Робота з авторським активом

Газетна практика показує, що чим більше в редакції позаштатних авторів, тим легше працювати і висвітлювати різні сторони дійсності. Без налагодженої системи місцевих інформаторів, консультантів, журналістів, які й становлять його авторський актив, він не зможе вчасно зібрати і передати в редакцію необхідну інформацію. Саме ці помічники дозволяють журналістам економити свій час. Те саме можна сказати й про співробітника редакції. Тематичні напрями, які він веде, будуть належно висвітлені лише в тому випадку, якщо він залучить компетентних спеціалістів. Журналісти, що за час перебування в редакції набули широких зв’язків, дуже ціняться. Вони будь-якої миті можуть знайти людину, яка напише для редакції необхідний матеріал. Переходячи з однієї газети в іншу, такий співробітник забирає із собою і весь авторський багаж, оголюючи цілі ділянки й напрями.

У редакційній текучці ця діяльність має буденну назву – організаційна й редакторська робота з авторським активом. Вона не така помітна, як особиста літературна творчість. Журналіст довго працює з автором, пояснюючи йому мету газетного виступу, його бажаний зміст, форму, потім править принесений матеріал, добиваючись від автора глибини відбиття теми, точності, ясності мови.

У роки реформ газети відійшли від серйозної роботи з авторами. Журналісти намагались про все писати самі, публікуючи по кілька власних матеріалів на одній шпальті й заробляючи на гонорарах. Така практика особливо поширилась у масових інформаційно-комерційних газетах, де не треба було глибоко вникати в складні соціальні, економічні, політичні проблеми. Тут не потребують неаналітичних матеріалів, головна особа редакції – спритний репортер, який працює в інформаційних жанрах, вчасно приносить «смажені» факти, інформацію про знижки, різноманітні тусовки й под. Саме сюди потоком линули непрофесіонали, вважаючи, що в журналістиці працювати легко.

Серйозні газети, навпаки, побачили в розширенні авторських зв’язків додаткові можливості закріплення на ринку періодичних видань. Вони активно використовують радянський багаж форм із редакційним активом, освоюють нові форми й методи, що виникли в умовах ринку. Частина з них – суди над газетою, „живі газети” – уже давно стали історією (їх функції певною мірою виконують читацькі конференції, усні випуски журналів). Інша частина – робсількорівські пости й рейди, громадські приймальні, бюро з розслідування скарг трудящих, виїзні редакції – зникла з початком реформ. А ось авторські ради, позаштатні відділи і кореспондентські пункти, громадські редколегії, фотоклуби, літературні студії, позаштатні соціологічні відділи й сектори продовжують діяти й сьогодні.

Авторська рада – дорадчий орган при галузевому відділі, складається зі спеціалістів даної галузі. Допомагає співробітникам редакції в перспективному тематичному плануванні роботи відділу, бере активну участь в обговоренні актуальних проблем галузі. Члени ради зазвичай є позаштатними кореспондентами газети.

Позаштатний відділ дає можливість розширити коло висвітлюваних газетою питань, допомогти штатним підрозділам більш широко й усебічно розробити власну проблематику. Цей відділ організують з найбільш активних авторів, спеціалістів у певній галузі, яку покликаний висвітлювати відділ.

Позаштатний кореспондентський пункт створюється у районі, місті, де редакція не має свого штатного власкора. Позаштатні кореспонденти приймають відвідувачів на місцях, розслідують факти, що повідомляються читачами. Редакція доручає їм конкретні завдання.

Громадська редколегія – дорадчий орган при редакторі багатотиражної, районної, міської газети, складається з авторитетних людей, активних авторів газети, чию думку враховують при розробці редакційних планів, обговоренні важливих майбутніх публікацій.

Фотоклуб – об’єднання фотолюбителів при редакції. Його мета – розвиток їх репортерських здібностей, художнього смаку майстерності, забезпечення за їх допомогою широкого потоку різноманітних фотоілюстрацій на газетні шпальти.

Літературна студія – об’єднання самодіяльних поетів, прозаїків, які організують випуски літературних сторінок у газеті.

Позаштатні соціологічні відділи й сектори – у них беруть участь професійні соціологи, які допомагають газеті проводити ті чи інші соціологічні дослідження, що стосуються головним чином вивчення читацької аудиторії.

Авторський актив редакції складається з кількох груп:

- інформатори – люди, які самі не виступають у газеті, а лише повідомляють журналістам про події, що можуть бути цікавими для редакції, про новини в різних сферах суспільного життя. Завдяки інформаторам відділ новин вчасно висвітлює ті чи інші факти, події, а газета крокує в ногу з життям, успішно конкуруючи з іншими виданнями. Своїх інформаторів редакція намагається мати у всіх основних державних органах управління, громадських організаціях, інших структурах, які становлять суспільний інтерес. Сьогодні послуги інформаторів редакція оплачує, оскільки в нових ринкових умовах повідомлення являють собою цінний інформаційний товар;

- консультанти – це люди, компетентні в різних галузях знань, експерти, до яких співробітники редакції звертаються за консультаціями, порадами при підготовці матеріалу до друку, коли не вистачає власної інформації або виникають якісь сумніви. Консультанти можуть виступати й авторами публікацій, теми яких пов’язані з їх професійною діяльністю.

- автори – люди, що постійно виступають з публікаціями в газеті з певної тематики, в якій вони компетентні. Редакційні працівники частіше звертаються до них із проханням підготувати оперативне повідомлення – замітку, кореспонденцію, написати статтю на актуальну тему, взяти участь у дискусії на сторінках газети, надіслати відгук на якийсь виступ газети. Автори, завдяки тісній співпраці з редакцією, мають певний досвід у газетних жанрах, володінні пером, що спрощує редагування їх матеріалів.

- громадські кореспонденти – найбільш підготовлена частина авторів, які беруть активну участь у роботі редакцій, їх позаштатних підрозділів – відділів, корпунктів, громадських редколегій, фотоклубів, літоб’єднань. У районних, багатотиражних газетах вони є тим резервом, із якого редакція готує собі карди штатних працівників.

Роль авторського активу особливо велика в місцевій пресі – районній, міській, багатотиражній газеті. Невеликі за чисельністю редакційні колективи не можуть без допомоги активу повноцінно висвітлювати оточуючу дійсність. У деяких багатотиражках є лише одна штатна одиниця – редактора. Він має так організувати роботу редакції, щоб редакційний портфель мав певний запас матеріалів, щоб газета була наповнена змістовними публікаціями, виділялась привабливим графічним лицем. Основний творчий резерв таких газет – місцеві автори. Вони фактично виконують роботу кореспондентів, займаються підготовкою та випуском видання, починаючи від планування й закінчуючи вичиткою зверстаних шпальт. Саме тому в багатьох редакціях приділяють увагу навчанню авторського активу, починаючи від індивідуальної роботи журналіста з автором над матеріалом і закінчуючи колективними формами навчання – тематичними семінарами, галузевими нарадами при редакції.

Кожен журналіст створює навколо себе власне коло авторів. Сюди входять люди різного віку, різних професій, найчастіше тих, що відповідають профілю відділу. Для того щоб автор швидко виконував завдання відділу, добре знав вимоги, які висувають до матеріалу, з ним важливо спілкуватися особисто або вести листування, тобто тримати постійний зв’язок.

Поиск по сайту: