Відділ у системі редакційного апарату

На сьогодні відділи є основними творчими осередками редакції і становлять її більшу частину. Тут безпосередньо плануються, організуються, пишуться літературні матеріали з основних проблемно-тематичних напрямів газети, здійснюється редагування матеріалів, забезпечується їх точність, якість, дієвість. Відділ проводить масову роботу, організує авторський актив, бере участь у випуску газетного номера. Він цілком відповідає за висвітлення проблем свого профілю. Через відділ редакція з’ясовує стан справ на будь-якій ділянці господарства, культури, громадського життя свого регіону.

Відділи редакції формуються відповідно до цілей і завдань видавця, які він ставить перед газетою. Існують різні групи видань, кожна з яких розвиває свою проблематику, орієнтуючись на власну читацьку аудиторію. Залежно від проблематики газети, широти охоплення нею оточуючої дійсності і створюються відділи редакції.

На характер і специфіку відділів впливають такі фактори:

- тип видання;

- особливості економічного регіону, де видається газета;

- вікові й соціальні особливості аудиторії;

- конкретні завдання, що стоять перед газетою.

Галузеві газети створюють у себе в редакції відділи, що відбивають різні сторони даної галузі. Наприклад, у газеті „Лісова промисловість” провідними є відділи: лісозаготівель, лісосплаву й лісового господарства, целюлозно-паперової та деревообробної промисловості. Також специфічні й провідні підрозділи спеціалізованих видань.

Кількість творчих підрозділів редакції визначається головним чином рівнем видання та його періодичністю. Чим ширший обслуговуваний газетою регіон, чим більше й складніше завдання, тим більше відділів у редакції. Якщо в районній газеті зазвичай не більше трьох штатних відділів – політичний, економічний, культури й побуту, – то в обласних і крайових газетах, проблематика та аудиторія яких значно ширші, функціонують 7 – 9 відділів: політики, економіки, соціально-побутових проблем культури і мистецтва, інформації та спорту, ілюстрацій, власкорівської мережі. Найбільша кількість підрозділів у загальноукраїнських газетах.

Відділи редакцій формуються на основі певних принципів організації. Передусім вони повинні відповідати найбільш важливим сферам життя й діяльності читацької аудиторії видання в цілому (відділ промисловості, сільського господарства, культури).

Необхідно, щоб творчі підрозділи відповідали важливим соціально-політичним інститутам суспільства (відділи політики, соціального, профспілкового життя).

Диференціація відділів здійснюється за найбільш значними читацькими групами (відділи сільської молоді, робітничої молоді, студентської молоді, шкільний відділ).

Відділи можуть виділятися за ступенем оперативного відображення дійсності (відділ інформації).

В основу їх організації може бути покладена жанрова ознака (відділи нарису, фейлетону).

Організуються відділи й за так званим функціональним призначенням (відділи листів, ілюстрацій).

Можлива організація творчих підрозділів за регіональною ознакою (міжнародні відділи країн Європи, Африки, Азії, Америки та ін.)

Створюються відділи і для висвітлення найбільш важливих довгих політичних, господарських кампаній. Вони мають тимчасовий характер. Після закінчення кампаній ці відділи розформовують.

Іноді до організації відділів підходять з погляду творчих сил, інтересів окремих журналістів. В основі такого підходу до формування структури редакції – випадковість, коли особисті інтереси збігаються з потребами газети.

Структура та функції відділу. Спільна робота об’єднає розрізнених індивідів в єдине ціле – колектив. Однак не будь-яке об’єднання людей для спільної праці можна назвати колективом. Так, психолог А.Ковальов виділяє кілька ознак колективу: спільність цілей, волі його членів, співробітництво та взаємодопомога, керування, демократизм, дисципліна. Цілі колективу не зводяться лише до інтересів його членів, навпаки, вони повинні мати суспільну значимість.

Редакційний колектив відповідає всім названим ознакам. Загальна ціль, що об’єднує всіх без винятку журналістів – випуск газети. Взаємодопомога й співробітництво в редакційному колективі, незважаючи на те що творчість журналіста – справа індивідуальна, наявні постійно, оскільки газетну роботу можна зробити лише колективно. Редакція ЗМК являє собою основний колектив, що включає відносно самостійні первинні колективи – відділи. Під первинним колективом мають на увазі такий колектив, в якому окремі члени перебувають у постійній діловій, дружній, побутовій та іншій взаємодії.

У відділах редакцій ЗМК різних типів працює неоднакова кількість журналістів, але в головному всі творчі колективи схожі – їх співробітники постійно спілкуються один з одним. Колектив відділу редакції відрізняється від інших первинних колективів, наприклад виробничих, своєю нечисленністю. Це породжує, як у всіх малих групах, високу контактність співробітників. Майже всі стосунки тут мають форму міжособистісних, переважає неформальне спілкування. Соціологи й психологи схиляються до думки, що дуже малі чи занадто великі колективи роблять важкою взаємодію працівників і ускладнюють керування ними. У невеликому колективі зменшується можливість вибору найбільш „сумісних” людей, а великі розпадаються на автономні групи, що знижує їх керованість. У маленькому колективі можуть скластися надто близькі дружні відносини, які заважають приймати принципові рішення та висувати зростаючі вимоги. Однак не можна назвати абсолютну величину колективу, оскільки обсяг групи залежить від особливостей виробництва, технічної устаткованості праці, наявності кадрів та ін. Звідси випливає, що слід говорити про відносно стабільну величину групи при урахуванням умов, що склалися.

На сьогодні структура відділу, як і всієї редакції, формується керівництвом редакційного колективу. Це дозволяє вчасно групувати творчі зусилля, укріпляти ті чи інші ланки редакції. Багатьом видавцям ринкові умови диктують задля економії створювати компактні редакційні колективи, скорочувати, де можна, зайві посади, структурні підрозділи, залишаючи лише той мінімум, який у змозі забезпечити підготовку й випуск газети без зниження її якості.

Функціональна підструктура творчого підрозділу, як і редакції, будується за типом „зірки”. Кожен співробітник виконує певний обсяг роботи незалежно від інших членів колективу, підготовлений матеріал здається завідувачу відділу. Функціональна підструктура безпосередньо залежить від того, до якої з груп належить відділ – галузевої, жанрової та ін. У галузевих відділах, наприклад, функціональна структура будується відповідно до проблемно-тематичних напрямів підрозділу, зі спеціалізацією його співробітників.

Споріднені відділи в редакціях газет різних рівнів, скажімо, промислові, також мають неоднакову функціональну структуру. Чим вищий рівень видання, тим складніше завдання редакційного колективу, тим конкретніше розрізняються між собою обов’язки співробітників, більше проявляється журналістських спеціальностей.

Організаційна підструктура творчого підрозділу відбита в штатному розкладі редакції, складається із завідувача відділу й кореспондентів. У великих за чисельністю відділах центральних газет існує посада редактора відділу, його заступника, кореспондентів, технічного секретаря. Такий склад співробітників характерний для галузевих, жанрових, інших функціональних відділів. У невеликих редакціях відділи складаються лише з завідувача та 1 – 2 журналістів.

У житті творчого підрозділу переважають неофіційні стосунки. Для належної спрацьованості членів колективу важливо, щоб його неформальна, соціально-психологічна підструктура наближалась до формальної, організаційної. Досвідчених журналістів, що перевершують колег у майстерності, користуються авторитетом та повагою, слід висувати на керівні посади, доручати ділянки роботи що відповідають їх діловим та іншим якостям.

Щодо соціально-демографічної підструктури колектив відділу часто неоднорідний і складається лише з чоловіків або жінок. У цьому випадку рівновага поновлюється в масштабах всієї редакції, у спілкуванні співробітників інших відділів.

Відділ редакції являє собою соціальну систему, що займає певне місце в ланцюгу систем вищого і нижчого порядку. Він є елементом вищої системи – редакції, елементами ж відділу виступають його співробітники, підтверджуючи той факт, що основним компонентом будь-якої соціальної системи завжди виступає людина як соціальна істота.

Будучи первинним трудовим колективом, відділ виступає організатором своєї життєдіяльності, тобто він самостійно вирішує багато питань внутрішнього функціонування, щоб досягти поставлених перед ним цілей і при цьому отримати найвищі результати. Водночас відділ як один з об’єднання певної кількості первинних колективів виступає й об’єктом управління. Для нього визначаються цілі й плануються ділянки спільної діяльності з іншими відділами, розраховуються виробничі ресурси для виконання запланованого завдання, вводяться загальноредакційні матеріальні й моральні стимули.

Будь-яка соціальна система активна, дієва, що проявляється в її функціях. У свою чергу, функції системи є інтегрований результат функціонування компонентів. Співробітники відділу, виконуючи кожен свою функцію, забезпечують функціонування підрозділу як елемента в системі редакції.

До загальноредакційних функцій відділу належать:

- відбиття актуальних для аудиторії видання проблем, пов’язаних із профілем творчого підрозділу, їх оцінка, кваліфіковане обговорення;

- робота з листами читачів, авторським колективом;

- підготовка критико-бібліографічних матеріалів за тематикою відділу;

- контроль за дієвістю своїх матеріалів;

- підготовка інформаційних нотаток за профілем відділу.

Стежачи за дієвістю опублікованих матеріалів, кожен відділ зобов’язаний не випускати з поля зору не лише критичні виступи, але й позитивні публікації, в яких розкриваються додаткові резерви виробництва, популяризуються нові прийоми й методи організації праці, введення раціонального використання нової техніки, шляхи підвищення продуктивності праці, зниження собівартості й покращення якості продукції.

Робота з листами – важлива функція будь-якого творчого підрозділу, а не лише відділу листів, оскільки перша й головна умова правильної організації роботи в газеті – наявність постійного зв’язку між редакцією та аудиторією.

Критико-бібліографічні матеріали, незаслужено забуті багатьма відділами, допомагають читачам орієнтуватися в книжковому світі, економити час, читати найбільш значні художні, наукові, науково-популярні твори, галузеву літературу.

Підготовка відділом інформації за своїм профілем також стала загальноредакційною функцією відділу. Вона була покликана до життя тим, що відділ інформації, на який покладено основний обов’язок у поданні новин на шпальту, з огляду на об’єктивні причини (обмежена кількість співробітників, різноманітність суспільного життя) не може встежити за всіма подіями, що відбуваються в різних сферах. Це набагато краще знають галузеві, функціональні відділи.

За нових економічних умов деякі видання проводять експерименти з оптимізації своїх структур: змінюється кількість відділів, посадові повноваження співробітників та обсяг їх обов’язків. В інших редакціях намагались об’єднувати творчі підрозділи, робити „супервідділ” за американським варіантом, коли вся редакція – це суцільний відділ новин, що складаються з підвідділів: світових новин, загальнонаціональних новин і міських новин. Однак цей досвід не приживається у нас. На сьогодні більшість редакцій працює за принципом розподілу на відділи.

Поиск по сайту: