Складний набір

За зразком тексту можна багато дізнатися про використаний шрифт. Складний текст – це той, що є складним у наборі: з різноманітними виділеннями, дробними виразами, індексами та ін.

6.1. Обкладинки

Комбінована обкладинка являє собою сполучення шрифтової композиції з малюнком чи фотокарткою.

Вартість обкладинки становить певний процент від вартості книги, тому чим менший обсяг книги і нижча її ціна, тим більшим буде відсоток (за умови однакових тиражів) витрат на обкладинку від загальної вартості видання книги. Для комбінованих обкладинок можна використовувати весь попередній досвід створення зображень, не забуваючи, однак, про дотримання авторських прав.

Обкладинка, в якій усі елементи розташовані вільно, виглядає безсистемно й хаотично. Обкладинка може виглядати неорганізованою не лише в тому випадку, якщо всі її елементи розкидані, – іноді для цього достатньо лише зсунути вбік один рядок. Безсистемною може виглядати обкладинка, якщо частина елементів вибудована за асиметричною схемою, а частина – за симетричною. Застосування одночасно симетричної та асиметричної схем потребує надзвичайно старанної композиційної розробки й повинне бути зорово переконливо виправданим.

На час її створення обкладинка слугувала лише для захисту книги. Ця функція зберігається за нею й сьогодні. Тому навіть найкрасивіша художня обкладинка дитячої книжки, надрукована на дуже тонкому або швидко забруднюваному папері, не може бути визнана такою, що відповідає призначенню. Дизайнер обов’язково повинен враховувати матеріал, за допомогою якого він збирається втілити свій задум.

Суперобкладинка спочатку була лише в дорогих виданнях, щоб зберегти від псування цінну на той час палітурку. З часом вона набувала більш рекламного характеру, стаючи яскравою й привабливою. Врешті, її стали робити і тоді, коли палітурка зовсім не потребувала захисту, навіть навпаки – суперобкладинка іноді закривала неякісну палітурку. Часто рекламна суперобкладинка оформлюється так розкішно, що вже сама потребує захисту – для цього використовують другу суперобкладинку з білого паперу або футляр. Захисні функції добре виконує прозора суперобкладинка, виготовлена з целофану або целулоїду. Прозора суперобкладинка не має ніякого зображення чи тексту, оскільки крізь неї просвічується палітурка. Суперобкладинка може бути зображувальною (ілюстративною чи декоративною) або шрифтовою. На зображувальній обкладинці часто немає тексту. Текстова суперобкладинка зазвичай буває більш скромною та виконує винятково захисні функції.

Іноді суперобкладинка заміняє обкладинку. У такому разі малюнок і текст цілком переносять на суперобкладинку. Це виправдано, коли на папері, з якого виготовлена дана обкладинка, потрібний малюнок з технічних причин якісно зробити неможливо. Така суперобкладинка іноді приклеюється до обкладинки; суперобкладинка може виконувати функції обкладинки і в тому випадку, коли зображення на палітурці, яку вона вкриває, не супроводжується текстом. Якщо суперобкладинка виконує роль обкладинки, то вона повинна нести все притаманне обкладинці текстове навантаження. Суперобкладинка в більшості випадків є зайвою і на сьогодні зустрічається досить рідко.

6.2. Титульний аркуш

Титульний аркуш у його сучасному вигляді з’явився в книзі лише в кінці ХV ст. До цього титульні відомості вміщались або вгорі першої сторінки, або в кінці книги (так званий колофон). Сучасний титульний аркуш із тими відомостями, які ми вважаємо для нього обов’язковими, стандартизований відносно недавно. Композиційна побудова титульного аркуша може бути різною. Як і обкладинка, титульний аркуш буває симетричним та асиметричним, може бути побудований за схемою „золотого перетину” або англійською схемою, може мати прапорову будову і т.д.

Порівняно з обкладинкою, титульний аркуш, як правило, оформлюється світлішими шрифтами менших кеглів. Це пояснюється, крім традиційно більшого текстового навантаження титулу, ще й тим, що функції титульного аркуша й обкладинки різні.

У титульного аркуша практично відсутній „плакатний” момент, яскраво виражений у ряді обкладинок, які можуть розглядатися на іншій відстані, ніж текст (вітрина, книжкова шафа і т.д.). Крім того, титульний аркуш, будучи невід’ємною частиною книжкового блока, повинен оформлятися за тими ж композиційними принципами, що й текстові смуги. Неприємне враження справляє титул вільної композиції у випадку академічного оформлення тексту.

Головний титульний аркуш – титульний аркуш, який має всі найбільш суттєві для ідентифікації видання вихідні відомості, є основним джерелом для створення його бібліографічного опису.

Авантитул – перша сторінка видання, розташована перед титульним аркушем, яка вміщує зазвичай видавничу марку, епіграф, посвяту, надзаголовкові дані, вихідні дані.

Фронтиспис – (фр. frontispise, лат. fronts (frontis) – чоло та aspicere – дивитись) – ілюстрація в книзі, вміщувана на лівому боці розвороту титульного аркуша; зазвичай – портрет автора або малюнок, що відбиває головну ідею або найбільш характерні моменти змісту книги.

6.3. Формули

Набір математичних і хімічних формул у виданні повинен бути одноманітним з огляду на застосовані шрифти й знаки, спосіб виключки формул, набраних окремими рядками (червоним, ліворуч, з певним відступом від лівого краю), застосування індексів, приставних знаків та лінійок. Формули, як правило, набирають шрифтом тієї самої гарнітури й кегля, що й текст, якого вони стосуються. Дво- і багаторядкові частини формул у тексті кегля 10 пунктів набирають шрифтом кегля 8 пунктів. Середина кегля всіх символів без урахування індексів і показників, а також всі основні роздільні лінійки мають бути розташовані по середній лінії формули. У багаторядкових формулах має суворо витримуватись середня лінія формули й середні лінії чисельників і знаменників.

Для набору формул використовують спеціальні програми. Якщо формули набирають у Microsoft Word, то використовують додаток Microsoft Equation. Математики-професіонали використовують для набору формул програми MikTEX LaTex.

У правильно набраному дробові чисельник і знаменник вирівнюються за верхнім і нижнім краєм звичайної цифри. Типографські символи дробів у більшість гарнітур не входять. Тому набирати дроби доводиться вручну.

Для складного набору формул, таблиць або тексту з нестандартним форматуванням часто використовують програму Adobe Frame Maker. Гарні результати з текстового набору можна отримати в програмному пакеті Open Office.

6.4. Таблиці

Таблиці завжди належали до складного набору. Є цілий ряд визначень, що стосуються таблиць.

Таблиця – форма організації матеріалу в тексті видання, при якій систематично подані групи взаємопов’язаних даних розташовуються в графах і рядках таким чином, що кожен окремий показник входить у склад і графи, і рядка.

Головка таблиці – верхня частина таблиці, в якій розташовуються заголовки граф.

Яруси голівки таблиці – заголовки граф, підпорядковані за змістом і розташовані в голівці таблиці одна під одною.

Хвіст таблиці – нижня частина таблиці, яка розподіляється на боковик і прографку.

Боковик таблиці – ліва графа таблиці, що містить дані про рядки таблиці.

Прографка – складова частина таблиці, що відображує відомості, які стосуються заголовка й боковика таблиці.

Графа таблиці – ряд даних у таблиці, розташований вертикально і зазвичай уміщений між вертикальними лінійками.

Рядок таблиці – ряд даних у таблиці, розташований горизонтально, зазвичай уміщений між горизонтальними лінійками.

Таблиці бувають таких різновидів:

1) закрита – обрамлена лінійками;

2) відкрита – не має лінійок по боках і знизу;

3) клаптикова – заверстана в облямівку;

4) поперечна – рядки ідуть перпендикулярно рядкам тексту;

5) повздовжня – рядки ідуть паралельно рядкам тексту;

6) багатополосна – займає кілька сторінок тексту видання;

7) розпашна – рядки розташовані на розвороті й переходять з парної сторінки на непарну;

8) здвоєна (строєна) – таблиця, розділена на 2 або 3 частини, що вміщуються одна під одною з повторюваним боковиком або одна поруч з іншою з повторюваною голівкою.

6.5. Правила акцидентного набору

Довідник поліграфіста пропонує такі варіанти групування рядків в акцидентному наборі:

а) відкрите трирядкове (класичне);

б) варіанти трирядкового групування;

в) у великій групі рядків кожні три мають бути одним із варіантів трирядкового групування;

г)ступінчасте;

д) симетричне блочне;

е) асиметричне блочне;

є) фігурне;

ж) змішане;

з) по лівій осі;

і) по правій осі;

ї) по правій осі або по двох осях;

к) із навскісними та овальними рядками.

Поиск по сайту: