про правовий режим надзвичайного стану».Відповідно до Закону України «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру» за характером походження, масштабами поширення та наслідками визначаються: аварії, катастрофи.Аварія — небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила загибель людей або створює на об'єкті чи окремій території загрозу життю та здоров'ю людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.Катастрофа — велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких наслідків. На відміну від аварії, катастрофа може бути техногенного, природного або іншого характеру.Зони НЕС — офіційно оголошені території, на яких вони склалися. У рішенні компетентного державного органу про оголошення відповідної зони екологічно небезпечною має бути зазначено ступінь небезпеки й показаний вид зони.Класифікація цих зон, їх статус і правові наслідки, що випливають із факту віднесення територій до встановлених категорій, у тому числі стосовно компенсацій і пільг громадянам, що мешкають або перебувають тимчасово в їх межах, визначається законодавством України. Така класифікація проводиться за різноманітними ознаками: джерелами виникнення, наслідками, масштабами, ступенем небезпеки, залежно від причин виникнення тощо. До класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій законодавець відносить: опис ознаки (короткий опис ситуації, випадку, події, пригоди, аварії, явища); одиницю виміру показника ознаки; порогове значення показника ознаки тощо.Залежно від місцезнаходження джерела виникнення НЕС можна поділити на внутрішні і зовнішні. Внутрішні НЕС — джерело безпосередньо розташоване на території України, зовнішні — за її межами.Залежно від причин виникнення можна виділити чотири групи НЕС: техногенного, природного, соціально-політичного й військового характеру.Для забезпечення організації взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій у процесі вирішення питань, пов'язаних з НЕС та ліквідацією їх наслідків, законодавством здійснюється класифікація за їх рівнями: державного, регіонального, місцевого або об'єктового рівня. Для визначення рівня НЕС встановлюються такі критерії: територіальне поширення та обсяги технічних і матеріальних ресурсів, що необхідні для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації; кількість людей, які постраждали або умови життєдіяльності яких було порушено внаслідок надзвичайної ситуації; розмір заподіяних (очікуваних) збитків.Залежно від ступеня небезпеки, складності екологічного стану, наслідків НЕС у науковій літературі іноді виділяються: критичні, гострокритичні, кризові й катастрофічні ситуації.За наслідками НЕС можна класифікувати на незворотні, тривалі, тимчасові й суттєві. Масштаби наслідків НЕС визначаються на основі експертної оцінки, прогнозу або результатів модельних експериментів, проведених кваліфікованими експертами.За ступенем гостроти виділяють реальні та потенційні НЕС, за швидкістю розвитку — на ситуації, що протікають стрімко, швидко або слабко.

30Біологічні фактори небезпеки. Загальна характеристика біологічних об’єктів.Одним із видів небезпек виступають біологічні речовини – це збудники інфекційних захворювань. До них належать різні види мікроорганізмів – бактерії, віруси, грибки тощо. Характерними властивостями цих речовин є: висока ефективність зараження людей; здатність викликати захворювання у результаті контакту здорової людини із хворою або з певними зараженими предметами;наявність певного інкубаційного періоду, тобто з моменту зараження до прояву певного захворювання (від декількох годин до десятків днів) певні труднощі з визначенням окремих видів збудників;здатність проникати в негерметизовані приміщення, інженерні споруди і заражати в них людей тощо.

В організм людини збудники інфекцій можуть потрапляти багатьма шляхами:

– через верхні дихальні шляхи (повітрям);

– через шлунково-кишковий тракт (повітряно-капельним);

– через проникнення у кров (в основному передаються кровоносними паразитами);

– через шкіру;

– через слизові оболонки.

Основними інфекційними захворюваннями в наш час вважають: чуму, сибірську язву, сап, холеру, лихоманку, віспу, ботулізм, грип тощо. Проникаючи у внутрішні органи людини, збудники інфекційних захворювань можуть викликати різні розлади як клінічного, так і анатомічного характеру. Деякі із збудників захворювань можуть спричиняти інфекційні хвороби через харчі (воду, молоко, продукти), вживаючи які, людина хворіє. Поширенню багатьох інфекцій сприяють і комахи, а також недотримання правил особистої гігієни.

Дуже велика кількість інфекційних захворювань передається через дихальні шляхи. Збудники цих захворювань паразитують на слизових оболонках носа, горла, гортані, тобто на слизових так званих верхніх дихальних шляхах. Під час спілкування хворого із здоровою людиною збудник захворювання передається під час розмови – з носа і рота найдрібніші частки слизу розбризкуються і внаслідок цього відбувається ураження здорової людини. Патогенні мікроорганізми легко проникають у верхні дихальні шляхи здорової людини. Внаслідок цього відбувається поширення епідемій, особливо в місцях скупчення людей. Боротьба з цими захворюваннями ведеться шляхом ізоляції хворих людей, за допомогою правил особистої гігієни та безпеки, а також при використанні різних видів гігієни. Під час кров’яних інфекцій, що передаються в момент укусу комахами, необхідно використовувати такі засоби, як ізоляція інфікованих людей, їх лікування, захист неінфікованих людей від укусів комах, знищення збудників інфекційних захворювань тощо.Якщо хворий уражений інфекцією зовнішніх покривів, то його необхідно повністю ізолювати, створити замкнене коло передачі інфекцій, зробити родичам та близьким потерпілого в момент ураження певні види щеплення. Патогенність – здатність живих істот (як правило, мікроорганізмів) викликати захворювання інших організмів.Отруйні рослини. Близько 700 видів рослин можуть викликати важкі чи смертельні отруєння людей. Токсичною речовиною отруйних рослин є різні сполуки, що належать переважно до алкалоїдів, глюкозидів, кислот, смол, вуглеводнів тощо (див. табл. 10). За ступенем токсичності рослини поділяють на:n отруйні (біла акація, бузина, конвалія, плющ тощо);n сильноотруйні (наперстянка, олеандр тощо);n смертельно отруйні (білена чорна, беладона, дурман звичайний). Патогенні організми Особливу небезпеку для здоров’я становлять патогенні організми – збудники хвороб людей, тварин, рослин, а також токсини – продукти життєдіяльності деяких мікробів. Залежно від розмірів, будови та властивостей ці організми поділяються на бактерії, віруси, рикетсії, гриби тощо. Розглянемо характеристику цих представників

33 Соціальні небезпеки: алкоголізм, тютюнокуріння

Формування засад ринкової економіки (перехідний період) створило в Україні принципово нову соціальну та економічну ситуацію. Зараз все більшого значення набуває поділ суспільства за рівнем та джерелом багатства, наявністю чи відсутністю приватної власності. Саме прибуток і форма його отримання стають головним структуро творчим чинником українського суспільства, що свідчить про становлення в Україні ринкових відносин та первинного капіталізму. Водночас набувають сили і негативні чинники: сформування нової соціальної диференціації та відповідних критеріїв її оцінки свідчить про нездорові відносини у суспільстві; надто різкий поділ на бідних та багатих; процеси збіднення та збагачення мають деформований характер.За таких обставин різко зростають форми та розміри соціальних відхилень (злочинність, самогубство, наркоманія, проституція тощо). Ці та багато інших форм збоченої поведінки в умовах занепаду системи соціального контролю стали загрозливими для суспільства.Алкоголь -- висококалорійний продукт, швидко забезпечує енергетичні потреби організму. А в пиві і сухих виноградних винах до того ж є цілий набір вітамінів та ароматичних речовин.Усе це правильно, але алкоголь ніколи не може бути корисною речовиною і лише тимчасово призводить до вдаваного поліпшення стану.Алкогольні напої паралізують діяльність абсолютно всіх органів люди-ни. Як і нікотин, алкоголь -- наркотик, до якого швидко звикають і не задовольняються малими дозами.Стадії розвитку алкоголізму мають певну закономірність. Перший прийом викликає захисну реакцію -- адже організм прийняв отруту. Це можуть бути нудота, блювання, головний біль, запаморочення і таке інше. Ніяких приємних відчуттів при цьому не виникає. Однак при повторних прийомах алкоголю настає ейфорія, а захисна реакція поступово слабшає. З часом стан ейфорії стає для людини потребою, і вона вже не може обходитись без алкогольних напоїв. Внаслідок неодноразових прийомів алкоголю залежність від нього постійно зростає, при відсутності алкоголю людина починає відчувати хворобливий стан, який дуже важко переноситься. Різко знижується працездатність, виникає головний біль, тремтять кінцівки, людину морозить -- це характерні симптоми абстинентного синдрому (алкогольне похмілля). У такому стані найкраще знімає головний біль по-вторний прийом алкоголю, а це тільки закріплює залежність людини від нього. Поступово ця залежність перетворюється на нестримний потяг негайно, якомога швидше знайти і прийняти наркотик. У потязі добути алкогольний напій хворий йде на будь-які дії, зокрема злочинні, готовий зняти з себе останній одяг, все винести з дому. І ніхто в більшості випадків не проводить паралелі між власним досвідом вживання невеликих доз алкоголю з наступною деградацією, перетворенням на людину з важкою алкогольною залежністю.Отже, що таке хронічний алкоголізм? За визначенням ВООЗ, це вимушене вживання спиртних напоїв, зумовлене психічною та фізичною залежністю від алкоголю, настанням психічних та фізичних розладів при раптовому припиненні потрапляння спирту в організм (синдром похмілля). При подальшому розвитку хвороби з'являються розлади діяльності основних органів та психіки.Чим відрізняється п'янство від алкоголізму? Різниця між ними тільки в кількості випитого: п'янство є початковою стадією хворобливого стану -- алкоголізму, який розвивається внаслідок непомірного та систематичного вживання спиртних напоїв.У нашому організмі не має жодного органу, на який би алкоголь не діяв негативно. Незначна кількість його осідає в порожнині рота, далі -в системі травлення: в шлунку -- близько 20% і в кишечнику -- близько 80%. Вже через 5 хвилин після вживання спиртного алкоголь виявляється в крові, а через 2 години всмоктується повністю. Алкоголь всмоктується досить швидко в кров, яка розносить його по всьому організму. Але розподіляється алкоголь в різних тканинах організму нерівномірно і, як встановлено, основна його доза всмоктується в мозок.Близько 10% прийнятого алкоголю виділяється з організму з повітрям, сечею. Алкоголь, який всмоктався, поступово руйнується, однак деяка частина його фіксується тканинами і виводиться з організму дуже повільно протягом 2-3 тижнів. Як і інші отруйні речовини, алкоголь знешкоджується в печінці. Беручи участь у знешкодженні спирту, печінка сама зазнає його шкідливої дії. Алкоголь викликає запальну реакцію в клітинах печінки, вони зневоднюються, зморщуються, ущільнюються і гинуть. Відбувається часткова заміна цих клітин щільними сполучнотканинними рубцями. Таким чином алкогольний гепатит (запалення печінки) переходить у грізне необоротне захворювання, яке називається цирозом. Живіт збільшується через утворення водянки черевної порожнини. Розвивається загальне отруєння організму, і людина гине.

Зловживання алкоголем призводить до психічних розладів. Найчастіше трапляються такі психічні розлади, як біла гарячка, алкогольний галюциноз, алкогольне марення, епілепсія.П'янство та алкоголізм завдають великої економічної, соціальної та моральної шкоди суспільству. Люди, які п'ють, частіше хворіють, допускають брак в роботі, через них стаються аварії і травми (20% побутового і 46% вуличного травматизму).Через провину п'яних водіїв все частіше трапляються дорожньо-транспортні пригоди (72,5%). Важким соціальним наслідком алкоголізму є його тісний зв'язок зі злочинністю -- 96% правопорушень здійснюється особами в стані алкогольного сп'яніння. Тютюнокуріння. Сьогодні смертність населення України визначається передусім неінфекційними захворюваннями, тісно пов'язаними з широким розповсюдженням факторів ризику, які характерні для поведінки людини. Серед них тютюнокуріння -- основна причина передчасної смерті, якій можна запобігти. Тютюн -- фактор ризику більш ніж 25 хвороб.Зараз можна говорити про епідемію куріння. В Європі курить близько половини дорослого населення. Характерно, що спостерігаються дві тенденції: різке зниження куріння в розвинених країнах та збільшення в відстаючих. Так, у США понад ЗО мільйонів осіб кинули курити (за останні роки). Нині в США курить лише чверть дорослого населення. Водночас у відстаючих країнах за останні 25 років кількість курців збільшується, що за підрахунками спеціалістів призведе до того, що в найближчі 20-30 років щорічно від хвороб, пов'язаних з курінням, буде вмирати більше 7 мільйонів осіб.Україна випереджає більшість країн Європи за кількістю курців. У нас курять 12 мільйонів громадян -- це 40% населення працездатного віку. З них 3,6 мільйона жінок і 8,4 мільйона чоловіків. Курить кожна третя-четверта жінка репродуктивного віку (20-39 років). За даними експертів ВООЗ, ця шкідлива звичка викликає в Україні 100-110 тисяч смертей щорічно. Дорослий курець викурює в середньому 1650 цигарок за рік.Дія тютюну прихована, тому це особливо підступний і небезпечний ворог. Тяжкі захворювання спостерігаються не відразу, вони виникають поступово й непомітно. Коли ж зміни в організмі стають очевидними, тобто з'являються різні хронічні захворювання, люди пояснюють це чим завгодно, тільки не курінням, оскільки від початку систематичного вживання тютюну до появи перших ознак хвороби минає більш-менш тривалий строк.Нікотин -- одна з найсильніших рослинних отрут, основна складова тютюнового диму. Отруйність нікотину відчув кожний, хто взяв у рот першу в житті цигарку або сигарету. Ніхто не може докурити першої сигарети до кінця, цьому заважають запаморочення і нудота. Тому, хто починає курити, зазвичай дуже гидко, він не дістає ніякого задоволення, але бажання «не спасувати» змушує його курити знову. Поступово організм пристосовується до нікотину, і куріння не викликає таких неприємних відчуттів, хоча отруєння організму триває.Шкідлива дія тютюну не обмежується нікотином. До складу тютюнового диму входить близько ЗО отруйних речовин: аміак, синильна кислота, сірководень, чадний газ, радіоактивні речовини, тютюновий дьоготь тощо.Вчені встановили, що куріння -- один з основних чинників, який призводить до того, що розвивається рак легень. Куріння збільшує ризик захворіти не тільки на рак легень, а й на злоякісні новоутворення інших органів: язика, гортані, стравоходу, сечового міхура.Тютюн негативно впливає на серцево-судинну систему, репродуктивні органи. Так, французькі лікарі науково-дослідного центру Парижа встановили, що у 8 з 10 випадків імпотенція виникає через звуження кровоносних судин, викликаних курінням. Заданими вчених, 50% обстежених курців в тій чи іншій формі страждають на імпотенцію. Статева функція відновлюється, коли людина припиняє отруєння свого організму тютюном.Абсолютно неприпустимо курити вагітним жінкам. Тютюнові отрути не затримуються плацентою, а вільно проникають у кров плоду. Як ми вже говорили, нікотин звужує судини, тому плід одержує менше поживних речовин і кисню, ніж потрібно. Медицина також застерігає: у жінок, які курять, недоношені та мертві діти народжуються у 2-3 рази частіше, ніж у тих, що не курять, а новонароджені діти здебільшого мають масу тіла на 100-200 г меншу від маси тіла новонароджених, матері яких не курять.

Дівчатам треба твердо запам'ятати, що від куріння жінка швидше старіє, раніше з'являються зморшки на обличчі, жовтіють зуби, неприємно тхне з рота, грубіє голос.Згубна дія тютюну не обмежується змінами в організмі курця. У закритому приміщенні під час куріння скупчується велика кількість тютюнового диму. Перебуваючи в цьому приміщенні, його вдихають і люди, які не курять. Підраховано, що людина, яка перебуває протягом години в накуреному приміщенні, вдихає стільки тютюнового диму, мовби викурила чотири сигарети. Слід зазначити, що пасивний курець потрапляє у такий же стан, що й курець. У людини, яка довгий час перебувала в накуреному приміщенні, з'являються ознаки нікотинової інтоксикації (отруєння): виникає головний біль, нудота, кволість.Хоча про шкідливий вплив куріння на організм багато говориться в медичних закладах, школах, пресі, люди все одно курять. Чому?До нікотину дуже швидко звикають. Причина -- в дії нікотину на організм людини. Складові тютюнового диму всмоктуються в кров і розносяться нею по всьому організму. Через 2-3 хвилини після вдихання диму нікотин проникає всередину клітин головного мозку та ненадовго підвищує їх активність. Разом з цим короткострокове розширення судин мозку та вплив аміаку на нервові закінчення дихальних шляхів суб'єктивно сприймаються курцями як свіжий приплив сил або своєрідне відчуття заспокоєння. Однак через деякий час цей стан зникає, відбувається звуження судин мозку і зниження його активності. І щоб знову відчути піднесення, курець тягнеться за цигаркою. Тому нікотин вважається наркотичною речовиною. Це своєрідний наркотик, який дає людині певний короткочасний допінг.

30ПРИРОДНІ НЕБЕЗПЕКИ

(землетруси, зсуви) Зсув (обвал). Уражаючі фактори зсуву (обвалу). Типові моделі поведінки при виникненні зсувів (обвалів).Зсув — це ковзаюче переміщення мас гірських порід униз по схилу під дією влас­ної ваги.Зсуви найчастіше виникають на берегах річок і водойм, на гірських схилах. Зсуви мають місце на схилах із крутизною 20° і більше в будь-яку пору року. Основна при­чина зсувів — надлишкове насичення глиняних порід підземними водами. До інших причин виникнення зсувів належать: ослаблення порід унаслідок вивітрювання, пере-зволоження ґрунту опадами, нерозумна господарська діяльність людини. Зсуви вини­кають також під час землетрусів і вивержень вулканів.Зсуви відбуваються з різними швидкостями (повільні, середні, швидкі). Швид­кість повільних переміщень порід складає декілька десятків сантиметрів за рік, серед­ніх — декілька метрів за годину або добу, швидких — десятки кілометрів за годину і більше. До швидких переміщень належать зсуви-потоки, коли твердий матеріал змішується з водою. Зсуви можуть руйнувати населені пункти, знищувати сільськогосподарські угід­дя, створювати небезпеку для трубопроводів, ліній зв'язку, електропередач тощо. Крім того, вони можуть перегородити долину, створити завальне озеро і сприяти утворенню паводків. Наприклад, у 1911 р. на Памірі сильний землетрус викликав гігантський зсув. Сповзло близько 2,5 млрд. м3 гірської породи. Був завалений кишлак Усой із його 54 мешканцями. Зсув перегородив долину річки Мургаб і створив зава­льне озеро, яке затопило кишлак Сараз. Висота цієї природної дамби досягла 300 м, максимальна глибина озера — 284 м, довжина — 53 км. Зсув 1961 р. у житловому масиві Києва (Куренівка) призвів до значної кількості людських жертв. Радянська влада замовчувала цей факт. Зсувні процеси відбуваються і зараз у м. Чернівці.Для боротьби зі зсувами створюються берегоукріплювальні і дренажні споруди, схили гір закріплюються забитими палями, насадженням рослинності.При загрозі зсуву населення евакуюється з небезпечних районів. У випадку опо­віщення про початок зсуву або при перших ознаках його появи потрібно негайно залишити житло і швидко вийти в безпечне місце.Обвал — раптове обрушення гірських порід і переміщення їх униз по схилу від дії сил тяжіння.Відбуваються обвали внаслідок ослаблення цільності (зв'язності) порід у резуль­таті вивітрювання, діяльності поверхневих і підземних вод, землетрусів, неправильно­го проведення земляних робіт при будівництві споруд тощо.Найчастіше обвали трапляються на крутих схилах гір, берегах морів і річок. У ре­зультаті значних обвалів у долинах річок утворюється озеро (наприклад, озеро Ріца на Кавказі). До різновидів обвалів також належать каменепади, обвали ґрунту й обру­шення льодовиків.Доволі поширені каменепади на схилах із крутизною 30° і більше. Розміри пада­ючого каміння незначні, загальний об'єм каменепаду не перевищує десятків кубічних метрів. Каміння переміщується стрибками зі швидкістю 150—200 км на годину. Удар каменю діаметром 20 см і більше смертельний для людини. Найбільші каменепади виникають у результаті сильних злив.Каменепади найбільш небезпечні на автомобільних дорогах, розташованих у кру­тосхилих ущелинах.Обвали ґрунту відрізняються від каменепадів більшим об'ємом і купчастістю. Це змінює характер його руху. До руху залучається повітря, тіло обвалу набуває обтічної форми і проходить значну відстань. Швидкість такого обвалу може досягати 300 км на годину.Обвали льодовиків виникають в основному від землетрусів. Потік, який виникає після обвалу, можна віднести до лавин або зсувів чи селів.Землетрус починається з розриву і переміщення гірських порід в якомусь місці у глибині Землі. Це місце називається вогнищем землетрусу, або гіпоцентром. Глибина його звичайно буває не більше 100 км, але інколи доходить до 700 км. Інколи вогнище землетрусу може бути і на поверхності землі. В таких випадках, якщо землетрус сильний, мости, дороги, будинки і інші спорудження виявляються розірваними і зруйнованими.Частина землі, в межах якої на поверхні, над вогнищем, сила підземнихпоштовхів доходить найбільшої величини, називається епіцентром.В одних випадках пласти землі, розміщених по сторонах розлому, рухається один на одного. В інших – земля по одну сторону розлому опускається, утворюючи скидання. В місцях де вони пересікають річні русла, появляються водоспади. Зведення підземних печер розтріскуються і обвалюються. Буває, що після землетрусу великі частини землі прибори фіксують близько 100 000 землетрусів щорічно.Удар викликає стрясіння шарів гірських порід навкруги вогнища, розходячи у вигляді хвиль, так як і хвилі розходяться від кинутого у воду каміння. Але вода швидко заспокоюється, і навіть після самої більшої бурі на її поверхні не залишаючи ніяких слідів. На земній поверхності стрясіння не завжди проходять безслідно. Від дуже сильних струсів поверхності землі може вигинатися.Більшість руйнувань від землетрусів звичайно відбувається у не стійких гірських породах.Побудови при сильних підземних штовхань руйнуються за декілька секунд. Катастрофічні землетруси рідко дають більше 2-3 коротких, але сильних поштовхів. Тільки слабкі, вже безпечні повторні поштовхи ще довго тривожать зляканих жителів. Звичайно, чим дальше від епіцентру, тим слабкіше трясіння ґрунту. На великих відстанях воно зовсім не замітне.Нерідко вогнище землетрусу ховається під морським дном, і на море створюються великі хвилі. Наприклад, під час Лісабонського землетрусу в 1755 р. на берег Португалії обвалилася хвиля висотою 12м, а сильне хвилювання спостерігалося навіть у берегів Південної Америки, по іншу сторону Атлантичного океану. Більшість підземних поштовхів дуже слабо, і про них знають тільки сейсмологи – учені, які спеціально вивчають поштовхи землі. Катастрофи, типу Месинської чи Каліфорнійської, бувають досить рідко. Силу землетрусу визначають балами.Надзвичайні ситуації у мирний час можуть виникати внаслідок виробничих аварій, катастроф, стихійних лих, диверсій, або факторів воєнно-політичного характеру.Виробнича аварія – раптова зупинка роботи чи порушення процесу виробництва на промпідприємстві, транспорту та ін. ОНГ, що може призвести до пошкодження чи знищення матеріальних цінностей.
Катастрофа – раптова дія, подія, що спричинила трагічні наслідки. Катастрофа супроводжується руйнуванням будинків, різних споруд, знищенням матеріальних цінностей і загибеллю людей.Аварії і катастрофи можуть бути на залізниці, повітряному чи водному транспорті, а також в результаті обвалу при будівництві і монтажі споруд та конструкцій різних об?єктів. Розрізняють такі основні ричини виробничих аварій і катастроф:
-порушення технологічної дисципліни,
- невиконання правил техніки безпеки,
- дефекти, допущені при проектуванні і будівництві,
- порушення технології виробництва і правил експлуатації,
- стихійні лиха.
За своїм характером виробничі аварії можуть бути досить різноманітними. Перш за все, вирізняються НС мирного і воєнного часу. До найтиповіших чинників ураження людей відносять:
- вибухи, що призводять до руйнування будівель, споруд і гибелі людей,
- інтенсивні пожежі,
- ураження людей електричним струмом,
- ураження людей отруйними речовинами і газами,
- при аваріях на АЕС – радіоактивне зараження місцевості, пожежа.

36 Серед завдань цивільної оборони першочерговою є своєчасність, надійність оповіщення населення про лихо, що насувається. Як населення дізнається про загрожуючу йому небезпеку? Як оперативно і повно інформувати людей про обстановку, що склалася? Адже від цього залежить успіх справи.

Тривалий час у цивільній обороні застосовувалися чотири сигнали. Люди знали, наприклад, якщо звучить сирена, - це сигнал оповіщення цивільної оборони "Повітряна тривога!", що попереджує про безпосередню загрозу нападу з повітря. У такому випадку населення повинно було негайно залишити свої квартири, робочі місця, транспортні засоби і укритися у захисних спорудах.

У житті ж (при плановому або раптовому спрацюванні територіальних систем опові-щення) реакція людей була різна. Одні не звертали на звук уваги, інші губилися і не знали, що робити. Керівники підприємств починали телефонувати у територіальні органи управління цивільної оборони і уточнювати, що сталося, замість того, щоб дати команду на укриття людей у захисних спорудах. Не було сигналів про стихійне лихо, що наближується, про аварію.Думається, варто згадати, що за старих часів, коли десь траплялася біда або комусь загрожувала небезпека, народ, почувши дзвони або набат, збирався на схід, дізнавався про те, що трапилось, і приймав рішення по боротьбі з загрожуючою небезпекою.Так і тепер, не можна залишати людей у незнанні, вони повинні знати обстановку, і тільки тоді можна розраховувати на розумні і свідомі дії, боротися з панікою і іншими негативними явищами. Це збереже життя багатьом тисячам людей.Тому у кінці 1988 року був переглянутий і змінений порядок оповіщення населення в надзвичайних ситуаціях.Як можна у випадку небезпеки швидко оповістити людей, де б вони не знаходились?Було вирішено використовувати сирени. Тому тепер завивання, преривчасті гудки під-приємств, транспортних засобів означають новий попереджувальний сигнал оповіщення цивільної оборони "УВАГА ВСІМ!" (а не "Повітряна тривога!").Почувши його, не губіться. Негайно ввімкніть на роботі, удома радіо, радіотрансляційні і телевізійні приймачі для прослуховування екстреного повідомлення місцевих органів влади або територіальних органів управління ЦО.Щоб проінформувати про загрожуючу небезпеку тих, у кого немає радіо і телевізора, а також тих, хто працює у полі, у лісі, на будівництвах і в інших віддалених місцях, вико-ристовують телефон, пересувні гучномовні установки, посильних на мотоциклах і кінних.

Основний засіб оповіщення населення - передача повідомлення по радіо і теле-баченню.

Відповідальність за організацію і здійснення своєчасного оповіщення населення і дове-дення до нього необхідної інформації покладена на відповідальні територіальні органи управління ЦО.

Крім того, у цілях скорочення строків доведення інформації про загрозу радіоактивно-го і хімічного зараження, катастрофічного затоплення до населення, що знаходиться на потенційно небезпечних об'єктах і безпосередньо поблизу них, а також у транспортних засобах, рішенням начальників ЦО оповіщення вказаного населення може бути покладене на начальників ЦО відповідних об'єктів і транспортних засобів. При цьому передбачає-ться можливість оповіщення вказаного населення також і територіальними органами.

Інформація передається протягом 5 хвилин після подачі звукових сигналів (сирени, гудки і т.ін.).

Вислухавши це повідомлення управління (відділу) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення області (району, міста), кожний повинен діяти без паніки і метушні у відповідності з отриманими вказівками.Розглянемо варіант аварії, наприклад, із викидом хлору чи аміаку.Хлор досить широко застосовується у народному господарстві. Його використовують для відбілювання тканин, при виробництві целюлози і паперу, виготовленні різних видів каучуку (резини), для знезараження води на водопровідних станціях і як засіб дезинфекції.

Аміак зустрічається там, де працюють холодильні установки (м'ясопродукти, рибокон-сервні, нафтопереробні заводи), при виробництві добрив і іншої хімічної продукції. Треба врахувати, які підприємства є у місті, чи є там сильнодіючі речовини. Приблизні варіанти текстів повідомлень управління (відділу) з питань НС та ЦЗН населенню у надзвичайних ситуаціях.

Отже, у місті прозвучали сирени, жителі ввімкнули приймачі, телевізори і почули повідомлення

Поиск по сайту: