|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Етапи створення художнього обличчя виданняДруковане видання займає важливе місце в житті суспільства. Не існує людини, яка хоча б раз на день не прочитала якусь інформацію з реклами, газети, журналу, звернулася до улюбленої книги. Сприйняття людиною змісту друкованих видань значною мірою залежить від тієї оболонки, зовнішньої форми, яку надають змісту видання під час опрацювання авторського оригіналу у видавництві. Візуальне сприйняття є також важливим фактором, який визначає, чи візьме читач узагалі в руки видання, а акценти, розставлені шрифтовими та нешрифтовими засобами, можуть значною мірою змінити авторський текст, надати йому іншого відтінку. Процес оформлення друкованого видання складається з трьох послідовних етапів: 1. Підготовчий етап, на якому виникає, розвивається й складається задум оформлення: народження та формування задуму; перетворення задуму на проект оформлення; перетворення задуму на модель оформлення – макет. Цей етап повністю входить у процес режисури видання. 2. Етап виконання та редагування оригіналів оформлення: обкладинок, суперобкладинок, палітурок, форзаців, внутрішнього оформлення, зображень: робота над ескізами або пошук та добір зображень; робота з оригіналами, їх компонування і приведення в єдиний зображальний ряд. Це – етап художнього редагування. 3. Композиційно-технічний етап: набір та верстка, підготовка зверстаного матеріалу для поліграфічного етапу. До редакції надходить рукопис у вигляді сукупності текстів та зображень. Завдання художнього та технічного редакторів на першому етапі – визначити значення й місце кожного з цих матеріалів у виданні відповідно до задуму й закріпити за ними певні графічні характеристики, а також їх взаємодію, ієрархічну структуру й відображення її в системі рубрикації. Весь текстовий матеріал видання розділяється на основний, додатковий та довідково-допоміжний. Кожен із цих видів тексту відіграє власну роль у виданні і вимагає особливого опрацювання під час художнього оформлення. Додатковий текст, як правило, дрібніший, ніж основний, довідково-допоміжний також дрібний, але ще має виділення, які акцентують увагу читача. На другому етапі головне, щоб існуючі та підібрані зображення гармонійно співіснували з текстовою частиною та зовнішнім оформленням – обкладинкою, палітуркою. Весь графічно-зображальний ряд повинен зв’язувати різнорідну текстову частину й утворювати нерозривну єдність, видання повинне сприйматися цілісно й неповторно. Остаточне розташування текстових та зображальних матеріалів відповідно до встановлених норм і стандартів, законів і закономірностей відбувається на третьому етапі. Тоді ж створюється оригінал-макет, який передається на поліграфічне підприємство для друкування. Але і на поліграфічному етапі художній та технічні редактори можуть узгоджувати деякі поточні питання. На кожне видання, яке йде у типографію, складається план-проект оформлення. У проекті видання фіксуються повні дані про просторове вирішення видання, способи та засоби виконання друкарських форм у цілому й кожного елемента окремо, способи друку, засоби оформлення, брошурувально-палітурні процеси. Розробка проекту ведеться з урахуванням реальних технічних та технологічних можливостей поліграфічної бази та можливості забезпечення матеріальними та фінансовими ресурсами. Проект оформлення уточнюється в різних своїх частинах упродовж всієї редакційної обробки видання залежно від змін у тексті та зображальному матеріалі. Але перед тим як почати працювати над авторськими оригіналами, технічний редактор повинен мати узгоджений з можливостями видавництва та поліграфічного підприємства проект оформлення. Неабияку роль відіграють фінансові можливості видавця. Дані проекту фіксуються на спеціальному бланку та завізовані редактором видання, художником, виробничим відділом. Основою для розробки проекту є такі дані: · тип видання (жанр, читацька аудиторія, умови читання, строк користування); · обсяг в авторських аркушах; · склад видання: кількість і види текстів, зображень; · наклад. Проектом установлюється: 1. Формат видання (у частці аркуша та обрізний), при виборі якого передбачається площа сторінки таким чином, щоб було зручно розташовувати тексти й зображення, таблиці та формули. Просторові пропорції враховують відношення товщини та формату відповідно до обсягу. 2. Формат сторінки складання (полоси набору) відповідно до стандарту. Сторінка складання повинна бути достатньою для розміщення в її межах будь-якого текстового й зображального елемента видання. Але в книгах за індивідуальними макетами виникає необхідність дещо збільшити їх розміри відносно рекомендованих. Проте конструкції друкарських машин обмежують розміри друкарських форм. Тому будь-яке збільшення формату сторінки складання, відмінне від рекомендованих стандартом, повинне бути узгоджене з технологами друкарні. 3. Вид і спосіб друку, який залежить від характеру ілюстрування та накладу видання. 4. Спускові сторінки, розмір спуску, вид заставки, ініціала. Розставлення сторінок за схемою таким чином, щоб після друку аркуша з обох боків, розрізування та фальцювання вийшов зошит із правильною послідовністю розташування сторінок. 5. Оформлення кінцевих сторінок, характер і вигляд кінцівки. 6. Гарнітура, кегль, накреслення шрифтів для основного та кожного із додаткових текстів, заголовків. Також визначається абзацний відступ, вирівнювання рядків, інтерліньяж. 7. Шрифтове та композиційне оформлення рубрикації. 8. Оформлення колонтитулів та колонцифр: склад, гарнітура, кегль, накреслення, розташування, відстань до тексту, елементи оформлення. Колонтитули для парних або непарних сторінок, його довжина дорівнює формату набору, тому важливо визначити кількість знаків у рядку колонтитула. 9. Склад титульних елементів і оформлення фронтиспису, авантитулу, контртитулу, титулу). 10. Оформлення зображень (вид, розташування відносно тексту, розмір шпальти при розташуванні зображень поза текстом, композиційний варіант тексту та зображення). Випуск в обріз обумовлюється в проекті видання. 11. Оформлення текстівок: гарнітура, кегль, накреслення шрифту, формат, вирівнювання, розташування відносно зображення. 12. Характер та спосіб друку зовнішнього оформлення (тип обкладинки або палітурки, кольоровість, лакування, ламінування тощо). 13. Оформлення форзаца: білий, кольоровий, приклеєний, пришитий, з фальцом, задрукований фоном, орнаментом, із тематичним зображенням. 14. Брошурувально-палітурні операції: фальцювання (перпендикулярне, паралельне, комбіноване, кількість згинів, послідовність), комплектування зошитів у блок (вкладкою, послідовно), шиття (унакидку, втачку, брошурне, палітурне, безшовне), обріз блока, спосіб кріплення обкладинки до блока (унакидку, уроспуск, вставка в палітурну кришку). 15. Матеріали: папір (вид та марка, формат, маса), картон (вид, товщина), тканина (вид, колір, фактура), каптал (колір), ляссе або закладка (колір). Отже, від удало визначеної концепції видання, яка знайшла відображення в проекті, а потім перетворилася на макет, залежить подальша доля друкованого видання – популярність у читачів, термін служби, місце на книжковій полиці або письмовому столі, серед інших видань, а деякі видання стають зразками друкарського мистецтва.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.) |