Складники мови архітектоніки газетно-журнального видання

Найважливішим завданням дизайнерів і художніх редакторів газет і журналів є найвиразніше художнє втілення в зовнішньому образі друкованого твору його призначення, функціональної суті, матеріально-конструктивної і технологічної основ. Цей фундаментальний фактор у літературі отримав кілька назв, що з різних боків виражають його зміст. Серед них: «архітектоніка», «тектоніка», «раціональність форми», а також «єдність архітектурної композиції», що включає «єдність функціонального та естетичного», «єдність функціонального боку й конструктивної основи».

Головними параметрами архітектоніки є внутрішній зміст і форма вираження.

Внутрішній зміст друкованого видання являє собою сутність газети або журналу як самостійної системи і включає компоненти, що виражають її найважливіші ознаки:

- утилітарний зміст – корисне призначення видання (особисте споживання, масова інформованість тощо);

- функціональний зміст – призначення видання та періодичність (щоденна газета, вечірній випуск, тижневик; рекламне, політичне, бульварне видання тощо);

- структурний зміст – загальна об’ємно-просторова будова видання, взаєморозташування і взаємодія його частин;

- конструктивно-матеріальний зміст – конкретний засіб втілення структури, конструктивна система, основні елементи і вплив окремих частин видання одна на одну;

- технологічний зміст – спосіб виготовлення видання.

Говорячи про архітектоніку газетно-журнального видання, слід ураховувати інші важливі складники їх загального змісту: соціальні й ідейно-художні компоненти, а також зовнішній зміст – дизайн. Ці параметри органічно взаємозалежні від внутрішнього змісту видання, але виражають його суть як елементи більш загальної системи – навколишнього соціально-культурного й предметного середовища.

Форма є другою сутністю видання, «зовнішнім», матеріально-просторовим проявом змісту, що сприймається візуально. Це – активний компонент, об’єднаний зі змістом не лише прямим, але й зворотнім зв’язком і спроможний впливати на нього. Форма містить дві органічно взаємозалежні сторони: внутрішню – структуру і форму зовнішню – оформлення.

Для визначення матеріально-просторової та візуально-естетичної організації видання вживається термін «об’ємно-просторова структура», у якому чітко позначаються два головних матеріальних, функціональних і композиційних елементи – обсяг (матеріал) і відкритий простір («пустота»). Зовнішня форма проявляється через сукупність частин і елементів оформлення: фактуру, кольори, різноманітні членування (рубрики, лінійки, стовпці), декоративні елементи, світлотіньові ефекти й інші засоби, що створюють дизайн видання. Отже, форма, її структура і зовнішня оболонка, тобто те, у чому відбивається зміст видання, складають поняття архітектоніки.

Засоби художньо-композиційної гармонізації, пластика, світло, зображальні елементи, фактура складають специфічну знакову систему, мову архітектоніки, що спирається на певні стереотипні уявлення й асоціації.

Мова архітектоніки – це сукупність різноманітних засобів, прийомів і елементів виразності, інформативності форми газетно-журнального видання, які виконують інформаційно-естетичну, архітектонічну функцію, що дозволяє відобразити характер видання та викликати певні емоції й естетичне враження, допомагають сприймати інформацію.

Палітра архітектоніки містить групу найважливіших засобів цілеспрямованого художнього вираження суті предмета і взаємозв'язку внутрішнього змісту й зовнішнього образу, що спираються на застосування певних геометричних фігур, які зорово й емоційно впливають на людину, засобів візуальної організації частин, обсягів і «простору», певних сполучень тонів, кольорів і т.д.

У мові архітектоніки, як у будь-якій іншій мові, «слова» з’єднуються у «фрази» й «тексти» з урахуванням певних правил – своєрідної «граматики» архітектоніки. Головне «граматичне» правило мови архітектоніки – доцільність застосування того чи іншого художньо-виражального засобу, гармонічний взаємозв’язок окремих слів цього своєрідного тексту й підпорядкування їх загальному змісту – призначенню конкретного видання. Якоюсь мірою в ролі правил мови архітектоніки виступають також композиційні закономірності візуальної цілісності і гармонійності форми: симетрія, урівноважена асиметрія, ритм, метр, контраст, нюанс, подоба, масштабна домірність, «золотий перетин».

Найвиразнішим елементом газетного дизайну є шрифт – знак алфавіту, що має різну графічну форму. Наприклад, буква Н – дві вертикальні лінії, з’єднані горизонтальною, але вона може бути широкою і вузькою, виконана світлими тоненькими штрихами або товстими, основи можуть мати зарубки або ні. Для основного тексту використовується один шрифт, розмір букв та інтервал між рядками основного тексту також повинен бути постійним. Послідовність у використанні шрифтів, розміру літер та інтервалів між рядками створюють уявлення цілісності, єдності розмаїтості, динамічної рівноваги й зростання, упорядкованої множини. Важливі слова, що виділяються в усному мовленні інтонацією, часто набираються розрядкою, курсивом.

Архітектура видання диктує формат заголовка. Формат, у свою чергу, підказує, чи стане заголовок в один рядок, чи його слід розбити на 2, 3, іноді навіть на 4 – 5 рядків. При розподілі заголовка на 2 – 3 рядки треба стежити за тим, щоб кожен зберігав свій акцент, свій зміст, тоді заголовок буде зрозумілішим. Важлива композиція заголовка стосовно основного тексту: він може стояти над текстом чи під ним, збоку або “впровал”(між рядками тексту), розтягуватися на 2, 3, 4 стовпці. Стиль заголовка має бути простим, із використанням одного чи двох шрифтів. Розмаїття досягається використанням різних розмірів та стилів (курсив, жирний, вузький та поєднання стилів). Кожна рубрика може мати власті шрифти заголовків, це дає змогу читачеві швидко орієнтуватися в газеті. Невеликі заголовки, набрані напівжирним шрифтом сприймаються як лінійки. Це враження посилюється завдяки пробілам над та під заголовком. Своє призначення в оформленні газети мають підзаголовки. Вони деталізують і пояснюють основні заголовки, тим самим відрізняючись від рубрик, що, навпаки, являють собою заголовки загального типу.

Для постійних рубрик обирається єдине оформлення, найчастіше – певне місце. Для деяких рубрик роблять фотоефект на вивороті, інші – ставлять на підложку, треті – на вуса або лінійки. Уніфікація, на перший погляд, те саме що штамп, але це далеко не так. У використанні рубрик і їх оформленні, у розташуванні окремих добірок (на тему, що газета веде, наприклад, протягом року) треба притримуватися одноманітності.

До декоративних елементів видання відносять лінійки, прикрашення та заставки. Головне призначення лінійок у періодичних виданнях – виділення матеріалів або відокремлення одних від інших. Сучасний дизайн вимагає використання лінійок лише у випадках, коли вони точно потрібні для розділу матеріалу на сторінці. Лінійки між стовпцями переповнюють шпальту і в сучасних газетах і журналах майже не використовуються.

Ілюстрація – допомога читачеві. Використання фотографій значною мірою впливає на дизайн газети або журналу. Ілюстрування входить до числа заходів внутрішнього оформлення тіла видання, прийомів, які служать для затримання уваги читача на найбільш істотних місцях тексту. Таких засобів багато. Ілюстрації дають пояснення до найважливіших або незрозумілих місць видання, організовують ритм читання, процес розгортання перед читачем повідомлень. Сторінка видання починає створюватися навколо фотографії, гарна фотографія – завжди домінуючий елемент шпальти. Кращими вважаються фотографії, що зображують дії, і напрямок дії або обличчя людини повинне бути спрямоване на сторінку або статтю, яку супроводжують. Неякісні фотографії краще або взагалі не публікувати, або заміняти малюнками.

Фотографічні композиції значно прикрашають видання, але серед пов`язаних між собою фотографій краще виділити найголовнішу, зробивши її вдвічі більшою за інші.

Найкориснішим елементом видання є білий простір. Його ніколи не буває мало, білі плями надають свіжості, привабливості газетній шпальті. Простір дозволяє відокремлювати різні матеріали, виділяє необхідне більше, ніж лінійки. Білий простір навколо статті утворює немовби рамку зовнішнього оформлення.

Гнучким оформлення робить асиметричне розташування елементів. Брускова верстка утворює смуги з прямокутних брусків – вертикальних і горизонтальних. Асиметричності шпальт можна досягнути варіюванням шириною стовпців газети або журналу. Оптимальна ширина стовпців дорівнює 5 сантиметрів (12 цицеро). Широкі стовпці (більше 12 сантиметрів (25 цицеро)) важко читати, читач буде змушений охоплювати окремі слова, а не групи слів одночасно.

Точне розташування будь-якого, навіть найменшого елемента на сторінці видання визначається внутрішньою архітектурою, організація матеріалів за допомогою прямокутних блоків забезпечує порядок. Сьогодні, коли більшість газет верстаються з використанням комп’ютерів, усі архітектурні елементи закладаються у програму. Внутрішня архітектура сучасної газети або журналу будується з модулів, які вирівнюються горизонтально. Така побудова дозволяє легше знаходити необхідні статті та всі елементи, пов`язані з ними. До пов`язаних між собою елементів (заголовок, початок статті, фотографія, підпис до неї, інша фотографія тощо) також існують певні вимоги: вони мають відділятися однаковими пробілами. Непов`язані один з одним елементи відокремлюються подвійним пробілом. Така архітектура сторінки дозволяє чітко встановити орієнтири, зв`язок різних елементів.

Різноманітність кольорів і їх сполучень здатна зорово збільшувати або зменшувати предметні форми, насичувати або полегшувати їх, наближати або віддаляти, надавати теплого або холодного відтінку, заспокоювати або збуджувати тощо. З погляду архітектоніки та її мови важливі такі найбільш усталені й узвичаєні емоційно-естетичні значення сприйняття кольору: синього – більш легкі, холодні й далекі; зеленого – здебільшого нейтральні й спокійні; жовтого – теплі, близькі й застережні; червоного – збудливі, позначають небезпеку й заборону; темного за тоном – важкі, масивні; світлого – легкі, спокійні й чисті.

В архітектурі газети або журналу власну роль відіграють шрифт, його малюнок і розмір, пропорції сторінок, ілюстрації, друкарські оздоблення. Усі ці елементи повинні бути організовані таким чином, щоб у поєднанні доповнювали один одного, а не вступали в суперечність між собою. У виданні не існує неважливих елементів, навіть місце колонцифри або будь-якої лінійки. Ключовим завданням дизайну газети або журналу є постійність у використанні елементів дизайну (пропуски між стовпцями, заголовки, шрифти текстів, фотографії та підписи до них).

5. Стильові особливості оформлення сучасної преси

Широке використання техніки в усіх видах видавничої справи, застосування систем автоматизованої підготовки видавничого оригіналу, інформаційного забезпечення та керування потребують не лише впровадження сучасних комп’ютерних технологій у процес виготовлення видання, але й відповідної підготовки всіх спеціалістів, зайнятих у видавничій сфері, навчання їх навичкам ефективного використання сучасних методів переробки інформації.

Нові технічні можливості, з одного боку, полегшують виготовлення друкованих видань, а з іншого – потребують уважного ставлення до застосування різних ефектів. Визначення стилю оформлення газети є запорукою її функціонування. А стиль – це сукупність характерних ознак, особливостей, властивостей прийомів, індивідуальна особливість, спільність засобів художньої виразності, обумовлена єдністю ідейно-художнього змісту. Отже, газета має власний стиль оформлення, коли в ній визначені характеристики всіх складників, їх просторово-графічні ознаки й співвідношення.

Основа моделювання періодичного видання полягає в чіткому розумінні проблем комунікації – від мети до можливої реакції читача. Процес конструювання видання передбачає попереднє вивчення й аналіз характеру візуального матеріалу (шрифтового та графічного); його кількість, порядок і тривалість виконання, оптимальні для відтворення задуму; ступінь виразності, необхідний для кожного з елементів газети. Не лише кількість слів та зображень, а ступінь їх виразності визначає якість візуальної комунікації. Саме цим пояснюється відмінність у відображенні одних і тих же подій у різних засобах масової комунікації.

Однієї форми газети не може бути, вона залежить від змісту, тематики, структурної специфіки, конфігурації текстових та зображальних матеріалів. Лише чітке дотримання раз прийнятих графічних та просторових характеристик видання стає тим зоровим поштовхом, який змушує читача купувати саме цю газету, за яким він відразу впізнає газету серед багатьох інших, не замислюється над тим, як розшукати потрібний матеріал або тематику.

Кожна газета обирає власний стиль подання візуальної інформації. Це виражається в сталих графічних параметрах складових елементів видання:

- гарнітура й кегль основного та додаткового шрифтів;

- розміри й способи відтворення зображень, а також їх кількість на сторінку та відсоткове відношення до текстових матеріалів;

- наявність і способи функціонування декоративних елементів (рамки, лінійки, плашки, підкладки);

- способи позначення початку та закінчення окремої публікації або добірки, а також розмежування матеріалів добірок;

- система рубрикації, яка включає наявність заголовків, рубрик, підзаголовків, шапок тощо, їх графічне (шрифтове, розмірне) і композиційне виконання, поєднання з декоративними елементами;

- склад елементів колонтитула і його оформлення;

- способи виділення та акцентування.

Газета без структури існувати не може, і для структури важлива постійність або стабільна періодичність застосування всіх елементів цієї структури, а також стійкі сполучення елементів у комплекси. Як будь-який предмет масового виробництва, газета підпорядкована певним технічним нормам і стандартам. Держстандартом установлені типи видань, формати, визначені складові елементи, малюнки шрифтів, засоби друку й відтворення ілюстрацій. У межах цих норм газета отримує власне обличчя. Формати, пропорції полів, сторінок та колонок, зображальний матеріал співвідносяться так, що з окремих, не пов'язаних між собою матеріалів утворюється значеннєве і художнє ціле – газета. Це особливо складно й важливо сьогодні, коли постійно оновлюються технічні засоби, технології обробки інформації та виробництва, з’являються нові програми, що змінюють більшість технологічних процесів і усталених естетичних уявлень та породжують нові зорові й емоційні уявлення про функціональну й конструктивну досконалість.

Системне застосування елементів перетворює розгляд газети сторінка за сторінкою, розворот за розворотом у єдине видання. Єдина композиція допомагає сприймати газету цілісно, а неузгодженість елементів створює відчуття роздробленості. Простір кожної сторінки, розвороту існує самостійно як значеннєва, декоративна, організаційна одиниця. При злитті в ритмічно й логічно організований ланцюг вони створюють загальну просторово-образну форму газети. Збіг зорового і значеннєвого або організаційного надає газеті логічності, розбіжність їх призводить оформлення до нелогічності, а композицію газети – до втрати властивостей архітектонічності.

Сучасні газети можна розділити на три типи відповідно до їх зовнішньої форми, стилю оформлення. В основу кожного типу покладено перевагу одного чи кількох складових елементів щодо інших або їх урівноваженість.

I. Експресивний тип характеризується великою кількістю декоративних елементів (понад 6), шрифтів, форматів набору. Площа зображень та заголовків у сукупності дорівнює 40% та більше, а текстові матеріали займають лише 50 – 60% площі набору. Динамічність структури, до 5 композиційних варіантів оформлення заголовків та зображень – основні риси газет цього типу: «Хрещатик», «Столиця», «Високий замок», «Київські відомості» та ін.

II. В інформативному типі 3 – 10 текстових матеріалів на сторінку (60 – 75% площі набору), заголовки займають 13 – 20%, але зображального матеріалу незначна кількість (1 – 2 зображення займають 5 – 10% площі). Інформативний тип характеризується широкими полями (17 – 24 мм), декоративні елементи застосовуються в газетах майже без зображень або навпаки; шрифтів не більше двох. Серед досліджуваних газет до цього типу належать «Вечірній Київ», «Демократична Україна», «Шлях перемоги», «Урядовий кур’єр», «Голос України» і т.д.

III. Урівноважений тип – зважений, світлий, зі стабільною структурою, обмежений кількістю форматів набору, закріпленими принципами побудови заголовного комплексу, чіткою системою рубрикації. Усі архітектонічні елементи органічно доповнюють один одного; текстовий шрифт один; площа заголовків, зображень має середні показники (7 – 13% площі набору); текстових матеріалів 2 – 5 на сторінку. Цей тип характеризується чіткими прямими лініями, утвореними декоративними чи пробільними елементами, кількість та ширина шпальт однакова, прямокутні зображальні матеріали на рівну кількість шпальт (не більше двох на сторінку); з декоративних елементів – лише лінійки та ініціали; характерною є симетричність розворотів. Якщо зображень 7%, їх заміняють декоративними елементами. До газет цього типу належать «Кіевскій телеграфъ», «Український форум», «Столичные новости» та ін.

Стильова відмінність базується на зв’язку всіх факторів для створення єдиної концепції видання, яка знаходить втілення в модульному принципі або макеті з точним розташуванням та графічними параметрами елементів газетного видання. Макет задає місця та розмірні характеристики постійних елементів, колонцифр, тексту, зображень, текстівок, заголовків, рядків із прізвищами авторів на початку або в кінці статті. Ширина та кількість колонок тексту звичайно залежать від обсягу матеріалу, стилю заголовків, розміру та кількості ілюстрацій, а все це разом пов’язано з модульною структурою, що встановлює залежність усіх елементів один від одного та від формату. Більшість газетних видань користуються спеціально сконструйованим жорстким макетом, що у видавничих програмах називається шаблоном. Для створення шаблону поле документа заповнюється пустими блоками й задаються всі стилі, що будуть використовуватися надалі.

При створенні макета спочатку настроюють його параметри, а саме задають його стандартні елементи, наприклад ширину полоси набору, гарнітуру та кегль основного шрифту тощо, що використовуються для всього видання. Художній проект та розробка модульної сітки – це перша ланка створення власного стилю оформлення видання. Газета верстається за модульною сіткою, що існує окремо для кожної сторінки й має жорстке розташування постійних елементів, певні шрифти та кеглі для основного тексту, заголовків, виділень, текстівок, прізвищ авторів, врізів. Крім того, редактор розміщує елементи структур залежно від редакційних, комерційних планів і плану художника-оформлювача.

Особливої виразності тексту надає пробіл або біле поле – частина сторінки, що залишається вільною від тексту та ілюстрацій для створення контрасту з основним матеріалом та для відпочинку очей читача. У структурі видання враховані також місця для таких елементів, як екстрені повідомлення, реклама, колонка новин.

Рекламні матеріали мають велике значення в оформленні газетної сторінки: вони повинні не заважати сприймати текстовий та ілюстративний матеріал, не порушувати смислову єдність сторінки. Значно виграють видання, що групують рекламний матеріал на окремих сторінках або збирають у прямокутні блоки.

Структурні системи газетного видання сприймаються як зовнішнє оформлення текстового та зображального матеріалу, і їх вивчення дозволяє так використовувати елементи та художні засоби, системи, щоб досягти бажаного ефекту при читанні газети. Образ, сюжет та їх структура завжди відіграють значну роль, незалежно від того, чи читаємо ми статтю, чи розглядаємо фоторепортаж. З просторово-пластичної позиції може бути розглянута будь-яка деталь газетної шпальти: від символу до рядка тексту як елемент, що має колір, вагу, обсяг, розташований у білому просторі сторінки. Декоративно-площинна характеристика складників знаходить своє відображення у шрифтових, зображальних, пробільних елементах.

Роль елементів оформлення в структурі газетного видання надзвичайно різноманітна. Для того щоб преса знайшла своє місце в сучасному житті людини, вона повинна не лише інформувати, але й приваблювати. Висока якість видання залежить від його структури та оформлення – продумане поєднання текстових матеріалів із зображальними: шрифтом, ілюстраціями, інформативною графікою та білими проміжками. Постійність у використанні елементів структури видання – основне правило оформлення газети й запорука тривалого життя.

Поиск по сайту: