Характеристика структури і змісту програми з природознавства початкової школи

Основною метою предмета «Природознавство» є формування в учнів природознавчої компетентності. Відповідно до цього, навчальна програма з природознавства побудована на засадах особистісно зорієнтованої парадигми освіти, системного і компетентнісного підходів, що зумовлює відповідний відбір змісту і чітке визначення результативного складника його засвоєння.

Зміст програми має власнопредметну і компетентнісну спрямованість.

Взаємозв’язок між категоріями компетентнісного підходу (за О.Савченко) виглядає так:

Програмі передує пояснювальна записка, яка визначає мету і завдання предмета, містить аналіз її змісту.

Відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти будь яка навчальна програма, в тому числі і з природознавства має таку структуру:

1) різні рівні знання про природу і місце людини в ній (факти, уявлення, описи, поняття, явища, закономірності); способи пізнавальної і практичної діяльності;

2) способи навчальної діяльності (уміння і навички);

3) досвід творчої діяльності;

4) цінності.

Дана структура розгалужується на 2 частини: зміст навчального матеріалу та державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.

У колонці «Зміст навчального матеріалу» чітко зазначено матеріал для вивчення, тематику практичних і дослідних робіт, екскурсій, міні-проектів, творчих завдань.

Матеріал, який передбачений для вивчення чинною програмою охоплює систему знань про об’єкти неживої і живої природи, розкриває взаємозалежності між ним та природними угрупованнями, спрямовує практичну діяльність учнів, пов’язану з охороною природи та свого здоров’я. Особлива увага приділяється практичному спря­муванню змісту програми, на засто­сування набутих учнями знань у різноманітних життєвих ситуаціях. Насамперед це стосується правил поведінки серед природи, участі в доступній природоохоронній діяльності починаючи з 1-го класу (догляд за рослинами й тваринами, виготовлення годівничок для птахів та ін.).

Програма передбачає перше загальне знайомство з місцем людини в природі, зі значенням природи у житті та діяльності людини і впливом її на природу.

Значна увага у програмі 1 класу приділяється матеріалу про довкілля дитини, світ неживої та живої природи, рідному краю (своєму населеному пункту) та природі України. В учнів формується уявлення:

- про живу і неживу природу, способи пізнання довкілля;

- про рослини (дерева, кущі, трави; листяні і хвойні; дикорослі і культурні, кімнатні) і тварин (дикі і свійські; комахи, риби, птахи, звірі) своєї місцевості, значення їх у житті людини й охорону. Крім того, вони ознайомлюються із предметами і явищами неживої природи (сонцем, водою, повітрям, ґрунтом, гірськими породами), елементарними приладами природодослідника, проводять нескладні досліди і спостереження.

У 2-му класі спостереження учнів концентруються на змінах впродовж сезону. Діти спостерігають і відмічають зміни, які відбуваються в неживій природі, в житті рослин, тварин та праці людей. Значна увага приділяється питанню охорони природи, як умові охорони здоров’я людей, а також вирішенню пізнавальних завдань, роботі над дослідницькими практикумами і проектами.

У 3 класі зосереджується увага на вивченні предметів і явищ неживої природи, світу живої природи (рослин, тварин, грибів, бактерій, вірусів) залежно від умов середовища. Вивчаються окремі класи тварин (комахи, риби, птахи, звірі), їх поділ за способом живлення, формується уявлення про ланцюги живлення. Значна увага приділяється розв’язанню природоохоронних проблем.

При вивченні теми „Людина та її організм” наведені відомості про будову та фізіологічні процеси, що відбуваються в основних органах тіла людини. Звертається увага на заходи з гігієни й охорони здоров’я людини, з метою забезпечення здорового способу життя.

У 4 класі значна увага приділяється вивченню основ географічних знань у темі „Наша Батьківщина – Україна”. Тут компоненти неживої і живої природи розглядаються в межах України, а закономірні зв’язки встановлюються на рівні природних комплексів: природних зон України і природних угруповань рідного краю, чим забезпечується цілісне відображення природи у свідомості молодших школярів.

Вагомими для вивчення природознавства у початковій школі є теми «Материки і океани», «Наша адреса у Всесвіті», зміст яких фактично реалізує планетарний принцип структурування змісту курсу. Матеріал є заключною ланкою у ланцюгу розвитку природничо-наукової картини світу дитини: моє найближче оточення – рідний край – країна Україна – Україна на планеті Земля – Земля у Всесвіті.

Заключна тема − «Тіла та речовини» є пропедевтичною до теми «Тіла, речовини та явища навколо нас», яка в числі перших передбачена для вивчення у природознавстві 5 класу.

У колонці державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів, що враховують зміст і структуру предметних природничих компетентностей, передбачено, що наприкінці вивчення теми (залежно від класу) учень:

- Розпізнає (2-3 види гірських порід своєї місцевості)

- Знає (правила поведінки у природі)

- Описує (зовнішній вигляд, характерні особливості представників комах, риб, птахів, звірів)

- Розуміє (принцип дії сонячного годинника; значення квітів у житті людини)

- Застосовує (запропонований вчителем спосіб перевірки достовірної інформації)

- Висловлює (свої емоції від споглядання об’єктів природи)

- Визначає (сторони горизонту за компасом)

- Моделює (ситуації щодо збереження і захисту природи)

- Знаходить інформацію (у додаткових джерелах, готує доповідь)

- Складає (комп’ютерні презентації)

- Досліджує (причини забруднення ґрунту)

- Характеризує (природні зони, форму та рух Місяця)

- Оцінює (конкретні приклади поведінки у природі, власну діяльність)

Отже, зміст і структура предмету інтегрує природничі знання, дає змогу отримати цілісне багатомірне уявлення про свій край, свою Батьківщину й Землю як планету Сонячної системи, її природу, усвідомити свою роль у її збереженні і, як кінцевий результат, сформувати в учнів природознавчу компетентність.

Поиск по сайту: