Функції співробітників управлінської ланки

Як уже зазначалось, редакція газети складається з двох основних частин – керівної ланки та виконавчої. До першої входять керівники редакційного колективу та його структурних підрозділів. Від прийнятих ними рішень залежить ефективність функціонування редакції, стиль роботи й життя журналістського колективу, якість інформаційного продукту, створюваного цим колективом. Відомо, що високоякісну продукцію може виробляти лише те підприємство, на якому налагоджені всі виробничі процеси, безперебійно працює весь технологічний механізм. Те ж можна сказати й про редакцію. У колективі, де слабка організація праці, низька виробнича дисципліна, поганий соціально-психологічний клімат, важко випускати якісну газету. Колектив журналістів значною мірою сам є творцем певного психологічного клімату в соціумі. Адже продукт, який виробляє ЗМІ, слугує формуванню тих чи інших переважаючих і відносно стійких настроїв у суспільстві, що виражаються поняттям „соціально-психологічний клімат”. Створювати ж здоровий суспільно-політичний клімат можуть лише ті соціальні інститути, всередині яких панує позитивна атмосфера. Ось чому керівна діяльність у редакції є такою важливою.

Керівником редакційного колективу є головний редактор – особа, яка очолює редакцію (незалежно від найменування і посади) і приймає остаточні рішення щодо виготовлення й випуску ЗМІ. Головний редактор здійснює свої повноваження на основі статуту редакції і договору між засновником та редакцією. Головний редактор представляє редакцію у стосунках із засновником, видавцем, поширювачем, громадянами, організаціями, державними органами, а також у суді. Він несе відповідальність за виконання вимог, що ставляться до діяльності ЗМК.

Статут визначає правовий і юридичний статус редакції, вміщує основні відомості про редакцію (повна й скорочена офіційна назва, місце знаходження, організаційно-правова форма, розмір статутного капіталу, структура й компетенція органів управління та порядок прийняття ними рішень, інформація про філії та представництва редакції). Якщо редакція зареєстрована як акціонерне товариство, то в статуті вказується кількість, номінальна вартість, категорії (звичайні, привілейовані) і типи привілейованих акцій; права акціонерів – власників акції кожної категорії (типу); порядок підготовки і проведення загальних зборів. Крім того, статут регламентує взаємні права та обов’язки засновника, головного редактора, редакційного колективу, порядок передачі й збереження прав на назву, можливі юридичні наслідки зміни засновника, зміни складу співзасновників та ін. До статуту можна включити будь-які умови, що відбивають специфіку діяльності редакції та не протирічать вимогам законодавства. Практика показує, що чим детальніше розроблений цей документ, тим менше виникає питань між співзасновниками та іншими партнерами редакції.

Статут редакції приймається на загальних зборах колективу журналістів – штатних співробітників редакції більшістю голосів за наявності не менше двох третин його складу й затверджується засновником. У статуті редакції повинні бути відбиті:

1) взаємні права та обов’язки засновника, редакції, головного редактора;

2) повноваження колективу журналістів – штатних працівників редакції;

3) порядок призначення (обрання) головного редактора, редакційної колегії та (або) інших органів управління редакцією;

4) підґрунтя та порядок припинення й призупинення діяльності ЗМК;

5) передача та (або) збереження права на назву, інші юридичні наслідки зміни засновника, зміни складу співзасновників, припинення діяльності ЗМК, ліквідації або реорганізації редакції, зміни її організаційно-правової форми.

Головний редактор тепер не може бути знятий вольовим рішенням видавця – партійного комітету, як це було в радянський період. Його звільнення має вирішуватися відповідно до статуту.

Функції головного редактора складаються з кількох частин. По-перше, це адміністративно-господарська діяльність, як і у будь-якого керівника, що повинен піклуватися про розвиток матеріально-технічної бази видання, задоволення повсякденних потреб колективу. По-друге, це організаційно-адміністративна робота, що поділяється на внутрішньоредакційну та позаредакційну. Усередині редакції керівник здійснює планування та контроль, добір і розстановку кадрів, підготовку й випуск номера. Позаредакційна діяльність спрямована на укріплення та розширення зв’язків із читацькою аудиторією, різними соціальними інститутами. По-третє, це творча робота, яка складається з редакторської та літературної. У першому випадку головний редактор править матеріали своїх співробітників, у другому – пише власні.

Редактор у редакційному колективі – це не лише адміністративна особа. Це ще й творчий лідер, матеріали якого повинні бути зразком для інших співробітників. Він завжди має бути готовий написати сам. Такий керівник власним прикладом піднімає творчу активність, а з нею покращується й соціально-психологічний клімат. І навпаки, колективний настрій знаходиться на низькому рівні, якщо редактор професійно безпорадний, якщо віддає перевагу правці, а не написанню, якщо він править матеріал не тому, що цього потребує рукопис, а тому що „так треба”. У газетах різних рівнів функціональні обов’язки редактора помітно відрізняються. Так, у невеликій районній газеті редактору з огляду на малу кількість співробітників часто доводиться займатися літературною працею. У великих виданнях із великою кількістю працівників він зосереджує свої зусилля на організаторській, редакторській діяльності.

У ринкових умовах головний редактор відповідає за бюджет газети, розробкою якого під його керівництвом займаються економіст, бухгалтер, інші фахівці. У деяких редакціях, залежно від їх організаційно-правової форми, редактор бере на себе й виконання посади генерального директора або виконавчого директора. У документах, що стосуються господарської діяльності редакційної організації, він виступає як генеральний директор, а в документах творчого характеру – як головний редактор газети. Спеціалісти підкреслюють: якщо назва посади керівника звучить як редактор, це означає, що випуск періодичної продукції є єдиним або основним видом діяльності редакційної організації. Якщо ж замість указаного слова або поряд із ним використано інше (генеральний директор, виконавчий директор), це означає, що продукція ЗМК є різновидом редакційної продукції. Суміщення двох різних по суті професій має на меті економію коштів. У деяких редакціях головні редактори делегують частину своїх повноважень із редагування газети або з фінансової діяльності іншому працівнику редакції (наприклад, своєму першому заступнику).

У великих виданнях контроль за цією стороною справи здійснює комерційний директор редакції. Бюджет газети складається з двох частин – видаткової та прибуткової. Перевага другої дає колективу прибуток, відкриває шлях до подальшого розвитку газетного підприємства. І навпаки, переважання видаткової частини викликає дефіцит фінансів, газета стає збитковою і, якщо керівництво не буде шукати додаткових коштів для покриття дефіциту, вона просто закінчить своє існування.

Видатки редакції поділяються на загальноредакційні та видавничі. До загальноредакційних входять:

- виплати по фонду оплати праці (заробітна плата, утримання власкорів у країні та за кордоном);

- фонд матеріального заохочення (премії, додаткові оклади, підвищений гонорар, цінні подарунки та ін.);

- страхування життя журналістів (у відрядженнях, „гарячих точках”);

- фонд соціального розвитку (харчування, лікування, проїзд на міському транспорті співробітників та ін.);

- видатки на відрядження (оплата проїзду, проживання, харчування);

- поштові видатки, оплата телефонів, інших технічних засобів зв’язку);

- представницькі видатки (для укріплення й розширення зв’язків редакції з активом, гостями редакції);

- оплата маркетингу, реклами газети;

- оренда приміщення редакції (якщо газета не є власником свого приміщення), меблів, техніки;

- страхування будівлі та майна редакції;

- утримання приміщень, поточний ремонт, амортизаційні витрати;

- транспортні видатки (утримання редакційних автомашин, ремонт, паливо і т.ін.);

- купівля матеріалів, необхідних для діяльності редакції (технічні засоби, оргтехніка, фотоматеріали);

- передплата на газети й журнали;

- відрахування в держбюджет (податки на додану вартість, на прибуток, виплати за соцстрахом та ін.);

- виплата коштів засновникам газети й обслуговуючому її видавництву;

- відрахування у фонд розвитку газети;

- відрахування в резервний фонд газети.

До видавничих видатків входять:

- вартість паперу;

- вартість типографських робіт;

- оплата транспортування й поширення газети;

- вартість прямої розсилки газети;

- гонорарна вартість номера;

- оплата матеріалів інформаційних агентств;

- податок на рекламу.

Прибуткова частина бюджету складається з:

- виторгу від реалізації газети (передплата, роздріб);

- виторгу від публікації реклами та оголошень;

- прибутку від видавничої діяльності редакції (створення інформаційних агентств, відеоредакцій, терагентств, завантаження комп’ютерного цеху побічними замовленнями, продаж або оренда шпальт номера).

Редакційна колегія складається з керівників редакційного колективу – головного редактора, його заступників, відповідального секретаря, редакторів відділів (або завідувачів головних відділів), деяких провідних журналістів. Її мета – колективне обговорення й прийняття рішень з усіх найважливіших питань життя редакції. Редколегія виконує керівні й контролюючі функції щодо виробничо-фінансової діяльності редакції. Вона затверджує плани роботи редакції, контролює їх виконання, вирішує кадрові питання (прийом, переміщення, звільнення співробітників), заслуховує звіти керівників відділів, оцінює діяльність власкорів, приймає рішення про створення нових творчих підрозділів редакції, зміну її структури. Редколегія затверджує всі основні внутрішньоредакційні документи, приймає рішення з публікування найважливіших матеріалів, тримає під постійним контролем процес випуску номера газети (по кожному номеру чергову групу очолює член редколегії).

В обов’язки колективного органу управління входять організація редакційних летючок, на яких обговорюють номери газети, що вийшли за певний період, організація масової роботи редакції та творчої діяльності журналістів, її стимулювання й контроль.

Існує 2 види редколегії – керівна й дорадча. Перша цілком несе відповідальність за роботу редакції, друга виступає як дорадчий орган при керівникові газети, остаточне ж прийняття рішень залишається за головним редактором.

Секретаріат редакції здійснює оперативне керування газетою. У його обов’язки входить:

- планування роботи редакції;

- випуск номера газети;

- керування роботою власкорів, спецкорів, технічних служб редакції;

- організація творчої роботи відділів, координація їх діяльності.

Секретаріат недарма називають „штабом” редакції: сюди сходяться всі нитки планування й випуску номера газети, контролю за роботою творчих підрозділів. Тут макетуються й оперативно формуються шпальти видання, вносяться зміни в ході випуску газети. У секретаріаті, як ніде в редакції, концентруються всі види журналістської діяльності. Відповідальний секретар, його заступники (у великих газетах) є найбільш досвідченими журналістами. Вони чудово володіють літературним редагуванням, технікою верстки й оформлення газети, знанням поліграфії, усім процесом підготовки й випуску номера. Чим більша газета (більший обсяг, часта періодичність), тим більше співробітників у секретаріаті. Кожен заступник відповідального секретаря виконує своє коло обов’язків. Один спостерігає за проведенням газетних кампаній, роботою групи випуску, плануванням поточних номерів. Другий здійснює тижневе планування, підготовку спеціальних шпальт, підбір, керівництво відділом перевірки, коректорською, іншими редакційними службами. Ще кілька заступників у певній послідовності чергують по номеру. У невеликій районній газеті відповідальний секретар самостійно виконує весь обсяг функцій секретаріату – редагує матеріали й макетує шпальти, керує процесом випуску номера.

Під безпосереднім керівництвом секретаріату здійснюються всі види редакційного планування, починаючи від довготермінового й закінчуючи планом номера газети, контролюючи якість текстових матеріалів, терміни їх підготовки. Секретаріат фактично керує відділом ілюстрацій, замовляючи фотокореспондентам оперативну зйомку, відбираючи фотографії та інші ілюстрації для шпальт. Він же стежить за графіком верстки шпальт, випуску номера. У його підпорядкуванні знаходяться всі технічні служби редакції – машинописне бюро (комп’ютерний центр), коректорська, бюро перевірки, довідкова служба, архів. Крім того, секретаріат керує творчою роботою в редакції – скликає творчі наради, що є формою навчання та обміну досвідом, організує творчі звіти окремих журналістів за певний період їх діяльності, проводить творчі конкурси серед співробітників – на кращий нарис, репортаж. Від ступеня ефективності організації роботи секретаріату залежить й ефективність роботи всієї редакції.

Поиск по сайту: