Принцип сезонності

Лекція 4 (2 год)

Тема: «Зміст і особливості структурування навчального матеріалу

З природознавства»

План

1. Курс «Природознавство» як навчальний предмет.

2. Принципи побудови змісту шкільного природознавства.

3. Характеристика програми з природознавства початкової школи.

4. Міжпредметні зв’язки природознавства.

Література

1. Андрусенко І. Особливості навчання природознавства у 1 класі // Поч. шк. – 2012. - № 9. – С.6 – 9. (№ 1)

2. Грущинська І. Реалізація сезонного принципу вивчення природознавства у 2 класі // Поч. шк. – 2013. - № 9. – С.33 – 36. (№ 50)

3. Державний стандарт початкової загальної освіти. Освітня галузь “Природознавствоˮ // Поч.шк. - 2011. - № 7. - С. 4-5, 14-15. (№ 53)

4. Методичні рекомендації щодо організації навчального процесу у 2-х класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2013/2014 н.р. // Поч. школа. – 2013. − № 8. – С. 1 – 11. (№ 74)

5. Навчальні програми для загальноосвітніх навч.закл. із навчанням українською мовою. 1-4 класи. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2012. – 392 с.(№ 76)

6. Савченко О.Я. Компетентнісна спрямованість нових навчальних програм для початкової школи // Поч. шк. – 2012. - № 8. – С.1 – 6. (№ 89)

7. Щербакова Л. Особливості організації навчально-виховного процесу в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2012/13 навчальному році // Поч. шк. – 2012. - № 7. – С.1 – 22. (№ 102)

Природознавство» як навчальний предмет.

Навчальний курс «Природознавство» реалізує зміст однойменної галузі Державного стандарту початкової загальної освіти і охоплює такі змістові лінії:

- «Об'єкти природи»;

- «Взаємозв'язки у природі»;

- «Земля — планета Сонячної системи»;

- «Україна на планеті Земля»;

- «Рідний край»;

- «Охорона і збереження природи»;

- «Методи пізнання природи».

Відповідно до базового навчального плану предмет «Природознавство» вивча­ється з 1 по 4 клас по дві години на тиждень у кожному класі. Загальний обсяг навчального часу становить 270 годин, із них 18 — резерв, який може бути використаний учителем на власний розсуд для організації екскурсій, проектної та до­слідницької діяльності учнів, роботи з додатковими джерелами інформації тощо.

Принципи побудови змісту шкільного природознавства.

Зміст природознавства і його структурування визнача­ються загальнодидактичними принципами (гуманізації; особистісно зорієнтованого навчання; науковості; наступ­ності виховного й розвивального навчання; забезпечення позитивної мотивації учіння; створення умов для самореалізації кожного учня; розвитку його творчої самостійності та соціальної активності, доступності виучуваного матеріалу учнями певного віку, систематичності і послідовність викладу,наочності,свідомого засвоєння матеріалу, закріплення здобутих знань) і власне природничими або специфічними принципами (екологічний; краєзнавчий; українознавчий; планетарний; фенологічний або сезонності), що реалізуються в єдності.

Принцип сезонності

У результаті вивчення предмета „Природознавство ” у різних класах учні одержують знання про сезонні ознаки природи, які поглиблюють зв'язок предмету із життям. Зміни, що відбуваються у живій та неживій природі вони вивчають впродовж року під час уроків, позаурочної діяльності та екскурсій.

Впродовж усіх років навчання в початковій школі школярі проводять спостереження за змінами, що відбуваються в неживій природі, рослинному і тваринному світі та у праці людей; результати проведених спостережень фіксують у календарях спостережень та в класному календарі природи і праці людей.

У 1 класі відбувається первинне ознайом­лення учнів з природознавством як навчальним предметом та об'єктами його вивчення. Тому відомості про сезонні зміни мають пропедевтичний характер і подаються учням опосередковано у межах тем: «Світ у якому ти живеш» (екскурсія «Спостереження за осінніми змінами в живій та неживій природі»), «Світ неживої природи» (Сонце та його значення для життя на Землі), «Світ живої природи» (будова і життєві форми рослин, дикі і свійські тварини, окремі класи тварин).

У 2 класі навчальний зміст Програми повністю підпо­рядкований викладу навчального мате­ріалу відповідно до сезону і об’єднано в теми: «Вступ», „Природа восени”, „Природа взимку”, „Природа навесні”, „Природа влітку”.

Зміст кожної із цих тем висвітлюється за орієнтовною схемою:

1) назва пори року, її ознаки в неживій природі;

2) планування спостережень за природою;

3) вода, повітря, їх властивості та прояв цих властивостей у природі;

4) погода, народні прикмети про погоду;

5) прояв сезонних явищ у живій природі;

6) діяльність людини впродовж сезону.

Сезонні спостереження за природою, що прово­дяться у 2 класі, є фундаментом для вищого рівня пізнання природи, яке відбуватиметься у 3-4 і надалі у 5—6 класах.

У 3 класі під час вивчення теми «Рослини, тварини і середовища їх існування» учні одержують уявлення про пристосування організмів до зміни умов середовища, які пов’язані із сезонами.

У 4 класі уявлення учнів про час і простір значно розширюються. Це дає можливість почати викладання тем „Наша адреса у Всесвіті”, „Наша Батьківщина — Україна”, зокрема тем: „Обертання і рух Землі”, „Різноманітність природи України”, де вивчається природа зон країни в сезонному аспекті.

Поиск по сайту: