|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Різновиди відділів, їх ділові зв’язкиВідділи газетної редакції можна розподілити на кілька груп, різних за своїм призначенням і завданням: - галузеві; - функціональні; - регіональні; - тимчасові; - позаштатні. Головну роль у діяльності редакції відіграють галузеві відділи. Кожен із них висвітлює певну сферу суспільного життя – промисловість, сільське господарство, культура, побут, наука. Співробітникам цих відділів необхідно крім загальних знань, які має журналіст, мати спеціальні знання, які відповідають профілю відділу. Робота в галузевих відділах має особливості, пов’язані зі специфікою тієї чи іншої галузі. Діяльність сільськогосподарського відділу, наприклад, визначається місцевими природно-кліматичними, економічними умовами, сезонністю сільськогосподарських робіт. Функціональні відділи – інформації, листів, ілюстрації, кореспондентської мережі – створюються в редакціях для виконання функцій, які не входять в обов’язки галузевих підрозділів. Особливість цих відділів полягає в тому, що діяльність кожного з них у власній площині пронизує всі сфери суспільного життя, що висвітлюються галузевими відділами. Так, відділ інформації забезпечує газету оперативними повідомленнями з усіх сфер дійсності. Діяльність деяких функціональних відділів має не стільки творчий, скільки організаційних характер. До них відносять відділ місцевої кореспондентської мережі, основні обов’язки якого полягають у координації роботи власкорів з іншими підрозділами редакції, а також відділ листів у тій частині своєї роботи, що пов’язана з реєстрацією, обробкою пошти, складанням картотек, контролем за роботою з листами у відділах редакції та різних зовнішніх інстанціях, тобто там, де концентрується вся технічна робота відділу. Жанрові відділи – фейлетону, нарису – створюються залежно від наявності творчих сил у колективі, що володіють даними жанрами. Особливістю жанрового підрозділу є його літературна діяльність, обмежена рамками одного жанру, але вільна в тематичному відношенні. Жанровий відділ дозволяє зробити регулярними публікації даного жанру в газеті, об’єднати творчі зусилля в цьому напрямі й редакції, й аудиторії. Тимчасові відділи створюються на основі тимчасової перестановки кадрів редакції та виділення в окремі структурні ланки співробітників різних творчих підрозділів. Вони організуються на період важливих політичних або господарських кампаній, а після виконання своїх завдань – розформовуються. У редакціях, крім штатних, є позаштатні відділи. Створюючи їх, редакція має на меті розширити коло висвітлюваних газетою питань, допомогти штатним відділам більш широко і різнобічно розробити власну тематику. Громадські відділи мають в основному галузевий характер, у проблемно-тематичному аспекті вони не дублюють штатні підрозділи, а висвітлюють ті питання, які залишаються за межами діяльності останніх. За допомогою позаштатних відділів редакція газети залучає до журналістської діяльності більшу кількість авторів, громадських кореспондентів. Такі відділи організуються з найбільш активних авторів видання, спеціалістів відповідної галузі. У ринкових умовах, коли кожна редакція намагається мінімізувати кількість штатних працівників, позаштатні відділи приносять певну вигоду: їх співробітники не мають постійних ставок, працюють лише на гонорарній основі. Ділові зв’язки відділу. Як елемент редакційної системи відділ знаходиться в безперервній взаємодії з іншими елементами цієї системи – редактором, секретаріатом, творчими підрозділами, технічними службами. Це диктується специфікою редакційної діяльності: газета створюється спільними зусиллями творчого колективу, що потребують координації всіх ланок редакції, змушуючи їх разом шукати найбільш зручних та ефективних шляхів рішення творчих і виробничих завдань. Поза стінами редакції відділ має безпосередні контакти з різними підприємствами, установами, організаціями, з різними відділами інших ЗМІ, читацькою аудиторією, авторським колективом. Взаємодія з широким колом соціальних інститутів, окремими людьми дозволяє співробітникам творчого відділу бути в курсі всіх тих явищ, які їх цікавлять. Звідси вони почерпують теми своїх майбутніх виступів, актуальні проблеми громадського життя. Усі ці контакти слугують також зворотнім зв’язком відділу, який допомагає йому вдосконалювати свою діяльність. Розглянемо деякі з них. Відділ – редакторат, редколегія за необхідності він має право збільшити або зменшити чисельність співробітників, створити новий творчий підрозділ. Від журналістського досвіду редакторату та організаторських здібностей залежить соціально-психологічний клімат творчих підрозділів, оскільки він добирає і розставляє співробітників за робочими місцями з урахуванням їх здібностей, нахилів. Заступники редактора також беруть участь у керуванні відділами редакції. Зазвичай кожному з них доручається курирувати одне або кілька творчих підрозділів – контролювати дотримання ними основних напрямів, допомагати в перспективному плануванні, перевіряти виконання планів та ін. Водночас заступник редактора не повинен брати на себе функції завідувача відділу. Багатокерівність заважає роботі відділу, стримує ініціативу його керівника. У районній газеті редактор сам керує відділами. У федеральних виданнях цю роль виконує редакційна колегія. В обласних, крайових, республіканських газетах вона виступає як дорадчий орган. Зв’язок відділу з редколегією – підпорядкований. Однак, маючи в особі свого завідувача представника в колегіальному органі, він отримує можливість брати участь в обговоренні всіх редакційних справ, дискутувати з приводу рішень, що приймаються. На засіданнях редколегії затверджуються робочі плани відділів, заслуховуються звіти їх керівників, вирішуються кадрові питання: переміщення співробітників з одного підрозділу в інший, призначення їх на нові посади. Редколегія затверджує завідувачів громадськими справами, організує навчання позаштатних авторів на семінарах, лекторіях журналістської майстерності, аналізує роботу відділів з авторським активом. Відділ – секретаріат. Вищою редакційною ланкою, якій безпосередньо підпорядковується творчий підрозділ, є секретаріат. Він координує та спрямовує діяльність усіх відділів і допоміжних служб редакції. Взаємодія відділу й секретаріату в редакціях вищого рівня стосується в основному планування, випуску номера. Відділи подають у секретаріат плани своєї роботи, де на їх основі складається загально редакційний план на певний період. Щоденно таким же чином секретаріат складає план чергового номера газети на ґрунті заявок творчих підрозділів. Найтісніше пов’язаний із секретаріатом відділ ілюстрацій, який працює під його постійним керівництвом, виконуючи оперативні завдання, плануючи теми фотографій на майбутні номери. У багатьох великих виданнях під прямим керівництвом секретаріату працює відділ кореспондентської мережі. Через нього секретаріат знаходиться в курсі всіх справ власкорів, інформує їх про нагальні завдання газети, дає поради у зв’язку з конкретними оперативними завданнями. Відділ – власкори. Власні кореспонденти газети мають постійний зв’язок з творчими підрозділами через відділ кореспондентської мережі або співробітника редакції, що керує їх діяльністю (у крайових та обласних газетах цю функцію виконує один із заступників редактора). Відділи беруть активну участь у плануванні роботи власкора. До заявок, що надсилаються кореспондентами в редакцію, вони приєднують власні завдання, керуючись географією проживання власкорів, їх схильностями до тих чи інших тем, більшою або меншою компетентністю в проблемах відділу, досвідом журналістської діяльності. Для виконання особливо важливих завдань відділ відряджує на допомогу власкору спеціального кореспондента. Спільна робота з досвідченим журналістом є для власкора доброю школою покращення журналістських навичок. Для підвищення журналістської майстерності кожен власкор проходить практику в апараті редакції як кореспондент відділу. За час стажування він глибше засвоює проблематику творчого підрозділу. Роль співробітника відділу дозволяє йому подивитися на свою діяльність і роботу інших власкорів ширше, під кутом зору інтересів творчого підрозділу, редакції в цілому. Газетна практика підтверджує доцільність побудови апарату по відділах. Кожен відділ є маленькою творчою лабораторією, в якій співробітники успішно опрацьовують певне коло питань, удосконалюють свою професійну майстерність. Відділ є важливою ланкою редакційного управління, що дозволяє точно й оперативно планувати, нормувати, координувати і контролювати роботу кожного журналіста. Без даного проміжного рівня управління в апараті редакції у функціонуванні журналістського колективу відчувалися б труднощі. Різноманітність галузевих, жанрових творчих підрозділів дозволяє створювати газеті широкий авторський актив, встановлювати тісний зв’язок з найрізноманітнішими шарами читацької аудиторії. З уведенням електронної техніки спростився й прискорився процес випуску номера. Журналіст замінив машиніста й лінотипіста. Творчий підрозділ зосередив у своїх руках практично всі стадії підготовки матеріалу – від збирання інформації до випуску цілком підготовленого до друку аркуша.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |