Міжпредметні зв’язки природознавства

А) Міжпредметні зв’язки на уроках природознавства, української мови та літературного читання

У читанках і текстах граматичних вправ міститься багатий природознавчий матеріал, розуміння якого спирається на спостереження учнів у навколишньому середовищі. Програма з української мови та літературного читання для 1—4-х класів передбачає природознавчі теми, що безпосередньо пов’язані з веденням календаря природи і праці, з екскурсіями та предметними уроками: картини природи і праці людей у різні пори року; рослини; тварини; праця людей у місті і селі; наша місцевість (орієнтування на місцевості, особливості природи).

У 1-му класі вчитель повинен будувати свою роботу з української мови, спираючись на спостереження, які проводять діти.

Розглядаючи перші ілюстрації в букварі «Діти йдуть до школи», «На ланах — збирання врожаю», учням можна поставити ряд запитань:

1) — Коли все це відбувається?

— Восени.

2) — Чим осінь не схожа на літо?

— Стало холодніше, сонце рідше виглядає з-за хмар, менше гріє, багато похмурих днів, часто йдуть дощі. Листя жовтіє, опадає, птахи відлітають у вирій. Ідуть осінні роботи на городах, у полі, в саду, на пришкільній ділянці.

3) Саме тут можна пригадати з дітьми і характерні особливості літа.

— В яку пору року цвітуть рослини, спіють ягоди, збирають жито, заготовляють сіно?

— Це літо. Влітку всі ходять в легких платтях, жарко, сонце буває довго на небі, дуже гріє, ідуть теплі дощі, бувають грози.

Знання, набуті учнями на уроках літературного читання, необхідно поглиблювати, уточнювати на уроках природознавства. Так, наприклад, фрагменти поезії Г.Чубач (2 кл. «Черепаха Аха»), можна використати для актуалізації опорних знань на уроках з теми: „Світ живої природи”.

На перших уроках з природознавства учитель ознайомлює дітей із умовними знаками календаря («ясно», «хмарно», «похмуро»). У книгах для читання для 1-го класу є твори про пори року, які необхідно зіставити із щоденними результатами спостережень учнів, що повідомляються під час проведення фенологічних спостережень. При цьому потрібно з’ясувати ознаки сезону, наприклад, зими: стало холодно, почались морози, сонце рідко показується на небі, стоїть низько, дні стали коротші, річки замерзли, скрізь лежить сніг.

Б) Міжпредметні зв’язки на уроках природознавства та математики

На уроках математики крім задач, узятих із підручників, у кожному класі необхідно розв’язувати задачі на основі числових даних, узятих безпосередньо із навколишнього життя. Щоб зрозуміти спостережуване явище, потрібно зробити деякі розрахунки.

Для відповіді на запитання про те, як змінилась погода за останній тиждень (місяць), діти повинні зробити різні підрахунки, щоб визначити зміну температури, кількість сонячних і похмурих днів тощо.

Результати спостережень дають багатий матеріал для усного рахунку. Наприклад, підрахунок кількості ясних і похмурих днів, різні обчислення для порівняння величин (яких днів було більше, на скільки), вправи на знаходження доданка (скільки всього днів) і залишку (скільки було днів у місяці без вітру). При оформленні календаря учні вправляються в складанні і розв’язуванні задач на обчислення середнього арифметичного числа (середньодобова, середньомісячна температура повітря) та інші.

Вивчаючи у 4-му класі тему «Добовий і річний рух Землі», діти вчаться визначати, що таке рік, доба, день, ніч. При цьому вони використовують матеріал, вивчений у 2 і 3 класах на уроках математики з теми «Час» (одиниці вимірювання часу, пов’язані з обертанням небесних тіл – доба, місяць, рік (2 кл.), одиниці вимірювання часу: година, хвилина, секунда; календар (3 кл.)). Із використанням раніше засвоєних знань у дітей формується правильне поняття про рік і розвивається поняття про добу. Оформлюючи календар, вони також вправляються в практичному застосуванні понять часу (доба, тиждень, місяць, рік).

Календар природи і праці містить багатий і різноманітний матеріал для складання задач на краєзнавчій основі.

Наприклад:

—Надійка принесла з екскурсії 5 жовтих листків і 4 зелені. Скільки всього листків принесла Надійка? (1-й клас).

—Микола засушив 10 листків. 4 листки він віддав для календаря. Скільки листків у нього залишилось? (1-й клас).

—Товщина снігу в лісі 45 см, на відкритій місцевості — 30 см. На скільки більший сніговий покрив у лісі, ніж на відкритій місцевості? (2-й клас).

Спостереження і практичні заняття, що пов’язані з орієнтуванням на місцевості, вивченням видимого руху Сонця тощо, розвивають просторові уявлення учнів. Це допомагає їм в оволодінні геометричним матеріалом.

На уроках математики доцільно використовувати матеріал екологічного змісту. Дітям цікаво розв’язувати задачі, в яких представлено матеріал про пристосування живих організмів до навколишнього середовища, про взаємозв’язки, що існують у довкіллі.

Наведемо приклади вправ і завдань екологічного змісту, які вчитель може використати на уроках математики в молодших класах, а також матеріал для бесід.

Під час вивчення мір довжини у 2-му класі можна використати такі завдання:

1. Довжина крокодила 10 м, акули — 9м, кита — 11 м. Визначте різницю довжини цих тварин.

2. Довжина дзьоба у лелеки 19 см, а в чаплі — на 6 см менша. Який завдовжки дзьоб у чаплі?

3. Одна черепаха проповзла 3 м, друга — на 1 м менше. Який шлях проповзла друга черепаха?

Вивчаючи міри часу у 3-му класі, можна використати такі завдання:

1. Одна гусінь соснового шовкопряда за день з’їдає не менше 60 хвоїнок. Скільки хвоїнок вона з’їдає за 3 дні? за 7 днів?

2. Синиця виводить пташенят двічі на рік. За один раз може вилупитися 12 пташенят. Скільки пташенят буде у синиці за 2 роки? 4 роки? 6 років?

Під час вивчення мір маси у 3-му класі можна використати такі завдання:

1. Одна сова з’їдає за літо 1000 польових мишей, зберігаючи при цьому 1 тонну зерна. Скільки мишей знищать за літо і скільки тонн пшениці збережуть чотири сови?

2. Ліс площею 10 000 м² затримує 50 т пилу за рік. Скільки кілограмів пилу затримує ліс за 50 років?

3. 10 000 м² гречки дають 70 кг меду. Скільки меду дасть ділянка прямокутної форми завширшки 5 м і завдовжки 100 м?

Вивчаючи площу у 4-му класі, можна запропонувати такі завдання, пов’язані з роботою молодших школярів на навчально-дослідній земельній ділянці:

1. На 100 м² землі потрібно 6 кг насіння огірків. Скільки насіння огірків потрібно, щоб засіяти ділянку квадратної форми, сторона якої 100 м?

2. Для засадження ділянки площею 100 м² потрібно 15 кг картоплі. Скільки картоплі потрібно, щоб засадити ділянку завширшки 20 м і завдовжки 30 м?

Отже, взаємозв’язок математики, природознавства праці сприяє осмисленню наявних знань стосовно нових явищ, розвитку логічного мислення, поглибленню розуміння причинно-наслідкових зв’язків.

В) Здійснення міжпредметних зв’язків на уроках природознавства та образотворчого мистецтва

Знання про навколишній світ, рослини і тварин, яких діти набувають під час екскурсій та на предметних уроках, допомагають їм правильно намалювати ці об’єкти. Спостереження сприяють розвиткові просторових уявлень дітей, без яких їм важко будувати композицію малюнка, а також зображати предмети різної величини. Якщо, наприклад, дати учням завдання намалювати свою школу і дерева, що ростуть навколо неї, то виявиться, що більшість із них не звертає уваги ні на кількість поверхів шкільного приміщення, ні на висоту дерев. Дехто з них малює високі дерева як невеличкі кущі, інші ж, навпаки,— удвічі вищі триповерхового будинку. Після проведення екскурсії в природу діти зазвичай малюють правильно.

Під час екскурсій учні знайомляться з багатством фарб природи (колір неба, рослин, тварин). Це сприяє розвитку їх естетичних почуттів, якоюсь мірою прищеплює інтерес до мистецтва.

Із образотворчим мистецтвом тісний зв’язок має оформлення календаря природи і праці. Він здійснюється під час малювання з натури (замальовка оголених дерев восени, відльоту птахів, зимового пейзажу тощо).

Із записами в календарі пов’язане також тематичне малювання, наприклад на теми «Зима», «Весна», «Збирання врожаю». У процесі оформлення календаря учні вчаться підбирати ілюстрації на задану тему, виділяти суттєві ознаки явища, що спостерігається (листопад, снігопад тощо). Здійснюючи зв’язки на уроках природознавства та образотворчого мистецтва, учитель підбирає матеріал, зв’язаний із проблемою екологічного виховання, водночас розв’язуючи такі завдання:

—ознайомлення дітей із конкретними об’єктами та явищами природи;

—усвідомлення учнями елементарних понять про екологічні зв’язки у природі;

—усвідомлення необхідності охорони природи, турботи про неї;

—розкриття значення естетичної цінності природи.

Г) Використання матеріалу з «Основ здоров’я» на уроках природознавства.

Вивчаючи природознавство в початкових класах, необхідно використовувати матеріал з валеології − науки про здоров’я людини, яка у початковій школі реалізується в предметі «Основи здоров’я».

Під час вивчення у 3-му класі теми «Людина та її організм» учитель має використати матеріал, який діти вивчають у розділах «Здоров’я людини» та «Фізична складова здоров’я».

У 3-му класі на уроках природознавства і «Основи здоров’я» паралельно вивчаються окремі теми стосовно охорони здоров’я дитини. Так, вивчаючи на уроках природознавства скелет і м’язи, необхідно пригадати поняття, які діти засвоїли на уроках з основ здоров’я: «постава», «правильна постава», «неправильна постава», «як правильно сидіти за партою» (1 кл.); користь активного відпочинку, фізичні вправи і здоров’я (2 кл.); освітлення на робочому місці, його значення для формування постави і зору (3 кл). Подальший розвиток поняття отримає у 4 класі при вивченні матеріалу про профілактику порушень … опорно-рухового апарату у школярів (4 кл.)

Вивчаючи на уроках природознавства матеріал про шкіру, необхідно звернутися до теми «Фізичні вправи і загартовування», яка вивчається в основах здоров’я.

Д) Міжпредметні зв’язки трудового навчання і природознавства починаються зі знайомства дітей з навчально-дослідною земельною ділянкою, у процесі якого вони дістають загальне уявлення про значення сільськогосподарської праці в житті людей, умови росту рослин у відкритому ґрунті, вчаться підготовляти ґрунт до осінньої обробки (згрібання сухих рослинних залишків опалого листя), після чого на уроках природознавства знайомляться з прикметами осені у неживій природі (сонце гріє мало, йдуть затяжні дощі) і живій природі (листопад, дозрівання плодів, відліт птахів, підготовка тварин до зими). При цьому учні вчаться знаходити взаємозв’язки, які відбуваються у природі (екологічне виховання школярів).

Поиск по сайту: